Кремлівська альтернатива для Німеччини
В ході розслідування Центру «Досьє», продовженого BBC, ZDF, Spiegel і La Repubblica, вдалося отримати свідчення втручання Кремля у парламентські вибори у Німеччині. Видання «МБХ Медіа» опублікувало основні підсумки цього розслідування. Матеріали, які опинились у розпорядженні видання свідчать про те, що співробітники Державної Думи і високопоставлені чиновники адміністрації президента Росії, які відповідають за зовнішньополітичний блок, були залучені в розробку стратегії перемоги на німецьких виборах кандидата від ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» Маркуса Фронмайера.
«У Бундестазі буде свій, абсолютно підконтрольний депутат»
Третє квітня 2017 року. До виборів у Бундестаг ще майже півроку. Помічник депутата Держдуми РФ Петро Премьяк в електронному листі, звертаючись до якогось Сергія Олександровича, повідомляє, що передає «інформацію для доповіді Олександру Леонідовичу для можливого використання у (вашій) роботі». Премьяк вказує також в листі, що детальну інформацію про проект «може доповісти Кірпічьов Олександр Олегович» і просить «прийняти і вислухати» Кірпічьова (лист є в розпорядженні редакції «МБХ медіа»).
До листа прикріплено файл з текстовим документом під назвою «Зовнішньополітична діяльність команди». Документ починається із загальних формулювань: «Організація мітингів, пікетів та інших акцій протесту в країнах ЄС, спрямованих на дискредитацію подій або осіб, що суперечать зовнішньополітичним трендам РФ; публікація матеріалів в ЗМІ країн ЄС, США та Туреччини, які відстоюють національні інтереси РФ» тощо.
Далі автори листа висловлюють готовність «забезпечити керівництву країни» «співпрацю із провідними парламентськими партіями ЄС і окремими політиками», організації «візитів провідних політиків ЄС до Росії з метою налагодження продуктивного діалогу», а також сприяти роботі «міжнародних спостерігачів у період виборчих кампаній».
Серед «конкретно опрацьованих проектів» вказується «рух по поверненню Росії в ПАРЄ».
В рамках цього «руху» автори листа обумовлюють можливість ініціювати заяву групи депутатів ПАРЄ про необхідність нормалізації відносин з Росією, а також пропонують провести мітинг біля будівлі Парламентської асамблеї в Страсбурзі.
Ініціатором проросійської заяви в ПАРЄ, за задумом авторів листа, повинен був стати депутат ПАРЄ від лівої Прогресивної партії трудового народу Кіпру. Мітинг такої ж спрямованості повинна була влаштувати очолювана Андреасом Функе організація Nationale Befreiungsbewegung Deutschland (Національно-визвольний рух Німеччини) - карликова група з дивною естетикою і ще більш дивними, радикально прокремлівськими гаслами. Члени цієї групи регулярно стоять у пікетах біля будівлі Рейхстагу з прапорами, що нагадують прапори скандального російського руху «Национально-освободительное движение». Не кожна німецька громадська організація може похвалитися групою під «ВКонтакте», але організація Андреаса Функе може. У групі 41 учасник.
Пікет Національно-визвольного руху Німеччини в Берліні. Джерело: Група руху «ВКонтакте»
Також в листі пропонується провести «міжнародний форум молодих політиків». Робоча назва форуму - «Евроселігер». У цій назві є відсилання до часів захоплення Кремля молодіжними політичними проектами в Росії - а по суті, спробами створити за допомогою грошей і адміністративного ресурсу повністю керовані масові молодіжні рухи.
Потенційним організатором заходу названа «команда» з романтичною назвою «Хемінгуей партнерс». Була позначена навіть орієнтовна дата: кінець травня - початок червня 2017 року. Наскільки нам відомо, захід так і не відбулося.
Куди більш важливе політичне значення має остання частина листа, під заголовком «Вибори в Бундестаг (24 вересня)».
Названий кандидат, якого є сенс підтримувати: це член ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» Маркус Фронмайер, який балотується від федеральної землі Баден-Вюртемберг (правда, в листі помилково зазначено, що Фронмайер був членом регіонального парламенту Баден-Вюртенберг). Відзначається висока ймовірність проходження Фронмайера в Бундестаг (забігаючи вперед, повідомимо, що за підсумками виборів Фронмайер дійсно став депутатом федерального парламенту).
Автори листа обіцяють представити детальну програму передвиборної кампанії протягом тижня і пояснюють політичний сенс підтримки Фронмайера: «У Бундестазі буде свій, абсолютно підконтрольний депутат».
Скріншот документа «Зовнішньополітична діяльність команди», відправленого Петром Премьяком. Джерело: Центр «Досьє»
Ветеран КДБ і чиновники АП
Відправник цього листа Петро Григорович Премьяк у квітні 2017 року був помічником депутата Держдуми, єдинороса Віктора Шрейдера. За радянських часів Премьяк служив контррозвідником у ВМФ. У 80-і роки він у званні капітана I рангу був начальником особливого відділу КДБ СРСР по 17-й оперативної ескадрі кораблів Тихоокеанського флоту (базувалася в портах В'єтнаму і Камбоджі).Потім був призначений начальником особливого відділу КДБ Камчатської військової флотилії. За деякими даними, дослужився до звання контр-адмірала. У 2000-х роках Премьяк був начальником відділу правового забезпечення Секретаріату ОДКБ.
В день відправки «зовнішньополітичного» листа, 3 квітня 2017 року, Премьяк був помічником Шрейдера і залишався на цій посаді як мінімум до грудня 2018 року. Цікаво, що в «квітневому» листі крім номерів мобільного та стаціонарного телефонів Премьяка вказано ще й номер так званої «вертушки» - АТС-2, закритого телефонного зв'язку (номер є в розпорядженні «МБХ Медіа»).
Ще більш цікавим є адресат листа Премьяка - «Сергій Олександрович». За даними Центру «Досьє», це, найімовірніше, Сергій Олександрович Соколов.
Президентським указом від 24.12.2012 року Сергію Соколову, начальнику департаменту Управління президента з питань зовнішньої політики, присвоєно чин державного радника третього класу. За даними Центру «Досьє», Соколов до цих пір може займати цю посаду. Це високопоставлений чиновник, який курирує кремлівські проекти, пов'язані з міжнародною політикою і фінансами.
Співробітник адміністрації президента Росії Сергій Соколов. Джерело фото - Центр «Досьє»
«Олександр Леонідович», для доповіді якому був підготовлений документ «Зовнішньополітична діяльність команди» - це, за версією Центру «Досьє», Олександр Леонідович Манжосін, в 2004-2018 роках начальник управління Адміністрації президента з питань зовнішньої політики. 29 вересня 2018 його змінив на цій посаді Ігор Нєвєров.
Таким чином, одержувачами листа, в якому фактично прописується втручання у німецькі парламентські вибори, були два високопоставлених чиновника Адміністрації президента Росії, які курирують зовнішню політику.
Відповідаючи на запитання телеканалу «Дождь», Петро Премьяк сказав , що не пам'ятає, чи передавав він коли-небудь адміністрації президента пропозицію по роботі з Європою. «Може бути, так, але я про це навіть не пам'ятаю. Може, це була разова акція», - заявив каналу «Дождь» Премьяк.
Слід також звернути увагу на згадану в листі Петра Премьяка «Хемінгуей партнерс» - «команду», яка повинна була взяти на себе організацію «Евроселігера», який до цього часу ще не відбувся. У базі СПАРК-Інтерфакс є інформація про ТОВ «Хемінгуейпартнерс», єдиним акціонером якого є Сатенік Маркарян. Вона, очевидно, добре знайома з медіаменеджером, активним учасником Ялтинського економічного форуму Саргісом Мірзаханяном - у всякому разі, вона була гостем на його весіллі.
Відвідувачі сайту «Стихи.ру» можуть знайти там його «громадянську лірику» , наприклад вірш під назвою «НАТО»:
В Прибалтике,
На Чёрном море!
Поставим раком вашу мать.
Да-да, вы НАТОвские мрази —
страны вам нашей не видать!
Але написання віршів (навіть таких) в наш час ще не є чимось підозрілим. У цій людині цікаво інше. Він, по всій видимості, пов'язаний з ще одним, більш відомим віршописцем – Владиславом Сурковим.
Мірзаханян - один з фігурантів гучного скандалу, що вибухнув після витоку в інтернет листування співробітників Суркова. Український розслідувальний проект InformNapalm називає Мірзаханяна «важливим кореспондентом» цього листування, в значній мірі присвяченій спробам дестабілізувати ситуацію на Україні. Також Мірзаханян протягом декількох років був помічником депутата Держдуми, члена парламентського комітету з оборони Ігоря Зотова. В оприлюдненому архіві листуванні є відправлений з пошти Мірзаханяна лист з проектом антиукраїнської акції у Варшаві. Акція чисельністю у пару сотень людей повинна була відбутися перед українським посольством в польській столиці. До участі планувалося залучити активістів польської ультраправої партії «Зміна», а також забезпечити присутність прокремлівських медіа.
Проект акції у Варшаві. Джерело: InformNapalm
На полях Ялтинського економічного форуму Мірзаханян зустрічався з молодим випускником Дипломатичної академії МЗС РФ, автором газети «Известия» Олександром Кірпічьовим – тією самою особою, яка, згідно із листом Премьяка, мала б доповідати чиновникам адміністрації президента обстановку щодо підтримки Фронмайера на виборах.
Олександр Кирпичов (другий зліва) і Саргис Мірзаханян (третій зліва) напередодні Ялтинського форуму, 2016 рік. Фото: Олександр Кирпичов / Facebook
Вірний союзник Кремля
Німецький політик, яким опікуються у Москві, Маркус Фронмайер - один з лідерів ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини», («АДН»).
«АДН» - відносно нове явище, її заснували у 2013 році. Завдяки нестримній популістській риториці та спекуляції на проблемі нелегальної міграції «АДН» стала однією з найуспішніших націоналістичних сил в післявоєнній історії Німеччини. На парламентських виборах 2017 року «АДН» отримала 12,6% за партійними списками (третє місце) і створила в Бундестазі фракцію з 94 депутатів. Найбільшого успіху «АДН» домоглася в східних федеральних землях, розташованих на території колишньої НДР. «Альтернатива» - сама дружня Кремлю німецька партія, яка виступає за скасування санкцій проти путінської РФ без будь-яких попередніх умов.
Але навіть в цій відверто прокремлівської організації Маркус Фронмайер - один з найбільш лояльних Москві персонажів. Будучи главою молодіжної організації «АДН», Фронмайер в 2016 році відвідав Крим, де брав участь у Другому ялтинському економічної форумі. У Криму Фронмайер із задоволенням підтримав арт-проект під назвою «Слава Богу, не в Америці живемо» і позував у футболці з таким написом . Також Фронмайер відвідував Донбас, а в інтерв'ю прокремлівській пресі підраховував збитки Німеччини від антиросійських санкцій. Фронмайер був спостерігачем на президентських виборах в Росії в березні 2018 року. Не важко здогадатися, що німецький депутат визнав ці вибори цілком демократичними.
Маркус Фронмайер в Криму. Фото: Life
У 2016-2018 роках Фронмайер, судячи з розкладу його авіаперельотів, що опинилися в розпорядженні Центру «Досьє», багато разів відвідував Москву і, як мінімум двічі, був в Криму.
Фронмайер одружений на росіянці, колишній співробітниці «Известий» Дарині Цой, і має в Росії великі дружні та ділові зв'язки. Один з найбільш важливих контактів Фронмайера в Росії - дипломат Данило Бісслінгер. Бісслінгер вільно володіє німецькою мовою, до 2017 року був аташе в російському посольстві в Берліні, а також працював перекладачем у Володимира Путіна, і до цього часу часто відвідує ФРН. Бісслінгер ще і член президії Спілки молодих дипломатів МЗС Росії.
Стурбованість «трансатлантичним братством»
За наявною у Центру «Досьє» інформації, Бісслігнер і Фронмайер познайомилися в 2014 році і з тих пір продовжують взаємодіяти. Ілюстрацією такого тісного спілкування служить лист, що опинився у розпорядженні Центру «Досьє», і був переданий редакції «МБХ Медіа». Лист був відправлений Бісслінгеру 14 грудня 2014 року. Автор листа - Реймонд Хоффманн, в 2014 році працював заступником Фронмайера в структурах молодіжної організації «АДН». У листі Хоффманн пише:
Маркус Фронмайер (зліва) і Данило Бісслінгер. Джерело: Твіттер Маркуса Фронмайера
Лист Реймонда Хоффманна Данилу Бісслінгеру. Джерело: Центр «Досьє»
Що відповів Бісслінгер партайгеноссе Хоффманну - невідомо.
Пан Бісслінгер також не цурається стратегічного планування. Наприкінці 2018 року він посилає німецькому бізнесмену Раймунд Ферстеру, тісно пов'язаному в своїх бізнес-проектах з Росією, пропозиції щодо нової неурядової організації (НУО) із робочою назвою «Нові відкриття».
«З урахуванням високого ступеня політизації російсько-німецьких відносин фінансування НУО має бути організовано, як видається, через приватних спонсорів і без участі держави» , - обережно заявляє в листі Бісслінгер.
В якості можливих фінансових партнерів проекту перераховані Газпром, Сбербанк, Роснефть, Внешторгбанк «і інші великі компанії, зацікавлені в поліпшенні клімату російсько-німецьких відносин».
«При оптимальному сценарії слід передбачити участь німецьких концернів, включаючи Сіменс, Вінтерсхалл, Фольксваген, Мерседес, БАСФ» , - вказує дипломат. Бюджет НУО Бісслінгер визначив в діапазоні від 500 тисяч до млн євро щорічно.
Запропонований Данилом Бісслінгером проект НУО. Джерело: Центр «Досьє», Завантажити (PDF, 72KB)
Розпалювачі гібридної війни
Ще одна важлива фігура в оточенні Маркуса Фронмайера - німецький ультраправий журналіст Мануель Оксенрайтер.
Він, як і Фронмайер, тісно пов'язаний з Росією і регулярно виступає в якості «експерта» з європейських справ в ефірі російських телеканалів. Оксенрайтер був «спостерігачем» на виборах в самопроголошеній Донецької Народній Республіці, щоб засвідчити їх «чесність і відкритість».
Оксенрайтер має в Росії весь необхідний міжнародному авантюристу набір зв’язків: від співробітників Першого каналу до відомого правого ідеолога, лідера Міжнародного євразійського руху Олександра Дугіна і православного олігарха, спонсора «російської весни» Костянтина Малофєєва. На сайті так званого «Міжнародного аналітичного центру Катехон», пов'язаного з Малофєєвим і радником президента Путіна Сергієм Глазьєвим, Оксенрайтер публікує свої тексти.
За інформацією джерел «BBC», саме Оксенрайтер міг бути автором ще одного важливого в політичній кар'єрі Фронмайера документа, датованого 11 квітням 2017 року. Документ називається «Предвыборная кампания Frohnmaier / план действий (проект)». У цьому «плані дій», серед іншого, були прописані передвиборні заходи за участю австрійського правопопулістського політика, члена «Партії Свободи» Йоганна Гуденуса і депутата Європарламенту Маттео Сальвіні з італійської правої партії «Ліга Півночі».
З вересня 2018 року по січень 2019 року Оксенрайтер був членом парламентського штабу Маркуса Фронмайера - референтом з питань розвитку та економічного співробітництва. Пану Фронмайеру довелося віддалити від себе Оксенрайтера тільки після того, як розгорівся скандал навколо кримінальної справи відверто терористичного характеру.
4 лютого 2018 року в Ужгороді - місті українського Закарпаття - стався підпал угорського культурного центру. Ця подія загрожувала дестабілізацією відносно спокійного регіону України. Етнічні угорці є досить значною громадою в Закарпатській області.
Але незабаром з'ясувалося, що угорський культурний центр підпалили не «бандерівці», а троє громадян Польщі, пов'язаних з польськими націоналістичними організаціями. Двоє нападників були з «Фаланги» - угруповання, що підтримує сепаратистів ДНР-ЛНР. Третій з ультраправого руху «Змяна». Палії були затримані польськими правоохоронцями незабаром після повернення з України.
«Це була провокація для погіршення українсько-угорських відносин. Це дії в інтересах Росії, яка зацікавлена в дестабілізації свого західного сусіда, де вже йде гібридна війна на Донбасі», - заявили у Агентстві внутрішньої безпеки Польщі.
Затримані незабаром почали давати свідчення. З'ясувалося, що для здійснення провокації їх найняв Мануель Оксенрайтер. За словами старшого диверсійної групи Міхала Прокоповіча, Оксенрайтер заплатив йому 1500 євро. За інформацією німецької газети Die Zeit, Міхал Прокоповіч познайомився з Оксенрайтером кілька років тому на геополітичній конференції у Варшаві.
За даними інтернет-видання Zeit Online, розслідування відносно Оксенрайтера, за підозрою в підбурюванні до підпалу, вже порушила прокуратура Берліна. Тому Фронмайеру все ж довелося звільнити свого референта.
Зв'язки з одіозними авантюристами, схоже, анітрохи не спаплюжили Фронмайера в очах кремлівських друзів - він уже включений в список гостей запланованого на квітень 2019 року V Ялтинського економічного форуму.
Список гостей форуму є в розпорядженні редакції «МБХ Медіа».
Продовжуючи вести нову холодну війну з Заходом, Кремль намагається дестабілізувати країни Європи, роблячи ставку на популістські політичні групи. Водночас представники цих груп використовуються Кремлем для створення ілюзії підтримки геополітичного курсу Володимира Путіна значною частиною європейського політичного світу. Незважаючи на витрату серйозних ресурсів, заплановані акції часто зриваються, проекти не реалізуються, а для освоєння бюджетів з усіх боків стікається все більше пройдисвітів-шахраїв. В цілому така зовнішньополітична стратегія не просто аморальна і шкодить довгостроковим національним інтересам Росії. Як показує приклад інциденту в Ужгороді, ставка на авантюристів і маргіналів може привести до трагічних наслідків вже зараз.
Центр «Досьє» спільно з медіа-партнерами продовжують вивчати спроби втручання Кремля у внутрішню політику інших країн.
Відгуки
Немає відгуків.
Залишити коментар