Неофашистські пастки для України

Наприкінці березня цього року Wyborcza.pl Wrocław повідомила про те, що польські націоналісти, зокрема неонацистська група «Obłęd», їдуть святкувати день народження Гітлера у Київ , який «вже кілька років є притулком для груп, що в інших державах Європи не можуть легально виступати»

Ця інформація попри гучну назву «Польські нацисти будуть святкувати день народження Гітлера в Україні» — виявилась «солянкою» формату «Єреванського радіо»: не в Москві, а в Ленінграді, не автомобілі, а велосипеди, і не роздають, а крадуть.

Перебуваючи в Україні вирішив це перевірити. Перше попереджувальне світло увімкнулось після запитання: як українські служби, які навчились не впускати різні групи осіб на власну територію, можуть дозволити провести міжнародне святкування дня народження Гітлера під час другого туру вкрай важливих президентських виборів (Гітлер народився 20 квітня, другий тур виборів 21 квітня, а концерт як повідомила Gazeta Wyborcza має відбутись 22 квітня)?

Достатньо виявилось Google та української клавіатури, аби зрозуміти, що «Obłęd» має виступати в Києві не 22 квітня, а 22 червня, і інформація про це доступна на кількох українських сторінках (наприклад https://svastone.com/ticket-fortress-europe). Виступ має відбутись в рамками фестивалю «Fortress Europe», який вже піддавався критиці українськими ЗМІ

Принагідно, перевіряючи інформацію про заплановане святкування дня народження Гітлера у Києві,знайшов щось значно цікавіше. У середовищі польських антифашистів, зокрема Obywatele RP, ходили плітки про те, що націоналісти з Польщі їдуть в Україну 14 квітня.

І плітки підтвердились. У месенджері Telegram «Карпатська Січ», радикальні українські неофашисти та оборонці «білої раси» запрошують на марш 14 квітня о 17.00 в Ужгороді під назвою «Radical Alliance».

«Ставай в ряди чорної колони! Спільний марш бійців Карпатської Січі та європейських побратимів прокрокує вулицями українського міста! Приєднуйся до нас та разом захистимо майбутнє своє та своїх дітей!Radical Alliance. Марш Європейського Братерства»

Нагадаю, що Чорний Блок пройшов Варшавою під час минулорічного Маршу Незалежності — він складався із радикальних «штурмовиків», Автономних Націоналістів чи «Niklot».

Мала там йти і «Карпатська Січ», однак спровокувала протистояння у середовищі організаторів – не тому, що проводить навчання із зброєю, а тільки тому, що «прославляє Бандеру» – внаслідок чого її у марші участь було скасовано.

Співробітництво проте не завершилось.

У профілі Instagram «Карпатської Січі» є фото із українським та польським прапорами, найбільш ймовірно із «штурмовиками», яким якось «бандерівці» не заважають, у досягненні вищої мети, захисту «білої раси».

Українська влада має проблему із «Карпатською Січчю». Оскільки з одного боку це штурмова рота добровольців у 2014-2016 роках, яка добре відома зокрема з участі у боях за Донецький аеропорт. З іншого боку, після її розформування, її спадкоємці почали проводити навчання із зброєю далеко від фронту, а з 2018 року активно розвивати співробітництво із «білими» рухами Західної Європи, такими як Europe’s Casapound Italia (Італія), Der Dritte Weg (Німеччина), Alliansen — Alternativ for Norge (Норвегія), JN-NPD (Німеччина).

Українське законодавство має проблемне питання із вирішенням питань або забороною неофашистських демонстрації, насамперед тому, що право на проведення зборів громадян не визначено жодним законодавчим актом, існує лише у статті 39 Конституції України, в якій доволі загально вказано «Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.» Згідно українського законодавства заборонено лише поширення фашистських та неофашистських ідей у засобах масової інформації.

Іншою пасткою для України, є те, що її образ як держави, в якій «процвітає неофашизм» активно використовується російською пропагандою на Заході.

Такий інформаційний наратив підтримується широким колом західних «партнерів» Кремля, таких як «Національний фронт» у Франції, німецькою «AfD», італійським «Рухом 5 зірок» та іншими.

Саме тому, перед кожним, навіть найменш чисельним неофашистським зібранням з’являються російські камери, навіть швидше за українські.

Навіть не зважаючи на те, що вже два роки український неофашизм розвивається завдяки війні на сході, об’єктивно його присутність менша ніж у Польщі чи Росії. Українські антифашисти вибрали стратегію «не акцентування уваги» до доволі нечисленних неофашистських груп, намагаються обмежувати їх популярність, вказуючи на їх зв’язки із Росією. На відміну від Польщі, в Україні цей спосіб ще залишається дієвим.

ілюстративне фото clarin.com