Країни Балто-Чорноморського регіону: міфи та реальність співпраці

В Києві обговорили можливі проекти співпраці з країнами Балто-чорноморського регіону. 8 червня в м. Київ в клубі «Наш Формат» відбувся круглий стіл на тему «Балто-Чорноморський союз: від міфу до реальності». Організатором заходу виступив Інформаційний центр «Міжмор'я».

В рамках заходу були обговорені окремі проекти співробітництва між країнами балто-чорноморського регіону, які потенційно можуть бути об’єднані на базі геополітичного союзу Міжмор’я.

Перш за все, основний наголос було зроблено на необхідності створення дієвого інфраструктурного союзу. Перші спільні проекти в економіці, на думку експертів,  можна реалізовувати саме в інфраструктурних проектах (розбудова доріг, нафто/газопроводів тощо). Також може бути створений пул міждержавних компаній, схожих за структурою на компанії, які керують газопроводами. Потенційним інвестором може виступити Китай, який останнім часом виказує інтерес до інфраструктурних проектів в Східній Європі.

Як зазначають учасники круглого столу, не менш важливим напрямком для співпраці в регіоні є безпекова політика. Так, зокрема, було запропоновано створити умовно названий «Антимосковьский безпековий пакт», який би об’єднав зусилля військових та силових структур країн регіону для протидії загрозам з боку Російської Федерації. З іншої сторони, на думку учасників заходу, за регіональну безпеку в Східній Європі, на кордоні з Росією, може відповідати приватна військова компанія (ПВК), яка би була створена за аналогом «Blackwater». Акціонерами такої компанії можуть виступити держави-учасники Балто-Чорноморського союзу (БЧС), які можуть взяти на себе зобов’язання щодо її фінансування. НАТО, або окремі країни Північноатлантичного Альянсу, також могли би фінансувати діяльність цієї структури. Таким чином, у випадку збройного конфлікту, в бойових діях братиме участь приватна військова компанія, що не матиме наслідком застосування 5 статті Статуту НАТО.

В рамках заходу серед низки проектів, які можуть бути реалізовані на шляху до побудови Балто-Чорноморського союзу, було розглянуто необхідність створення «Банку Міжмор’я». Ця установа могла би надавати кредити та банківські гарантії для інвестиційних проектів. Частка в статутному капіталі банківської установи може розподілятися відповідно до розміру ВВП кожної країни-учасниці БЧС. Аналогічні проекти в інших регіонах довели свою ефективність.

На думку учасників круглого столу, країни балто-чорноморського регіону потенційно можуть реалізовувати спільні культурні проекти, а також створити Інформаційний центр. До функціональних обов’язків такої установи мають увійти: моніторинг інформаційного простору; аналіз поточної ситуації та розробка пропозицій; здійснення контрзаходів щодо нейтралізації загроз; здійснення попереджувальних заходів стратегічного характеру на базі розроблених аналітичних пропозицій. Інформаційний центр може бути започаткований як приватна або громадська ініціатива, яка згодом стане міждержавним проектом.

Участь у круглому столі взяли Оксана Юринець, народний депутат України від фракції Блок Петра Порошенка, Голова підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції; Олександр Никоноров, аналітик «Team 4 Ukraine», експерт ІЦ «Міжмор'я»; Григорій Перепелиця, д.п.н., директор Інституту зовнішньої політики при Дипломатичній академії МЗС України; експерти ІЦ «Міжмор'я» Юрій Міндюк та Юрій Гончаренко та інші.

Нагадаємо, Інформаційний центр «Міжмор'я» був створений у квітні 2017 року, мета якого — інформувати широку громадськість про ідею Міжмор'я — геополітичного союзу країн Балто-Чорноморського простору, в першу чергу — це Україна, Польща, країни Балтії, потенційно — Білорусь, Молдова, Грузія, Румунія та інші. В ситуації безпекових, економічних та політичних викликів з боку Росії ці країни можуть щонайменше здійснювати поглиблену координацію дій, в кращому випадку — вести спільну оборонну, економічну, політичну діяльність для захисту свого суверенітету.