Народи постросії на шостому Форумі обговорять процеси розвалу імперії

Із 25 до 28 квітня у трьох містах США триватиме шостий Форум вільних народів постросії – «Майбутнє Північної Євразії: архітектура постросійського простору». На цьому майданчику представники корінних народів рф обговорюють шляхи деімперіалізації, деколонізації росії та виникнення на її уламках нових незалежних держав.

На спеціально створеній до події сторінці у мережі Facebook деякі учасники форуму коротко проанонсували свої майбутні доповіді.

Зокрема, представник Саха Нікіта Андрєєв розповість коротку історію колонізації його краю та опору. Він виступає проти «хароших рускіх лібералов» і переконаний, що «сильна росія з імперськими поглядами – це загроза для усього вільного світу».

На думку російського опозиціонера Віталія Гінзбурга, майбутнє впорядкування росії має три можливих варіанти.

Перший – створення країни вільними суб'єктами, кожен з яких отримує це право на своєму референдумі. Інакше легітимізації держави не досягти, тому що навіть найкращі росіяни повинні розуміти, що і легітимізація, і демократизація починаються не зверху, а знизу. Джерелом влади є не Кремль і не Держрада, а людина, громада, територія, регіон. І тільки вони мають право віддати владу і Кремлю, і парламенту, і навіть найкращим російським опозиціонерам.

Другий варіант – це розпад росії, про який ми говоримо в рамках нашого Форуму. Якщо стати на позицію раціоналізації, то ми повністю визнаємо правосуб'єктність кожного суб'єкта сьогоднішньої росії. І право на самовизначення. Слід підкреслити, що це право не лише національних республік, а й регіонів із традиційно російським населенням, які також колонізовані москвою і ресурсами яких кремль оплачує свої авантюри або просто збагачується. На сьогодні в багатьох регіонах утворено ініціативні групи щодо самовизначення цих регіонів. І все перебуває на різних етапах.

Третій варіант, мабуть, найбільш вірогідний – це поєднання першого і другого. Це незалежність тих регіонів, де народи чи еліти зможуть це реалізувати, і створення Російської республіки від регіонів, які бажають її створити.

Депутат виконавчої ради Конгресу народних депутатів Ілля Пономарьов переконаний, що система ліліпутіна має бути знищена, а рф розпущена. Виділяється два роки перехідного періоду на деімперіалізацію, денацифікацію, демілітаризацію країни, широку люстрацію та переслідування воєнних злочинців, після чого державу потрібно перезапустити.

Протягом цього часу кожна національна республіка, кожна область повинна буде вирішити, чи бере вона участь у створенні нової держави замість рф чи ні. Право націй на самовизначення є непохитним принципом; той, хто цього хоче, отримує незалежність, той, хто хоче інтеграції в тій чи іншій формі, бере участь у новому федеральному договорі.

Деконструкція путінського режиму та усунення його представників у регіонах мирним шляхом неможливі. Щоб отримати легітимність, вже зараз у боротьбі на боці України мають брати участь національні та регіональні рухи, як це роблять росіяни в легіоні «Свобода Росії» та ДКР, а також ічкерійці в чеченських батальйонах, або як це роблять башкири в загоні «Башкорт». Закликаю й інші національні рухи приєднатися до визвольної боротьби українців, яка в кінцевому етапі переросте в боротьбу за визволення Росії і формування нових урядів як у Москві, так і в регіонах.

За попередньою інформацією, очікується, що під час Форуму ухвалять «Хартію свободи для постросійського простору».

«Росія, яка не є федерацією, має припинити своє існування у 2023 році», - йдеться у проєкті цього документа. Тих, хто працює від імені кремлівського режиму, названо військовими злочинцями, а саму рф – не лише останньою імперією в Європу, але й терористичною державою. Тож будь-які комунікації з нею повинні бути зведені до конкретних умов і термінів, що стосуються її швидкої та повної ліквідації.

Процес визволення повинен відбуватися якомога контрольованішим і ненасильницьким шляхом. До нього будуть залучені члени рухів поневолених націй і колонізованих регіонів, національних урядів у (тимчасовому) вигнанні та представників держав вільного світу.

«Ми закликаємо всіх громадян та уряди вільного світу підтримати нашу антиколоніальну національно-визвольну боротьбу, визнати наші незалежні держави найближчим часом і встановити з ними дипломатичні відносини та розвивати політичні, економічні, торгові та культурні зв'язки», - йдеться у проєкті Хартії.

Погляд з України

До виступу на шостому Форумі від України запрошено Павла Клімкіна, ексміністра закордонних справ. Про деталі його виступу наразі не повідомлялося.

Натомість український політик, громадський діяч Тарас Стецьків нещодавно у своєму ТГ-каналі також написав, що процес розпаду рф, скоріш за все, відбуватиметься не тільки за національним принципом, через реалізацію пригнобленими народами свого права на самовизначення, а й за територіальним принципом. І якщо серед корінних народів найбільш готовими є народи Північного Кавказу (чеченці, інгуші, етноси Дагестану, черкеси) які можуть створити Кавказьку конфедерацію, а також народи середнього Поволжя (татари, башкири, чуваші, мордовці, удмурти, марій ел) які давно висунули ідею створення конфедерації Ідель-Урал, то прецеденти територіального самовизначення відомі менше.

«Протести в Хабаровському краї у 2020-21 рр. проти звільнення їхнього губернатора засвідчили, що потенціал звільнитися з під влади Москви таки є. І мало хто знає, що на початку 90-их років минулого століття, коли розпадався СРСР, був короткий період створення Уральської республіки (це Свердловська та ще чотири області навколо). І був навіть укладений федеративний договір між рф і Свердловською областю про взаємне розмежування повноважень. Щоправда, в наступні роки ці паростки до від'єднання задушили зусиллями ФСБ. Але важливий сам прецедент, який, у разі успіхів України на полі бою з росією може відродитися і отримати реальні форми суверенітету», - вважає Стецьків.

Коментар для ЗІФ-у

Розпад росії буде дуже несподіваним, - Тарас Стецьків

- На скільки Україна зацікавлена у співпраці з Форумом народів постросії?

Т.С.: Україна зацікавлена у дефрагментації росії і в становленні на її уламках низки нових суверенних держав. Причому, як за принципом національного самовизначення тих народів, які були свого часу колонізовані росією, так і за принципом самовизначення колонізованих територій, які історично зараз мають російськомовну більшість. Тому Україна на рівні політиків, на рівні громадянського суспільства та на рівні наших деяких державних інституцій всіляко заохочує подібні ініціативи, як от Форум вільних народів постросії, чи така організація, як Ліга вільних націй, що складається із представників найбільш спроможних до власної державності народів нинішньої російської федерації.

Власне ці форуми, а їх було уже 5 упродовж 2022-2023 рр., шостий буде у Сполучених Штатах Америки, – це такі дискусійні майданчики, що дозволяють виробити найбільш оптимальні шляхи контрольованого розпаду росії і окреслити стратегії, яким чином мають постати нові спроможні суверенні держави на її території після української перемоги.

- Україна безпосередньої участі у цих форумах не бере?

Т.С.: Ні, держава не бере, але українські політики, депутати Верховної Ради та представники громадянського суспільства беруть. В одному з форумів брала участь представниця Президента України в Криму. Так що загалом Україна присутня. Просто офіційно на рівні Києва, на рівні державної влади участі ми не беремо. Однак ніхто не приховує, що Україна є вкрай зацікавленою, щоби в росії відбулося пробудження поневолених народів, адже це допоможе нам виграти війну.

- Це зрозуміло. А чи варто якісь контакти зав’язувати з цими потенційними лідерами, якось співпрацювати?

Т.С.: Безумовно. У декількох форумах мені довелося брати участь (нагадаю, що І-ий форум відбувся 8 травня минулого року у Варшаві), і власне на початках був створений такий виконавчий координаційний комітет, що складався з 9, а зараз із 11 осіб. Туди увійшли лідери (які зараз в еміграції, правда) найбільш спроможних народів: чеченського, татарського, башкирського, бурятського та ще декількох. Вони навіть за кордоном на рівні конкретних кроків координують свою діяльність. Кожен із цих координаційних центрів має свою кращу чи гіршу мережу, прихильників всередині росії – навіть коли вона поки що пасивна чи трохи законспірована. Але в певний момент, коли Україна завдасть вирішального удару на полі бою російським військам, я думаю, що ми будемо свідками вибухів національного пробудження у багатьох регіонах росії.

- Тарасе Степановичу, чи ризикнете якось спрогнозувати коли це може відбутися і як виглядатиме?

Т.С.: Це все буде дуже несподівано. Розумієте, Радянський Союз також розпався дуже несподівано для багатьох західних лідерів. Я думаю, що спусковим гачком, чи таким тригером буде початок та успішне розгортання української наступальної операції. Бо як тільки російська армія почне отримувати серйозні поразки в Україні та відступати з окупованих територій, це може запалити вогонь національного пробудження. І де це конкретно станеться: в Казані, у Чечні, в Башкирії чи, наприклад, за Уралом – це сказати зараз важко, але у тому, що це станеться, у мене немає жодного сумніву.