Корисні ідіоти при владі, або як Україна «прощається» з Кримом

Роман Терлецький

Правник, аналітик. Досліджує взаємодію держави і релігійних організацій в Інституті Академії наук України. З початку повномасштабної війни дав присягу Народу України як доброволець ДФТГ м. Києва «Загін №9». Голова церковної ради єдиного в Україні Храму-пантеону загиблим воїнам-героям в російсько-українській війні

Постановою Кабінету Міністрів України № 49 від 17 січня 2025 року «Про перейменування деяких географічних об’єктів» у тимчасово окупованому Криму перейменовано 22 географічні об’єкти, яким повернули кримськотатарські назви. Чи надихнулись наші урядовці Дональдом Трампом, який  перейменував Мексиканську затоку в Американську, та, як зазвичай, амебно мімікрували, чи така дія криє за собою інший мотив – розсудить історія.

Дійсно, 47-ий президент США Дональд Трамп 20 січня підписав указ «Відновлення назв, що прославляють велич Америки». Згідно з цим наказом, Мексиканську затоку перейменовують на затоку Америки. Як результат, президентка Мексики Клаудія Шейнбаум зазначила, що на американській частині материка Трамп може називати затоку як завгодно. «Для нас це, як і раніше, Мексиканська затока, і для всього світу це, як і раніше, Мексиканська затока», - заявила Клаудія Шейнбаум.

Саме в контексті коментаря Клаудії Шейнбаум криється небезпека для України. Адже перейменування географічних назв здійснюється згідно зі Законом України «Про географічні назви», який включає в тому числі й нормативні положення щодо міжнародної співпраці з метою уніфікації міжнародних документів відповідно до Державного реєстру географічних назв в Україні.

Це означає, що тепер до цього процесу повинно «на повну» долучитися Міністерство закордонних справ України, щоби на всіх мапах світу змінили назви відповідно до постанови КМУ. Бо в іншому випадку, якщо на картах Google, чи у інших топографічних документах річка Воронцівка не буде замінена на Кучук-Чатирлик, росія це може трактувати на міжнародній арені як визнання її територіальної юрисдикції.

Колоніальна політика російської імперії ХХІ-го століття є екзистенційною загрозою і для України, і для Європи загалом. І правильне та логічне відновлення історичної справедливості має бути канканом на могилі ворога. Та імперію можна перемогти тільки розумом, вмілою стратегією та тактичними колективними ударами міжнародної спільноти в найслабші місця. А зважаючи на деякі рішення нашої влади, нічого окрім приказки про «пса і тестикули» на думку не спадає.

Фото – річка у криму Чатирлик, у яку колись впадала перейменована з Воронцівки (названої за прізвищем російського графа) на Кучук-Чатирлик впадає / wikimedia.org