На далекосхідному фронті без змін: сумо росії та Японії триває

Росія та Японія все частіше обмінюються гострими заявами щодо чотирьох островів Курильського архіпелагу - Ітуруп, Кунашир, Шикотан та група островів Хабомаї. За останні тижні ці заяви лунають ледь не щодня.

Значення островів важливе для обидвох країн. Для росії більше амбіційно і трохи мілітарно, для Японії – як можливість розширити дефіцит території і відновити історичну справедливість.

Суперечка довкола цих земель триває іще з кінця ХVIII століття, коли перші експедиції росіян почали захоплювати території й експлуатувати тамтешні місцеві ресурси та населення. На початку ХХ-го століття, після своєї поразки 1905 року у війні, царська росія передала Японії південну частину Сахаліну та Ляодунський півострів з портами Далекий і Порт-Артур. Проте радянський союз через 40 років оголосив Японії війну й у вересні 1945 року захопив Курильські острови. 1956 року москва і Японія підписали декларацію про припинення стану війни, відновлення миру та добросусідських дружніх стосунків. СРСР навіть погоджувався віддати Японії Хабомаї та Шикотан у випадку підписання повноцінного мирного договору. Та сталося, як казав німецький канцлер Отто фон Бісмарк:  про угоди з росією, що не вартують навіть паперу, на якому написані. Японія відмовилася підписувати договір через нечіткі його формулювання а, відтак, відклала питання «до кращих часів».

Але спроби вирішити його за часів президента Єльцина не дали результату. Із 1992-го року японці навіть домовилися з росіянами про безвізовий обмін з російськими курильськими островами – японці могли відвідувати острови без візи, лише зі спеціальним вкладишем у паспорті. Так само, як і острівні росіяни. Станом на 2016 рік, за 24 роки дії «локального безвізу» Курили відвідало приблизно 20 тисяч японців, а Японію – майже 10 тисяч росіян. 

Поява путіна на владному троні теж нічого суттєво не змінила у питанні передачі островів. Хоча спроб було чимало.

Загострення стосунків росії та Японії розпочалося після 24 лютого цього року. Повномасштабна війна змусила багато країн визначатися зі своїм вибором. Тож країна сонця, що сходить, застосувала санкції до росії.

Такий крок у москві назвали «недружнім» і відмовилися від ведення перемовин з Японією щодо мирного договору. Кремль також припинив безвізові поїздки громадян Японії на південні Курильські острови. Діалогу про налагодження спільної господарської діяльності на південних Курилах також настав край.

Як відповідь на поведінку Японії у кремлі не придумали нічого мудрішого, як пообіцяти, за інформацією російської пропаганди, вкласти кошти у розвиток промисловості туризму на згадуваних островах.

Представник путіна у Далекосхідному федеральному окрузі Юрій Трутнєв «малював» росіянам картинки з круїзними кораблями й інвестиціями у проекти для створення робочих місць.

Ця пропаганда розрахована передовсім на внутрішнього споживача й острів’ян, яких залишилося тисяч із 20. Кількість населення, серед якого росіян ¾, а українців - понад 12 відсотків, скоротилося за 30 років на 10 тисяч. Люди постійно полишають депресивний регіон. Влада, щоби припинити відтік людей, годує їх обіцянками про світле майбутнє, яке ніяк не може допливти з материкової росії.

На «велику землю» - острів Сахалін, добратися можна лише раз на тиждень поромом. Є ще авіасполучення, яке дорожче. Асфальтованих доріг – лише 13 кілометрів. Із кремля не раз лунали обіцянки збільшити фінансування острів’ян, але головно вони зводилися до посилення військової інфраструктури і збільшення кількості військових. 2011 року Курили посилили бригадою протиповітряної оборони і протикорабельними ракетами «Яхонт». Нові мілітарні вливання відбулися і минулого року.

Росія не вміє (не може) розвивати захоплені землі. Свідчень цього предостатньо. Хіба що застовбити за собою територію бовванами, як от на фото з острова Кунашир, після його захоплення радянськими військами.

З огляду на фінансові санкції провідних країн світу та величезні витрати з російського бюджету на війну в Україні, вірити у російські інвестиції у Курили може хіба дуже наївна людина.

У Японії, схоже, відчули момент і вирішили бути напоготові. Восени на своєму північному острові Хоккайдо японці спільно з морськими піхотинцями зі США запланували провести найбільші військові навчання. Упродовж двох тижнів японські сухопутні Сили самооборони з американськими морпіхами у кількості 4 тисяч солдатів вправлятимуться у військових маневрах. Як пишуть російські медіа, мета навчань: зміцнення здатності Японії та США «відповідати на загрози, що виникають у Східній Азії» на тлі російської «спецоперації» та військового посилення Китаю. До слова, попередні спільні навчання країн на острові Хоккайдо відбулися у грудні минулого року. Їх російське мзс прокоментувало словами «забезпечення вузьколобих інтересів військового альянсу Японії з Вашинґтоном».