Нафта рвонула догори на тлі новин про воєнні дії

Ціни на нафту у ніч на п’ятницю, 13 червня, зросли найбільше за понад три роки після ударів Ізраїлю по Ірану, оскільки ескалація між країнами ставить під загрозу постачання нафти в усьому регіоні.

Як пише The Financial Times, ціна нафти марки Brent зросла на 8% до 74,88 долара після попереднього зростання більш ніж на 12%. Ціна на нафту марки West Texas Intermediate, американського еталона, зросла на 8% до 73,65 долара.

Головний інвестиційний директор Gallo Partners, хедж-фонду, що спеціалізується на енергетиці та промисловості, Майкл Альфаро заявив, що атака на ядерні об'єкти Ірану ознаменувала «сейсмічну ескалацію» конфлікту.

«Ми спостерігаємо за затяжним конфліктом, який майже напевно призведе до зростання цін на нафту», – вважає він.

Після повідомлень про атаку Ізраїлю по ядерних об’єктах Ірану світові фондові ринки впали, а золото  зросло в ціні. Ф'ючерси на індекс S&P 500 знизилися на 1,5%, а ціна на золото зросла на 1,2% до 3427 доларів за унцію.

Ціна біткойна в Азії у п’ятницю впала на цілих 3%, що збігається з масовим розпродажем ризикових активів по всьому регіону. Ціна одного біткойна ненадовго впала до 103 тисяч доларів, а потім трохи зросла до 104 тисяч доларів.

Видання зазначає, що Іран раніше погрожував закрити Ормузьку протоку, що відділяє Іран від країн Перської затоки та є каналом для приблизно для третини світових поставок морської нафти. Зокрема, Катар є одним з найбільших світових постачальників зрідженого природного газу, і його танкери повинні проходити через Ормузський протоку, щоб потрапити на міжнародні ринки. 

Також деякі з найбільших нафтових родовищ світу, зокрема в Саудівській Аравії та Іраку, також знаходяться в межах досяжності іранських ракет та безпілотників.

Трейдери чекають на будь-яку реакцію від групи виробників нафти ОПЕК +. Зокрема, Саудівська Аравія, один з найвпливовіших членів групи, засудила напад Ізраїлю в п'ятницю. 

Група, членом якої є і Іран, нарощує видобуток в останні місяці, але може зіткнутися з додатковим тиском з боку адміністрації президента США Дональда Трампа, щоб вона використала свої додаткові потужності для забезпечення належного постачання ринків.

Як уже повідомляв ЗІФ, Ізраїль розпочав військову операцію проти Ірану, в межах якої ЦАГАЛ здійснив удари по іранських ядерних та військових об'єктах: під атакою опинилися, зокрема, цілі в Тегерані, Тебрізі, Керманшаху, Ісфахані й Натанзі. Перед цим, як пишуть ЗМІ, ізраїльські урядовці приспали пильність іранської розвідки, змусивши Тегеран повірити в те, що нападу найближчим часом чекати не варто. За словами ізраїльського прем'єра Беньяміна Нетаньягу, операція триватиме стільки, скільки буде потрібно. Повідомлялося, що внаслідок ударів Ізраїлю, імовірно, загинув головнокомандувач Корпусу вартових Ісламської революції Хосейн Саламі. США заявили, що не причетні до дій Ізраїлю. 

Коментар Михайла Гончара, експерта з енергетики

Традиційно є так, що ціни на нафту різко стрибають відразу після початку будь-яких військових дій, що заторкують основний планетарний нафтовий хаб – Перську затоку. Особливо, коли мова йде про ірано-ізраїльське протистояння.

Які тенденції поведінки цін на нафту можуть мати місце після почтаку ударів Ізраїлю по Ірану, за умови, що нафтова інфраструктура Ірану не стане ціллю атак:

1. Нетривалий (2-3 тижні) ціновий стрибок, як реакція на ризик. Іран контролює Ормузьку протоку, через яку проходить 1/5 світової нафти. Навіть якщо фактично постачання не будуть порушені, спекуляції та премії за ризик призводять до зростання цін, що ми вже й спостерігаємо. Спекулянти завжди використовують будь-який привід, щоб сформувати цінову турбулентність на ринку й звробити швидкі гроші. Після того, як США вбили іранського генерала Касема Сулеймані у 2020 році, ціна нафти марки Brent наступного дня підскочила на понад 4%. Зараз маємо приблизно 13% зростання (78,5 дол. за барель Brent на 10.00 за Києвом), а 120 дол. США за барель «прогнозує» якраз J.P. Morgan, один з тих традиційних банківських спекулянтів на ринку нафти, який своїми «прогнозами» і намагається розкручувати спіраль зростання цін.

2. Подальша волатильність в умовах невизначеності, тобто чи можуть бойові дії призвести до ескалації в регіоні із залученням інших країн Затоки, призвести до блокади чи/та ударів у відповідь по нафтовій інфраструктурі третіх країн. Наприклад, як це було у вересні 2019 року, коли хусити за пару годин розгромили ударами іранських крилатих ракет та БПЛА 50% нафтоекспортних потужностей Саудівської Аравії і зняли з глобального ринку 5%(!) нафти. 20-відсотковий ціновий стрибок мав місце, а через пару тижнів усе заспокоїлось… Тому, якщо ізраільські удари будуть обмеженими, то після цього відбудеться деескалація, ціни відновляться протягом кількох тижнів.

3. Якщо відбудеться ескалація, що спричинить збої в нафтовому трафіку Затоки, то ціни можуть залишатися підвищеними або зростати далі. Тут вже багато чого залежатиме від реакції ОПЕК+, наповненості стратегічних резервів США, Китаю, ЄС. Ні США, ні Китаю, ні ЄС високі ціни на нафту не потрібні. Від високих цін виграє лише Росія та … Іран. Тому Іран, за негласної підтримки й заохочення з боку Кремля, може вдатися до акцій помсти США, які так чи інакше підтримують Ізраїль, в зоні Затоки.

Для нас, в будь-якому випадку, нищення Ірану в плюс, оскільки режим аятолл є важливим союзником росії – про іранські шахеди усім відомо. Тепер з високим ступенем ймовірності, іранська балістика не додасться до північнокорейської, бо значною мірою буде винищена в ході ізраїльських атак. Значною, але не повною.

Взагалі-то ізраїльські удари не призведуть до тотального ураження іранської ядерної та ракетної програм. Знову загальмують чи відкинуть трохи назад, але не більше. Без наземної операції «зачистки» Іран згодом усе відновить, власне як це вже й мало місце в минулому при спробах зупинити його ядерну програму чи то кібер-атаками, вбивствами ключових осіб чи диверсіями на виробництві. Але це вже інша тема…