Лавровий глист

Найсумніша коняка рашистської «дипломатії» написав майже програмну статтю, яку коротко можна переповісти вигуком: «Ай-яй-яй!» Після цього опусу країни Заходу разом із Україною, мабуть, мали б згоріти від сорому. Хоча насправді лавров описав методи і прийоми рашапропаганди, які традиційно «зеркалкою» приписав ворогам московії.

Отже, опус «Про інсценування як метод політики Заходу» найвідоміший кремлівський «дипломат» оприлюднив через видання «известия».

Товариш лавров намагається переконати увесь світ, що російська армія разом зі своїми пополченцями з т.зв. «лднр» добиваються «припинення кричущої дискримінації і геноциду «рускіх», а також усунення загроз безпеці рф, що роками створювалися США на території України». А терор, який рашисти влаштували у Бучі, Маріуполі, Краматорську та Кременчуці воно називає «постановочними інцидентами».

- Внаслідок програшу на полі бою український режим і його західні покровителі влаштовують інсценування на крові для демонізації росії у світовій громадській думці, - бідкається шеф московського мзс.

Як приклад, лавров піддав сумніву геноцид у Косово 1999 року, наслідком якого стало військове втручання НАТО в Югославію:

«Десятки трупів у цивільному одязі виявилися бойовиками бандформувань «Визвольної армії Косово», а не мирними жителями. Але інсценування вже спрацювало як привід для першого за увесь час після підписання у 1975 р. гельсінського Заключного акту незаконного застосування сили проти держави – учасника ОБСЄ», - пише сумна коняка.

Схоже, що він таки свідомо «забув», що авіаційна операція НАТО була не початком, а завершенням операції щодо захисту мирного населення у Косово, де більшість населення була етнічними албанцями. Криваві заворушення у Югославії тривали взагалі з 1991 року.

Також лавров заявив про безпідставність нападу на Ірак 2003 року, оскільки зброї масового ураження там так і не було виявлено. А 2011 року про Лівію заявив, що «НАТО викривила резолюцію СБ ООН щодо режиму безпольотної зони над Лівією, щоб бомбити підрозділи лівійської армії, які воювали з терористами». А тепер в Лівії «господарюють незаконні озброєні формування, більшість з яких співпрацюють із Заходом».

Очільник російської дипломатії вважає, що у 2017 та 2018 роках в Сирії Захід організував застосування хімічної зброї в Хан-Шейхуні та Думі як підставу для завдавання США, Британією та Францією ракетно-бомбових ударів по Сирії. 

Щоправда, правозахисники із Human Right Watch думають інакше: за їхніми підрахунками, близько 2000 сірійців загинули під час 85 хімічних атак, які організував режим Асада. Хоч він разом із росіянами переконував світ, що хімічні атаки проводили антиурядові загони.

Звісно, що Україні лавровий глист присвятив найбільше уваги.

Мовляв, ще в лютому 2014 р. Захід нібито схиляє Віктора Януковича підписати із опозицією угоду про мирне врегулювання кризи, але «це виявилось інсценуванням». І наступного дня «опозиція влаштувала держпереворот під русофобськими, расистськими гаслами».

• «Інсценуванням, як невдовзі відкрилось, було і вбивство демонстрантів на Майдані. Провину за це Захід покладав то на вірних Януковичу силовиків, то на російські спецслужби. Насправді ж провокацію влаштували радикали у рядах опозиції, які тісно співпрацювали із західними спецслужбами», - фантазує лавров. І подібної маячні там багато.
• «Коли війну на Донбасі було зупинено в лютому 2015 року, зусиллями рф, Німеччини і Франції були підписані Мінські угоди».
• «Мінськ» був «черговим інсценуванням Заходу, який примусив український народ змиритися із життям під гнітом русофобського неонацистського режиму».
• «росія не піде на угоду про гарантії територіальної цілісності і суверенітету України, оскільки така угода вже була у вигляді Мінських домовленостей».
• «Вихід Зеленського на авансцену будь-якого помітного міжнародного форуму – частина інсценування».
• «Україна і Молдова приречені бути статистами в іграх Заходу. США, як головний продюсер постановок, замовляє музику і сюжетну лінію, на основі яких в Європі пишуть антиросійський сценарій».
• «У Вашингтоні, Лондоні, Брюсселі вимагають від Києва не починати переговори з росією, поки Україна не здобуде повної військової переваги».

Не забув лавров згадати і про американські біологічні лабораторії в Україні.

• «Знахідки у військово-біологічних лабораторіях на звільнених територіях Донбасу свідчать про прямі порушення Конвенції про заборону біологічної і токсинної зброї».
• «Всупереч фактам американська адміністрація виправдовується, що всі біологічні дослідження в Україні мали винятково мирне, цивільне спрямування. Доказів – жодних». 

Схоже, що тема біологічної зброї ще остаточно не відіграна, і росіянці її періодично будуть актуалізувати.

• Показавши на весь світ «трагедію Бучі» на початку квітня 2022 року (є підозри, що до «оформлення мізансцени декорацій» доклали руку англосакси), Захід та Київ досі не відповідають на елементарні питання про те, чи встановлені імена загиблих та які результати патологоанатомічних досліджень Як і у випадках зі Скрипалями та Навальним — пропагандистська «прем'єра» постановки у західних ЗМІ відбулася, а тепер кінці у воду, відмовляються, бо сказати нічого.
• У цьому весь сенс алгоритму західної політики: приготувати інформаційний фейк, роздмухати його до вселенської катастрофи за пару-трійку днів, перекриваючи доступ населенню до альтернативних відомостей і оцінок. А коли факти таки проб'ють собі дорогу, їх просто ігнорують, у кращому випадку — згадують на останніх шпальтах новин дрібним шрифтом.

І потім ця облудлива істота виходить із пропозицією: мовляв, «колективному Заходу зі світу ілюзій варто було б повернутися на Землю. Інсценування, скільки б їх не продовжували, не спрацюють. Настав час грати по-чесному, не за шулерськими правилами, а на основі міжнародного права», - каже цей жонглер наративами кремлівської пропаганди.

Підсумовуючи, звернемо увагу на висновки, які зробив зі статті Центр протидії дезінформації при Раді нацбезпеки і оборони України. Його фахівці вважають, що маніпулятивні роздуми очільника російської дипломатії можна трактувати як:

● намагання переконати у штучності звинувачень рф у військових злочинах та ракетному терорі;

● трактування будь-яких подальших кривавих злочинів росії як «провокативне інсценування Заходу»;

● виправдання російської агресії, посилаючись на попередні військові конфлікти за участі НАТО, мовляв, якщо Заходу можна, то можна й росії;

● анонсування хімічного та біологічного потенційних напрямів агресії рф із превентивним звинуваченням Заходу;

● невизнання ним державного суверенітету України та неможливість угоди про гарантії з боку рф територіальної цілісності нашої держави;

● прагнення кремля, щоб світ рахувався з його територіальними амбіціями і пропозиція домовлятися про перерозподіл світового впливу, поки рф ще має запас стійкості.

А загалом, сумна коняка у своєму репертуарі: пропаганда, маніпуляції та вигадки у кожному абзаці. Дипломатією від цього лаврового глиста кремлівської клоаки і не пахне, смердить чимсь іншим. Ну але це вже на вивчення фахівцям політичної гельмінтології.