Найбільший провал Координаційної Ради – відсутність стратегії для демсил Білорусі, - голова Координаційної Ради демсил Білорусі Андрій Єгоров

Спікер Координаційної Ради (КР) демократичних сил Білорусі Андрій Єгоров відповів на запитання ТГ-каналу БУСт про важливі процеси у становленні новітніх політичних процедур у житті нової Білорусі. Нижче пропонуємо запитання та відповіді учасників розмови.

- Сьогодні білоруські демократичні сили обговорюють перспективи проведення Координаційної Ради (КР) на початку 2024. Як зміниться процедура формування КР?

- КР займає місце представницького органу у структурі демократичних сил Білорусі. Якщо перший склад КР був сформований Світланою Тихановською, то другий склад був заснований на процедурі делегування від будь-яких організацій громадянського суспільства та демократичних політичних акторів. Це дозволило включити в діяльність КР значну кількість дуже різних акторів. КР є досить успішним об’єднавчим проектом, який протистоїть негативним тенденціям роздробленості демократичних сил Білорусі. З самого початку другий склад КР вважав себе перехідним, обмежив свої повноваження одним роком і ставив за мету формування наступного складу шляхом загальних виборів. Зараз КР вирішила, що вибори відбудуться і, швидше за все, буде обрано 2/3 нових делегатів. Решту можна делегувати від ГО, тому що, на мою думку, важливо зберегти представництво ГО.

Якими саме будуть вибори – пропорційними, мажоритарними, змішаними, за рейтинговою системою – зараз ведуться дискусії та переговори між різними політичними силами, включно з нещодавно ліквідованими в Білорусі демократичними політичними партіями. Очевидно, що вибори проходитимуть через електронне голосування, і серед кандидатів, швидше за все, ми не побачимо тих, хто проживає в Білорусі. Громади всередині країни представлятимуть ті кандидати, які зараз перебувають за кордоном, які можуть не боятися за свою свободу та життя.

- Чи будуть білоруські демократичні сили формувати власний Центрвиборчком?

Так, звісно. При цьому важливо, щоб ЦВК формувався на паритетних засадах, включав відомих авторитетних представників суспільства та був незалежним у своїй діяльності від інтересів окремих політичних груп.

- Як впливає на білоруських мігрантів «паспортне» рішення Лукашенка?

- Це створює багато додаткових ускладнень для вирішення простих життєвих питань за кордоном. Тільки уявіть, що ви не можете оформити документи для своїх дітей, чи не маєте дійсних документів для поїздки в інші країни та багато іншого. Країни масового проживання білорусів, у тому числі Україна, роблять важливі кроки назустріч білорусам, які опинилися без консульської підтримки своєї держави. Ви можете визнавати дійсність паспортів незалежно від терміну їх дії, шукати інструменти, які дозволяють отримати документ, що замінює паспорт. Інакше через кілька років десятки тисяч білорусів по всьому світу опиняться в напівлегальному стані.

- Режим Лукашенка послідовно ліквідує політичні партії у РБ. Як реагуватимуть у білоруських демсилах?

- Політичні партії Білорусі тривалий час не мали реальних можливостей брати участь у політичному процесі. Режим Лукашенка свідомо виштовхував їх у маргінальне становище. Зараз партії, як і інші незалежні від держави організації, повністю придушені, оскільки держава прагне вирвати будь-яку підтримку організованого опору. Я не думаю, що можлива «тотальна чистка», тому що справа не стільки в формально зареєстрованих організаціях, скільки в самих громадянах та їх діяльності.

Вибори в КР, особливо якщо вони організовані за пропорційною системою, можуть дозволити ліквідованим політичним партіям вийти на поле більш публічної політики. Природно, з усіма обмеженнями, які ми маємо сьогодні.

- Яке рішення КР стало вашим успіхом і яке – провалом?

- Найбільшим успіхом вважаю слухання КР з представниками Об’єднаного перехідного кабінету. З 1996 року в історії Білорусі це перший приклад публічного звіту демократичних сил, перших осіб, лідерів. Це дуже важливо, як на мене. Головний провал пов'язаний з тим, що ми в КР не змогли виробити єдину стратегію для основних демократичних сил. Я відчуваю загальну дезорієнтацію і певний стратегічний вакуум, який ми, на жаль, не змогли заповнити.