Лідери країн «Групи семи» погодили Спільну декларацію про підтримку України

На полях саміту НАТО у Вільнюсі за участю Президента України Володимира Зеленського лідери країн «Групи семи» (G7) погодили Спільну декларацію про підтримку України, у якій підтвердили, що безпека нашої держави є невід'ємною частиною безпеки євроатлантичного регіону.

Про це повідомив офіс Президента України. 

Це важливий крок у формуванні майбутньої системи гарантування безпеки України до набуття повноцінного членства в НАТО.

Погодження цього документа – результат багатомісячної роботи української команди із партнерами зі США, Великої Британії, Франції, Німеччини та іншими.

Прем'єр-міністр Японії Фуміо Кішіда зазначив, що на саміті країн G7, який відбувся у травні в японському місті Хіросіма за участю широкого кола країн-партнерів, було наголошено на неприпустимості спроб силою змінити статус-кво в будь-якій країні світу. Також було відзначено необхідність захисту вільного відкритого міжнародного порядку, заснованого на верховенстві права.

«Я відчуваю, що те, що ми, лідери G7 і Володимир Зеленський, знову зібралися сьогодні, має велике значення», - сказав Фуміо Кішіда.

Він наголосив, що декларація відкрита для приєднання інших країн, які розділяють намір підтримати Україну, і висловив сподівання, що багато держав ухвалять таке рішення.

«G7 продовжить стояти поруч з Україною, і наша солідарність ніколи не похитнеться», – наголосив Прем'єр-міністр Японії.

Президент США Джозеф Байден акцентував, що Спільна декларація «Групи семи» містить довгострокові зобов’язання щодо підтримки України.

«Ми допоможемо Україні побудувати сильну та спроможну оборону на землі, у повітрі та на морі. І це буде силою, яка забезпечуватиме стабільність у регіоні та стримуватиме будь-яку загрозу. Я хочу подякувати своїм колегам із G7 та Президенту Зеленському за роботу над цим», - зазначив Джозеф Байден.

Він наголосив, що країни G7 у цій декларації висловили свої зобов’язання підтримувати України стільки, скільки буде потрібно, коли вона захищає свою свободу та відбудовує майбутнє.

Володимир Зеленський акцентував, що нинішній саміт НАТО завершується дуже потрібним, вагомим успіхом для України.

Глава держави подякував Джозефу Байдену, Фуміо Кішіді, а також присутнім на зустрічі Президенту Франції Еммануелю Макрону, Прем’єр-міністру Великої Британії Ріші Сунаку, Канади – Джастіну Трюдо, Італії – Джорджі Мелоні, канцлеру Німеччини Олафу Шольцу, Президенту Європейської ради Шарлю Мішелю та Президенту Європейської комісії Урсулі Фон дер Ляєн, а також Президенту Литви Гітанасу Наусєді та Генеральному секретарю НАТО Єнсу Столтенбергу.

«Я вдячний усім лідерам, усім країнам НАТО за цілком практичну та безпрецедентну – з урахуванням десятиліть наших відносин – підтримку для України. Сьогодні є гарантії безпеки для України на шляху руху в НАТО – дуже важливий пакет гарантій. Ми погоджуємо з «Великою сімкою» основу архітектури гарантій, а далі будемо розширювати їх двосторонніми та багатосторонніми домовленостями з партнерами», - розповів Володимир Зеленський.

Глава держави наголосив, що українська делегація повертається додому зі значною безпековою перемогою для України та її громадян.

«Це відкриває нам абсолютно нові можливості безпеки. Дякую всім, хто працював заради цього, дякую вам, дорогі колеги», - сказав Президент.

Декларація є загальним рамковим документом. Наступний крок – укладення системи двосторонніх безпекових угод між Україною та країнами-гарантами в межах багатосторонньої взаємодії.

Після ухвалення декларації кожна з країн починає роботу з Україною, щоб напрацювати конкретні й довготривалі зобов’язання, що забезпечать спроможність нашої держави оборонятися зараз і стримувати російську агресію надалі.

Спільна декларація про підтримку України

12 липня 2023 року

"Ми, лідери «Групи семи» (G7), підтверджуємо нашу непохитну відданість стратегічній меті створення вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Ми підтверджуємо, що безпека України є невід'ємною частиною безпеки євроатлантичного регіону.

Ми вважаємо незаконне і неспровоковане вторгнення Росії в Україну загрозою міжнародному миру і безпеці, грубим порушенням міжнародного права, в тому числі Статуту ООН, і несумісним з нашими безпековими інтересами. Ми будемо підтримувати Україну в її захисті від російської агресії стільки часу, скільки буде потрібно.

Ми єдині в нашій незмінній підтримці України, яка ґрунтується на наших спільних демократичних цінностях та інтересах, передусім на повазі до Статуту ООН і принципів територіальної цілісності та суверенітету.

Сьягодні ми розпочинаємо переговори з Україною з метою формалізації – через двосторонні безпекові зобов'язання і домовленості, узгоджені з цією багатосторонньою рамковою угодою, згідно з нашими відповідними правовими і конституційними вимогами – нашої незмінної підтримки України, яка захищає свій суверенітет і територіальну цілісність, відновлює свою економіку, захищає своїх громадян і прагне до інтеграції в євроатлантичну спільноту. Ми доручимо нашим командам негайно розпочати ці дискусії.

Кожен з нас працюватиме з Україною над конкретними двосторонніми довгостроковими зобов'язаннями і домовленостями у сфері безпеки, спрямованими на:

a) Забезпечення стійких сил, здатних захищати Україну зараз і стримувати російську агресію в майбутньому, шляхом продовження надання:

• допомоги у сфері безпеки та сучасного військового обладнання на суші, в повітрі та на морі з пріоритетом на протиповітряну оборону, далекобійну артилерію та вогневі засоби дальньої дії, бронетехніку та інші ключові засоби, такі як бойова авіація, а також шляхом сприяння підвищенню рівня оперативної сумісності з євроатлантичними партнерами;
• підтримка подальшого розвитку оборонно-промислової бази України;
• тренування та навчання українських збройних сил;
• обмін розвідданими та співробітництво;
• підтримка ініціатив з кіберзахисту, безпеки та стійкості, в тому числі для протидії гібридним загрозам.

b) Зміцнення економічної стабільності та стійкості України, у тому числі через зусилля з реконструкції та відновлення, з метою створення умов, сприятливих для просування економічного процвітання України, включаючи її енергетичну безпеку.

c) Надання технічної та фінансової підтримки для задоволення нагальних потреб України, спричинених війною з Росією, а також для того, щоб Україна могла продовжувати впроваджувати ефективний порядок денний реформ, який підтримуватиме належне врядування, необхідне для просування на шляху до євроатлантичних прагнень.

У разі майбутнього збройного нападу з боку Росії ми маємо намір негайно провести консультації з Україною для визначення відповідних подальших кроків. Ми маємо намір, згідно з нашими відповідними правовими та конституційними вимогами, надати Україні швидку та сталу допомогу у сфері безпеки, сучасну військову техніку на суші, морі та в повітрі, а також економічну допомогу, накласти на Росію економічні та інші витрати, а також консультуватися з Україною щодо її потреб під час здійснення нею права на самооборону, закріпленого у статті 51 Статуту Організації Об'єднаних Націй. З цією метою ми працюватимемо з Україною над розширеним пакетом безпекових зобов'язань і домовленостей на випадок майбутньої агресії, щоб дозволити Україні захистити свою територію і суверенітет.

На додаток до вищезазначених елементів ми залишаємося відданими підтримці України шляхом притягнення Росії до відповідальності. Це включає в себе роботу над тим, щоб ціна агресії для Росії продовжувала зростати, в тому числі через санкції та експортний контроль, а також підтримку зусиль, спрямованих на притягнення до відповідальності осіб, винних у воєнних злочинах та інших міжнародних злочинах, скоєних в Україні та проти неї, включно з нападами на критично важливу цивільну інфраструктуру. Не повинно бути безкарності за воєнні злочини та інші звірства. У цьому контексті ми підтверджуємо нашу відданість притягненню винних до відповідальності згідно з міжнародним правом, у тому числі шляхом підтримки зусиль міжнародних механізмів, таких як Міжнародний кримінальний суд (МКС).

Ми підтверджуємо, що, відповідно до наших правових систем, суверенні активи Росії в наших юрисдикціях залишатимуться знерухомленими доти, доки Росія не заплатить за шкоду, яку вона завдала Україні. Ми визнаємо необхідність створення міжнародного механізму відшкодування збитків, втрат або поранень, завданих російською агресією, і висловлюємо нашу готовність вивчити варіанти розробки відповідних механізмів.

Зі свого боку Україна зобов'язується:

a) Робити позитивний внесок у безпеку партнерів та посилювати заходи прозорості та підзвітності щодо партнерської допомоги.

b) Продовжувати реалізацію реформ правоохоронних органів, судової системи, боротьби з корупцією, корпоративного управління, економіки, сектору безпеки та державного управління, які підкреслюють її відданість демократії, верховенству права, повазі до прав людини та свободи ЗМІ, а також виводять її економіку на сталий шлях розвитку.

c) Просувати оборонні реформи і модернізацію, зокрема шляхом посилення демократичного цивільного контролю над збройними силами та підвищення ефективності й прозорості в оборонних установах і промисловості України.

ЄС та його держави-члени готові зробити свій внесок у ці зусилля і швидко розглянуть модальності такого внеску.

Ці зусилля будуть продовжуватися, в той час як Україна прямує шляхом до майбутнього членства у євроатлантичному співтоваристві.

Інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час".