Ми не знаємо точно, чи пов'язаний "Телеграм" з ФСБ, - міністр культури Ткаченко

Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко вважає, що настав час включати експертну оцінку того, у який спосіб має відбуватися взаємодія держави із соціальною мережею "Телеграм".

"Телеграм створив у собі спільноту, яка закрита від суспільства, тоді як усі медіа, що підпадають під закон "Про медіа", відкриті, відомі їх власники, є певна звітність тощо. Тому телеграм - це питання, яке потребує реально експертного обговорення", - сказав Ткаченко в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", відповідаючи на запитання, чи є в міністерства бачення, як поводитися з телеграмом з огляду на зростання його популярності.

Міністр зазначив, що плюс цієї соцмережі у швидкому донесенні інформації, зокрема й для населення, яке перебуває на тимчасово окупованих територіях.

"З іншого боку - анонімні телеграм-канали і величезна кількість російських активностей там. Окрім того, у телеграму немає зворотного зв'язку. Який він не був би у фейсбуку чи гуглу, але він є, ми принаймні знаємо, до кого звертатися. До кого звертатися в телеграмі, це питання непросте", - додав він.

На запитання, чи буде запроваджено якийсь державний контроль щодо телеграму або заборону, міністр зазначив, що не говорив про заборону, а радше про певне регулювання.

"Тому що телеграм-канали збирають кошти, і ми не знаємо чи платять вони податки - це перше питання. Друге питання - це знов таки з точки зору прозорості, власності, співпраці з суспільством, і розуміння того, у який спосіб ця взаємодія відбувається", - додав Ткаченко.

Водночас міністр зазначив, що так зване регулювання телеграму - поки що перебуває на обговоренні на рівні "давайте поговоримо". "Але я думаю, що час настав включати експертну оцінку того, у який спосіб має відбуватися взаємодія держави з телеграмом", - наголосив він.

Окрім того, на запитання, чи була вже в міністерства комунікація з телеграмом із будь-яких питань, Ткаченко поскаржився, що відомство запрошувало соцмережу до діалогу, але там на контакт не йдуть. "Їм це не потрібно, тому що вони перебувають повністю поза зоною регулювання. Їм це не цікаво, вони існують у своїй бульбашці. Користуючись нагодою запрошуємо їх до діалогу", - додав міністр.

Що стосується чуток про зв'язок телеграму з російськими спецслужбами, глава відомства заявив, що у влади точної інформації немає.

"Переконатися в тому, що там є ФСБ-шні сліди, чи ще чиїсь, досить непросто. Але той факт, що комунікації з телеграмом немає, викликає багато запитань і сумнівів", - підсумував Ткаченко.

Довідка від Вікіпедії. 

Telegram (Телеграм) — багатоплатформовий зашифрований месенджер, що також надає опціональні наскрізні зашифровані чати (більш відомі як «секретні чати») та відеодзвінки, VoIP, обмін файлами та деякі інші функції. Він був запущений для iOS 14 серпня 2013 року та Android 20 жовтня 2013 року. Сервери Telegram розподілені по всьому світу з п'ятьма дата-центрами у різних частинах світу, а операційний центр базується в Дубаї, Об'єднані Арабські Емірати. Різні клієнтські програми доступні для настільних і мобільних платформ, зокрема офіційні програми для Android, iOS, Windows, macOS і Linux (хоча для реєстрації потрібен пристрій на базі iOS або Android і робочий номер телефону). Існує також два офіційних веб-додатки-двійники Telegram — WebK та WebZ, а також численні неофіційні клієнти, які використовують протокол Telegram. Офіційні компоненти Telegram мають відкритий вихідний код, за винятком сервера, який має закритий вихідний код і є власністю компанії.

Telegram надає опціональні наскрізні зашифровані чати. Хмарні чати і групи шифруються між клієнтом і сервером, так що провайдери та інші треті сторони в мережі не можуть отримати доступ до даних. Користувачі можуть надсилати текстові та голосові повідомлення, здійснювати відео- та голосові дзвінки, обмінюватися необмеженою кількістю зображень, документи (2 ГБ на файл), місцезнаходженням користувача, анімовані наліпки, контакти та аудіофайли. Користувачі також можуть стежити за каналами.

У січні 2021 року кількість активних користувачів Telegram перевищила 500 мільйонів щомісяця. Це був найбільш завантажуваний додаток у всьому світі в січні 2021 року з 1 мільярдом завантажень у всьому світі станом на кінець серпня 2021 року. Дослідження показують, що сплеск популярності Telegram у січні 2021 року був частково зумовлений переходом на платформу Parler великими технологічними компаніями. У червні 2022 року Telegram перевищив 700 мільйонів щомісячних активних користувачів. Того ж місяця було запроваджено Telegram Premium — необов'язкову платну підписку з низкою додаткових функцій.

Telegram випередив WhatsApp та Facebook Messenger і став найпопулярнішим додатком для обміну миттєвими повідомленнями в Азербайджані, Білорусі, Вірменії, Ефіопії, Йорданії, Казахстані, Камбоджі, Киргизстані, Молдові, Росії та Україні.

Проєкт створено Павлом Дуровим, співзасновником російської соцмережі ВКонтакті. 

Павло Валерійович Ду́ров (рос. Павел Валерьевич Дуров; нар. 10 жовтня 1984, Ленінград, Російська РРФСР) — російський програміст, один із творців і колишній генеральний директор соціальної мережі «ВКонтакті» (одним зі співавторів ресурсу є його брат Микола Дуров), Лауреат стипендії президента рф, лауреат стипендії уряду рф, триразовий лауреат стипендії Володимира Потаніна, переможець олімпіад з лінгвістики, інформатики та дизайну. 2007 року газета «Діловий Петербург» визнала його одним із переможців у конкурсі «Найкращих молодих підприємців 2007 року».

Вегетаріанець і має лібертаріанські політичні погляди.

У 2014 році виїхав з Росії та заявив, що не збирається повертатися, згодом попросив Forbes взагалі не називати його громадянином РФ.

6 квітня 2021 року журнал Forbes опублікував новий список — Дуров зайняв 112 місце серед світових мільярдерів. Його статки оцінюють в 17,2 мільярда доларів. Серед російських мільярдерів він зайняв 8 місце.

На своїй сторінці «ВКонтакті» повідомляє, що бере участь у діяльності товариства Менса.

Батько — доктор філологічних наук Валерій Семенович Дуров (нар. 13 липня 1945).

Мати — Альбіна Олександрівна Дурова (нар. 3 квітня 1951), викладач у Санкт-Петербурзькому державному університеті. Родом з Києва.

(Фото з мережі).