Крадене вугілля як елемент легалізації терористів?!

На початку жовтня ц.р. інформаційний простір Польщі сколихнули публікації, польських журналістів Міхала Потоцького (Michał Potocki) та Кароліни Баци-Погожельскої (Karolina Baca-Pogorzelska) про імпорт Польщею вугілля, добутого на окупованих територіях Донбасу. Інформація отримала неочікуваний резонанс, ймовірно навіть для самих авторів. Матеріали були миттєво переопубліковані польськими, українськими й іншими закордонними ЗМІ. Ця тема стала предметом активних дискусій в соціальних мережах, на форумах та блогах, а також приводом для додаткових розслідувань інших видань, як наприклад LIGA.net, яка 05.10.2017 опублікувала нові відомості у цій справі.

У розпорядження нашої редакції потрапили матеріали, які підтверджують нелегальне (чи напівлегальне) постачання в РП вугілля з окупованих районів Донбасу, а деякі з них – доповнюють вже опубліковані відомості. Наголосимо окремо - вони не висвітлюють повну картину проблеми, але можуть пролити світло на деякі її аспекти і бути використаними профільними фахівцями, які займаються її вивченням.

Отже, як виявилось власниками вугілля (антрацит), яке потрапляє на територію Польщі, є ТОВ «ДТЕК «Свердловськантрацит» і «ДТЕК «Ровенькиантрацит», що знаходяться на непідконтрольній Києву території і перебувають під управлінням російського ЗАТ «Внешторгсервис».

Для приховування українського походження вугілля, ЗАТ «Внешторгсервис» продає його «фірмі-прокладці» ТОВ «Компания «Газ Альянс» (м. Нижній Новгород), яка «перетворює» український антрацит у російський і організовує його доставку у Польщу (залізничним транспортом, транзитом через Білорусь,через пункт пропуску «Брузги – Кузніца Бялостоцька».

Логістичні послуги на території РФ та РБ надає акціонерне товариство «РЖД Логистика», а на території Польщі – Centrum Logistyczne w Lososnej Sp. z о.о., термінал якого знаходиться в районі н.п. Кузніца Бялостоцька (Kuźnica Białostocka).

Одним із одержувачів донбаського антрациту є польська компанія Dolomit-oil Sp.zo.o., що розташована в н.п. Мікстат-Пустковє (Mikstat-Pustkowie) Великопольського воєводства (за даними польських реєстрів, компанія створена 24 травня 2016 року). Головою правління даної фірми є  Павел Антоні Галіцкі (Paweł Antoni Galicki), а єдиним акціонером є фірма ANTONIN-NG. Власників та зв’язки цієї компанії можна побачити на графіці нижче.

Згідно з наданими редакції документальними матеріалами, в жовтні 2017 року Dolomit-oil Sp.zo.o. планує отримати від ТОВ «Компания «Газ Альянс» черговий вантаж в обсязі 3000 тон антрациту. Станом на 10.10.2017 на замовлення «Dolomit-oil Sp.zo.o.» ТОВ «Газ Альянс» сформував для відправки в Польщу ешелон із 23 вагонів антрациту. Відповідно до рахунку-фактури (INVOICE) № 572 від 10.10.2017, загальна маса вугілля становить 1518 тон, йогоціна $ 174 570. Оплату транзакції здійснює офшорна компанія «VARTECH ENTERPRISE LIMITED», зареєстрована у Гонконгу. 

За наявними даними, за подібною схемою з донбаським антрацитом працювали ще ряд польських фірм, серед яких: 

• UBEX POLSKA Sp z o.o. (Краків);
• LHOIST BUKOWA Sp. z o.o (Красоцін);
• CARBO HOLDING Sp. z o.o (Зелена Гура);
• FIRMA WIELOBRANZOWA ZENMAR (Лазіска Гурне);
• SZAR S.A. (Ченстохова);
• AGROSTOP Sp. z o.o. (Тересполь)

Наше бачення ситуації:

В результаті енергетичної блокади окупованих територій Донецької та Луганської областей Росія взяла під свій контроль вугільну галузь Донбасу як одну з головних джерел наповнень бюджетів квазіутворень «Л/ДНР». Прибуток від продажу українського вугілля отримують компанії, які тісно пов’язані з російським урядом та родиною Януковича В.Ф. (колишнього президента України). При цьому, в їх діяльності чітко проглядається корупційна складова, яка, у нашому випадку, веде до заступника міністра економіки РФ Сергія Назарова.

Офіційні представники Кремля не приховують той факт, що займаються реекспортом вугіллям з окупованих територій Донбасу. Той же Сергій Назаров в інтерв’ю агентства «Blооmberg» від 29.09.2017 заявив, що в місяць  «ЛНР» і «ДНР» поставляють в РФ майже 1 млн. тон вугілля, яке в подальшому реекспортується в треті країни.

Однак, російський чиновник, не уточнив, що продаючи український антрацит за кордон, російська сторона видає його за російський, підставляючи, таким чином, закордонних торгових партнерів (в нашому випадку Польщу).

У цій ситуації, навряд чи можна звинувачувати польських економічних агентів в незаконних поставках українського антрациту з окупованих територій Донбасу (хоча важко повірити, що вони не знали про його походження, як і в запевнення профільних міністрів двох країн про припинення такого роду торгівлі).

Однак, з упевненістю можна сказати, що донбаське вугілля, яке реекспортується Росією в країни Західної Європи, вже стало предметом взаємних звинувачень між Україною та Польщею у період і так складних двосторонніх  стосунків. Інформаційний резонанс навколо цього не міг бути не використаним квазіутвореннями для саркастичних звинувачень Польщі «у черговій зраді інтересів України». Зокрема, так звана інформаційна агенція «Новоросія» вже відреагувала на зазначений інцидент публікацією під назвою «Польша почти признала ДНР и ЛНР».

За нашими оцінками, торгівля сировиною та продукцією, що походять з окупованих територій, з країнами Європейського Союзу у перспективі може стати підставою для чергових спроб легітимації влади самопроголошених «республік», натякаючи на наявність економічних контактів з європейськими партнерами.

Ілюстративне фото Andrew Burton/GettyImages.ru