Китай нарощує шпигунську мережу у Європі – FT

Китайські шпигуни взаємодіють з російськими, а китаянки виходять заміж за французьких моряків.

Китай посилює свій вплив у Європі. Про це пише Financial Time, на статтю у якому звернув увагу фахівець із комунікацій та проєкт-менеджер Юрій Богданов. Основні тези матеріалу і свої коментарі він виклав у ТГ-каналі.

Протягом останніх років діяльність китайської шпигунської мережі значно посилилася. Нещодавно у Німеччині і Британії арештували людей, яких підозрюють у шпигунстві на уряд Китайської Народної Республіки. Це сталося за декілька днів після візиту федерального канцлера ФРН Олафа Шольца до Китаю. У Німеччині затримали трьох громадян, які мали передати Китаю відомості про німецьке озброєння. Також підозри виснули депутатові Європарламенту від ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини». Британія висунула звинувачення двом підданим, один із підозрюваних займався аналізом парламентської діяльності.

МЗС Китаю минулого тижня відкинуло усі звинувачення, назвавши їх наклепом. Його мета, на думку китайського дипломатичного відомства, «підрив атмосфери співпраці між Китаєм та ЄС». При цьому міністр державної безпеки КНР Чень Ісінь 22 квітня закликав розвідувальні служби країни «організувати потужний наступ» проти «зрадників» усередині країни. 

Протягом останніх років у місті Брест, головній базі французького флоту та місті, де базуються атомні підводні човни, суттєво побільшало шлюбів між китаянками та моряками флоту Франції. Хоча адмірал Моріо де л’Іль нібито попереджав французьких законодавців про весілля у Бресті у 2019 році, теперішні та колишні офіцери розвідки заявили, що останні інциденти були більш типовими для шпигунських зусиль Китаю у Європі. Китайці використовували такі «приманки» («honeypots»), поки не розгорнули свою мережу політичного шпигунства. 

Зараз китайське шпигунство масштабується. Керує операціями служба секретної поліції (далі – MSS), яка поєднує в собі функції ФБР і ЦРУ. Серед основних переваг служби відзначають децентралізованість: шанхайське бюро займається шпигунством США, тоді як Чжецзян зосереджується на Європі. Ще одна перевага – чисельність. Директор ФБР Крістофер Рей заявив, що у сфері кібероперацій КНР може розгорнути 50 спеціалістів на одного профільного співробітника ФБР. Може і перебільшує, але тенденція зрозуміла. 

Активізація китайської розвідки – цілком логічна. Китай раніше культивував політичний та економічний вплив, але зараз усе більш активно займається шпигунством. Бо в контексті співпраці Китаю та Росії Європа все більше розглядає Китай не тільки як джерело економічних можливостей, а й як загрозу безпеці. Масштаби шпигунських операцій Китаю в Європі потенційно величезні: ще 2019 МЗС ЄС попередило, що в Брюсселі було близько 250 відомих китайських шпигунів у порівнянні з 200 російськими агентами. Наприклад, один із агентів MSS Даніель Ву корумпував бельгійського політика Френка Крейелмана лобіювати інтереси Китаю, виправдовуючи репресії в Гонконзі та геноцид уйгурів.

Розвідувальна діяльність КНР може перетинатися з російськими шпигунськими мережами, в тому числі серед європейських правих і лівих радикалів, у яких Росія активно інвестувала. 

Партнерство Росії та Китаю пояснюється спільним бажання підірвати позиції західних країн: посіяти сумніви щодо демократії та посилити поляризацію суспільств Європи і США підживленням радикальних політичних рухів. Згаданий вище Ву активно контактував з ультраправими, які підтримували референдуми РФ на окупованих територіях України.

Економічна потужність і геополітична вага Китаю означають, що європейська політика щодо Китаю залишатиметься більш обережною, ніж щодо Росії. Ці дебати триватимуть доти, допоки Китай грає за міжнародними економічними правилами гри. Але вторгнення Росії в Україну підвищило увагу Європи до китайського шпигунства. 

Окрім того, Європа почала обмежувати економічні контакти з Китаєм. Незважаючи на активну протидію китайського лобі. Наприкінці 2023 Італія офіційно відмовилася від інфраструктурної ініціативи Китаю «Один пояс, один шлях». Минулого тижня Брюссель провів обшук в офісах компанії Nuctech, китайського постачальника обладнання для безпеки.