Ізраїль, ісламісти і геополітика

Зранку 7 жовтня рух ХАМАС почав операцію проти Ізраїлю, атакувавши країну з сектору Газа. Сьогодні ж зранку Ізраїль з території Лівану обстріляла і Хезболла.  Декілька тез щодо цього. 

Базово. Ізраїльсько – палестинський конфлікт влаштований набагато складніше, ніж російсько-український. Наш конфлікт – це війна нації та імперії, де нація бореться за право на суб'єктність, а імперія намагається повернути територію та її населення під свій контроль. Тут більше політичного, ніж етнічного чи релігійного. 

На Близькому Сході конфлікт спочатку був етнорелігійним, а вже потім – політичним. Це конфлікт, де обидві сторони мають велику кількість аргументів своєї історичної, політичної, моральної правоти. Тому і вирішення його принципово неможливе за поточних обставин. 

Чому саме сектор Газа? Бо сектор Газа контролює ХАМАС, а не більш-менш помірковані цивільні політики. Гібридний статус сектору Газа та нестійкий Ліван (звідки діє Хезболла) робить їх постійним джерелом ескалації. Варіанту ліквідації сектору не існує, бо там живе 2 мільйони людей. Щоби його контролювати, Ізраїль має тримати там усю наявну армію. Спроби заблокувати сектор повністю без гуманітарної катастрофи там приречені, а спосіб ведення війни ХАМАС дуже дешевий. Демографічно – це шалено молоде населення, у якого погано з роботою і перспективами. Ідеальний матеріал для агітації радикальних рухів. 

Чому це сталося саме зараз? Декілька ключових чинників крутяться навколо трикутника «Ізраїль - Саудівська Аравія - США». 

Загострення можна розглядати як спробу зірвати американську політику стабілізації. США та Саудівська Аравія попередньо домовилися, що королівство готове визнати Ізраїль і нормалізувати стосунки з ним в обмін на гарантії захисту королівства з боку США від зазіхань Ірану в контексті можливого отримання ним ядерної зброї. (Можливо, Сауди навіть помріють про власну бомбу).

The Wall Street Journal  учора писав, що як знак доброї волі Саудівська Аравія погодилися збільшити видобуток нафти із січня 2024, якщо ціна нафти буде завеликою. Це послабить позиції тих, хто виступає проти домовленостей зі Саудівською Аравією у конгресі та посилить позиції демократів напередодні виборів. 

Окрім того, на G20 презентували проект транспортного коридору «Індія - ОАЕ - Саудівська Аравія - Йорданія - Ізраїль», що мав стати фактором економічного розвитку та політичної стабілізації регіону.

Нова кривава війна, особливо з картинкою цивільних жертв серед палестинців, може посилити позиції ворогів домовленостей зі США й Ізраїлем у регіоні в цілому. У стабілізації відносин Ізраїлю із ключовими країнами не зацікавлені як Іран, Росія і Китай, так і самі радикальні рухи. Бо тоді кому ж вони потрібні? Крім того, стабілізація й економічна активізація в регіоні покращити економічне становище палестинців, а це – мінус для фундаменту радикалізму. 

Саме через очевидність мотивації вчора Іран підтримав радикалів, а Саудівська Аравія і Єгипет закликали сторони до стриманості. 

Ми не знаємо скільки триватиме це загострення. Іран, радикали, а також Росія з Китаєм зацікавлені, щоби було довго і криваво. США, Ізраїль, Саудівська Аравія і Єгипет – щоби покоротше. 

Наземна операція в Газі – це боротьба у майже тотальній хаотичній забудові. Де ізраїльська армія не може діяти за принципом росіян. Бо за умови масової загибелі цивільних стратегічні наслідки будуть вкрай негативними.

Наостанок. Про ефект несподіванки. Ескалацію такого масштабу Ізраїль не очікував. Бо буквально напередодні подій вдалося домовитися за двома ключовими цивільними питаннями: Ізраїль надав додаткові дозволи на роботу мешканцям сектору в Ізраїлі, а Катар надав фінансовий транш для задоволення гуманітарних потреб.  

Відповідно, армія і спецслужби зловили розслабон, бо НАЩО Ж ЗАРАЗ? Але ХАМАСу начхати на цивільних. І вони скористалися вікном можливостей. Такі от справи.

Дякую за увагу. 

Юрій Богданов, ТГ-канал

На фото з відкритих джерел – спалений ізраїльський танк «Меркава»