Диверсія: МОН вбиває Таврійський університет – єдиний, який після анексії Криму переїхав до Києва

«Шлях до пекла вимощений добрими намірами». Це сповна стосується історії з Таврійським національним університетом (ТНУ), який в Міністерстві освіти вирішили ліквідувати шляхом приєднання до Києво-Могилянської академії.

Начебто правильну справу робить МОН, скорочуючи мережу вищих навчальних закладів, число яких в Україні значно більше ніж того потребує українська держава. Ліквідація слабких і нечисленних вишів дозволить об’єднати їх з більшими за розмірами, які мають вищий науково-викладацький потенціал. Таким чином скорочуються видатки на вищу освіту, а сам освітній процес об’єктивно може стати ефективнішим. Тобто, здавалося б, абсолютно правильні дії МОН. Та як то кажуть, «добре ворог найкращого».

Під ліквідацію попав Таврійський національний університет (ТНУ), який за рейтингом є 10-м з 63 вищих навчальних закладів Києва і області і 42-м серед топ-200 вищих навчальних закладів України. Нагадаємо, що з кількох сотень чинних в Україні ВНЗ планується залишити 100. І от під ліквідацію потрапляє не 195-й чи 160-й за рейтингом ВНЗ, а чомусь 42-й. Тобто єдиний виш з тимчасово окупованого в 2014 році Кримського півострова, який після значних перешкод таки зміг відкритися в Києві у 2016 році. Спитати б  чому?

Нагадаємо, що Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського  було засновано 1918 року. За свою 106-літню історію університет став значним науковим осередком. Це єдиний заклад вищої освіти, який після анексії у 2014 році Криму було переміщено до Києва. Вересень 2016 став для ТНУ новою точкою розвитку. З року в рік університет стає все більш міцним та конкурентоспроможним серед закладів вищої освіти столиці та усієї України. Колектив університету – це дружня Таврійська академічна спільнота, про що свідчать рейтингові позиції. ТНУ пропонує різноманітні бакалаврські, магістерські та докторські програми і прагне забезпечити студентам якісну освіту та підготувати їх до викликів сучасного світу.

Стратегічне завдання – підготовка викладачів з кримськотатарської мови для процесу реінтеграції після звільнення анексованого Криму та популяризація вивчення кримськотатарської мови як мови корінного народу.

Окрім цього, ТНУ проводить навчання за широким спектром освітніх програм в різних галузях знань. Також університет приділяє особливу увагу дослідженню та вивченню специфіки інформаційних війн, спрямованих на півострів. Висвітлення цієї проблематики включає в себе аналіз методів інформаційної маніпуляції, дезінформації та кіберзагроз у контексті Криму.

Та справжньою маніпуляцією та кіберзагрозою стало звернення МОН до КМУ ліквідувати ТНУ шляхом приєднання до національного університету «Києво-Могилянська академія». Чи знає керівництво МОН про важливість для українського політичного та інформаційного простору Таврійського національного університету як прапора наступного повернення Криму Україні? Чи може міністерству байдуже, що президент України, МЗС б’ються на міжнародній арені і що Київ не бачить завершення війни з рф без повернення усіх тимчасово захоплених російською армією українських територій, включно з Кримом.

Однак керівники МОН, прикриваючись добрими намірами вже, мабуть, переговорили з будівельним лобі, щоб у престижному районі Печерська на місці ТНУ будуть зведені багатоповерхівки. Якщо хтось не знає, то Київ є єдиним столичним містом Європи, де вже понад 20 років не приймають Генеральний план розвитку. Відтак багато ділків мають змогу будувати хмарочоси де їм заманеться в центрі Києва. Українська столиця за ці 20 років майже втратила своє обличчя. З міста-красеня вона перетворилася в місто з великою кількістю високих будинків, які б за існування затвердженого Генплану не мали б права на існування. А поки Генплан в котрий раз відправлений Київрадою на доопрацювання, усі поспішають побільше збудувати без правил дотримання міської архітектури.

Це однин бік   медалі, інший – славетна Могилянка нині в скруті: їй надто не вистачає студентів. Тож один із заступників керівника МОН, який довший час працює в цьому виші, вирішив допомогти своїм стінам: приєднати ТНУ до «себе», ліквідувавши таким чином небезпеку, що сама Могилянка потрапить під скорочення у зв’язку із значним зменшенням кількості своїх студентів. Вочевидь, багато викладачів ТНУ викинуть, бо ж треба платити своїм, а значить для МОН економія коштів, а майно ТНУ, яке Києво-Могилянській академії не потрібно, бо свого вдосталь, віддати назад Київраді, а далі воно, скоріш за все,  опиниться в руках забудовників.

Отже, виграє Могилянка і частково МОН, а ще київські забудовники, однак програє український Крим, який залишається без свого прапора. Мільйони доларів проти прапора. У міркуванні ділків прапор не може стільки коштувати. Він начебто відірваний від півострова і  його вага в українській столиці зовсім інша. Так, інша, якщо ви вже ментально і фізично здали Крим.

На зустрічі колективу ТНУ із заступником міністра освіти та ректором Могилянки їх аргументацію ніхто не прийняв, хоча ті хотіли «купити» авдиторію начебто більшою цінністю дипломів академії. Працівники та студенти зустріли таких гостей словами «ганьба». Бо в ТНУ виховують не тільки патріотів України, але і Криму, хоча абсолютна кількість студентів власне не з півострова. Ректор Могилянки доказував, що нема сенсу в ТНУ, адже він, мовляв,  ніколи не повернеться до Криму з огляду на теперішній перебіг подій.

Та відповіддю такому «реалісту», вочевидь, має стати рішення уряду про неприйнятність пропозиції МОН щодо ліквідації Таврійського національного університету. Чекаємо більш активної позиції Міністерства у справах тимчасово окупованих територій, яке МОН хитро вирішило обійти, заручившись мовчазною підтримкою Постійного представництва президента України в Криму.

МОН також вирішив обійти громадські слухання, тому що побачив на зустрічі в ТНУ, що його «розмажуть» у дискусіях, тож мовчки написало у пояснювальній записці, що громадські слухання не потрібні. 

За ліквідацію ТНУ зговірливі не пропадуть, щось кожному перепаде. А от незговірливі відкрили підписання електронної петиції щодо недопущення ліквідації ТНУ, звернулися з листами-підтримки ТНУ до глави держави.

До слова, зговірливим наплювати на президента України, на Кримську платформу, яка говорить про обов’язкове повернення півострова Україні, а незговірливі стають у важкий бій за український Крим.      

Руки геть від Таврійського національного університету!    

Олександр Левченко, посол України в Хорватії 2010 - 2017 рр., історик, заступник Постійного представника Президента України в АР Крим (2006-2007)

Фото – zmina.info