Кремлівська рука: козаки в Міністерстві оборони України

Україна сьогодні переживає одну із своїх найскладніших сторінок в історії: бореться за незалежність із північним окупантом, фактично заново намагається формувати сильну зовнішню політику, у важкій боротьбі з корупцією перевиховується внутрішньо, і намагається якомога швидше позбутись атавізмів «совка» для успішної інтеграції в Європу.

Проте, як би це не було важко говорити, але у всіх сферах життя держави зараз нас часто переслідує сумнозвісна «ВЕЛИКА ЗРАДА».

Вказана публікація стосуватиметься осіб, які очевидно докладають багато зусиль для того щоб ця «зрада» ставала все більшою і всеосяжною, та прикро, що діють вони від імені козацьких організацій України, тим самим паплюжачи наш козацький рід.  

З євроінтеграційними процесами, які проходять в Україні активно зростає і роль громадянського суспільства. Зокрема, дорадчі органи – громадські ради активно діють зараз практично при усіх міністерствах та відомствах, в тому числі у Міністерстві оборони України, Міністерстві закордонних справ, культури тощо. Основною їх функцією є «підкидання» в бюрократичні апарати міністерств здорових, нових, креативних думок для покращення роботи дуже стійкого до зовнішнього втручання державного апарату.

Тепер спробуємо розібратися до чого тут «зрада», «козацькі структури», «вищі органи влади», як ці поняття між собою співкорелюються і головне – де тут «кремлівська рука»?

Почнемо з останнього. На жаль, мало хто знає те, що в Україні, яка вже четвертий рік веде війну із Росією (нехай не оголошену, нехай під назвою АТО, але ж де-факто війну) абсолютно спокійно функціонує м’яко кажучи «цікава» російська організація під назвою Центр «Кремлевская Стратегия». Назва і факт її спокійної діяльності в Україні вже самі по собі дивують.

Як читаємо, на офіційному сайті цієї структури, який до речі чомусь на даний час не працює, зазначено, що «своїм основним завданням Центр «Кремлівська Стратегія» бачить створення передаточного (між російськими державно-владними структурами та громадськістю) механізму з метою консолідації і активізації громадських сил…».

Головним «ідейним батьком» цієї організації із центром в Росії та філіалами в Україні та Білорусі виступає громадянин Росії Вадим Юрійович Мингальов. Цей «спеціаліст широкого профілю» крім того, що сам себе призначив керівником «Центра «Кремлевская стратегия», ще й називає себе генеральним директором «Евразийского союза промышленников и предпринимателей», згадку про діяльність якого важко знайти навіть в теперішню інформаційну епоху.  А «цікава та непересічна» діяльність пана Мінгальова як в РФ так і за її межами дуже чітко описана на безлічі інформаційних порталів та блогів.

В українському інформаційному сегменті вказана особа з’явилась в 2011 році, як один із організаторів та учасників заходів, що мали на меті агітувати українців до вступу у Митний простір. Зокрема, розголосу набула участь українських козаків у цих відверто проросійських заходах під назвою «Единому славянскому казачеству – Единое Таможенное пространство», детальніше можна ознайомитись за посиланням «Как «казаки» за Таможенный союз агитировали». Крім цього сумнозвісний пан Мінгальов постійно перебував в тренді на засіданнях «Українського вибору» пана Медведчука, активно доводячи, що Україна повинна відмовитись від угоди про асоціацію із ЄС, та якомога швидше вступити у Митний союз.

Одним із фігурантів активного втягування України у «тайожний союз» був зокрема так званий, отаман-президент «Міжнародної академії козацтва» Михайло Ямненко, який за його ж словами з 21 березня 2011 року нібито є і головою Національної ради козаків України. Ще тоді, у 2011 році,  «козачок» Ямненко урочисто виголошував, що нібито «в Україні існує цілий козачий народ, який чекає не дочекається возз'єднання зі своїми російськими і білоруськими одноплемінниками»

Зліва направо: генеральний секретар Нацради Козаків України Костюк О.В., Секретар Комісії Митного союзу Глаз’єв С.Ю., керівник Центру «Кремлевская стратегия» Мінгальов В.Ю., президент Академії Козацтва Ямненко М.І  і віце-президент Академії Козацтва Віталій Кушнірук. Київ,  14.04.2011

На сайті «Центр «Кремлівська Стратегія» чітко вказано, що його представництво в Україні знаходиться за адресою: м.Київ, Харківське шосе 160, тел.+380445620003, а її керівником є Ямненко М.І. Крім цього пан Ямненко виступає і в ролі «I Вице-президента Центра «Кремлевская стратегия» по делам казачества»

Не впевнений чи знайдете ви хоча б якусь інформацію про теперішню діяльність М.Ямненка та й самої «Кремлівської стратегії», але точно можу сказати, що їх стратегія цілеспрямовано та впевнено впроваджується в Україні через деякі «дуже специфічні козачі формування».

Для того, щоб зрозуміти хто причетний до російських проектів, і як Росія використовує деяких, вочевидь не найкращих, представників українського козацтва достатньо лише проаналізувати декілька деталей.

За тією ж адресою, за якою знаходиться український офіс «Кремлівської стратегії» значиться також організація під назвою «Козацька община»: Код ЄДРПОУ:  40152758, Ідентифікаційний код юридичної особи: 40152758, Місцезнаходження юридичної особи: 02091, М.Київ, Дарницький Район, вулиця Харківське шосе, будинок 160, офіс

Керівником «Козацької общини» являється громадянин України Костюк Олександр Володимирович, який також є гетьманом ВГО «Соборне Гетьманське Козацтво». Про даного одіозного козачка, також багато чого є у тенетах всесвітньої мережі, чого вартий лише матеріал розслідування програми «Гроші»  щодо окремих аспектів його діяльності.

А ймовірно повний перелік його регалій доступний на його особистій сторінці у Фейсбук.

Як вдалось встановити, у  2016 році «кремлівський стратег» М. Ямненко виписує рекомендаційного листа на ВГО «Соборне Гетьманське Козацтво» в особі Гетьмана Костюка Олександра Володимировича для участі у діяльності робочих груп Комісії з питань міжнаціональних відносин та культурного розмаїття Громадської ради при Міністерстві культури України.

 

Тепер перейдемо до другого питання (з кінця): участь проросійських козачих формувань в органах влади України.

Отож, з копії документу стає зрозумілим те, що М.Ямненко з «Кремлівською стратегією» активно цікавляться дуже гострим та вразливим на сьогодні (позаяк є штучно актуалізованим російською владою та проросійськими силами в Україні) питанням життєдіяльності національних меншин в Україні. З цією метою «козаки» делегують до громадської ради при Мінкультури свою особу – О.Костюка. До речі, 30 травня 2016 року протоколом № 15 Малої козацької Ради останнього делеговано до ГР при Мінкульті.

Хоча насправді де логіка? Яке відношення до національних меншин мають козаки? Для чого їм це? Хіба в Україні немає інших проблем, які могли б вирішуватися за їхньою участю?

Звичайно ж є… Того ж самого Олександра Костюка ми бачимо у списках Громадської ради при Міністерстві оборони України. І з великим жахом констатуємо той факт, що при оборонному відомству останній є Головою комітету громадської ради при Міністерстві оборони України з питань резерву. Тобто, особа, скажімо так, «дуже близька» до російських неурядових організацій має можливість впливати на вседержавні оборонні питання, і  більше того є координатором процесів об’єднання в Україні всіх національно-патріотичних сил та козачих формувань (№19 в нижченаведеному списку).

 

Слід зауважити, що перші кроки до «правильного об’єднання» всіх патріотичних сил України паном Олександром Костюком вже зроблені.

Зокрема, ним ініційовано функціонування Координаційної ради з питань розвитку козацтва. В результаті між Міноборони та «Соборним гетьманським козацтвом» укладено договір про цивільно-військове співробітництво та прийнято Рішення розширеного засідання Комітету з питань резерву Збройних Сил України ГР при Міноборони. Матеріали із цих питань подані нижче.

 

Для тих, хто не розуміє, що це все означає, пояснюю: особа, яка діє в інтересах організації з одіозною назвою «Кремлівська Стратегія» прямо дотична до реалізації важливої складову української оборонної стратегії – резерву Збройних сил України.

Більше того, невтомним козаком Олександром Костюком вже реалізовано поїздки до більшості областей України (зокрема Одеську та Харківську) для зустрічі з військовими комісаріатами та обговорення вказаних питань. Зауважте одними із перших О.Костюк відвідує саме ті області, які найбільш цікаві Росії, оскільки не секрет, що Харківська і Одеська області, за планами кремлівських стратегів також мали стати частинами міфічної Новоросії і події в Харкові та Одесі у 2014 році це яскраво підтвердили. Саме у Харкові та Одесі рясно майоріли російські триколори і звучали заклики до Росії врятувати їх від незримих бандерівців.  Тому сьогодні наприкінці 2017 року, на четвертому році війни, виглядає принаймні дивним факт того, що керівництво Міноборони України дає сумнівним фігурам «карт бланш» для їх діяльності в таких уразливих сферах діяльності Збройних сил України.

Олександр Костюк (по центру) на зустрічі із військовими у обласному військовому комісаріаті. Одеса, вересень 2017 року

Отож, який висновок напрошується за результатами викладеного вище?

Як на мене, достатньо очевидно, що російські куратори «українських козаків» потенційно отримали доступ до всієї інформації про резерв ЗСУ та національно-патріотичні сили України, що під час неоголошеної війни фактично ставить від загрозу обороноздатність України в цілому. Більше того, їх протеже навіть беруть безпосередню участь у створенні та функціонуванні резерву Збройних сил України.

Сумно, що попри активні намагання України позбавитись від російської «п’ятої колони», яка міцно осіла на різного роду посадах в нашій державі, війну на Сході України та незаконну анексію Криму, Росії вочевидь вдається і надалі проникати у державотворчі органи нашої держави. І очевидно, що діяльність таких «спеціалістів» буде направлено проти національних інтересів України та в угоду кремлівським покровителям.