Фейкова «резолюція» Радбезу ООН від Кремля
Одразу ж після того, як на українсько-польському векторі намітилась позитивна динаміка, яка потенційно має дозволити обом країнам прийти до спільного знаменника в баченні минулого, та віднайти напрямки майбутнього розвитку, як одразу ж російські спецслужби та інспірована ними агентура кинулась всім силами нищити ці паростки добросусідства. Кремлівські узурпатори очевидно не на жарт перелякались близького завершення періоду «прохолодних відносин» між Польщею та Україною.
На перший погляд, збудником нового інформаційного вкидання під назвою «Польша потребует от Совета Безопасности ООН признать события на Волыни геноцидом», розміщеного одразу на ряді пропагандистських сайтів, могли стати заяви Надзвичайного і Повноважного Посла України у Польщі Андрія Дещиці, який того ж 17 січня коментуючи призначення нового очільника МЗС РП Яцека Чапутовича сказав, що
Проте, є одне «але» …
Як виявилось первинний текст наступного «шедевру» від російських спецслужб, був готовий ще до оприлюднення заяв, і фактично почав поширюватись, ще за декілька годин до заяв А. Дещиці. Якраз під час початку розгляду Верховною Радою України законопроекту «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».
За старою звичкою та традиціями російських нащадків системи НКВС- МДБ-КДБ, в черговий раз «інфікування» медіапростору проведено шляхом поширення дезінформації через блогосферу. Як вдалось встановити, першоджерелом інформації про те, що нібито Польща подала до Ради Безпеки ООН проект резолюції, яка за твердженням московських пропагандистів призведе до того, що «день внесения этой резолюции в ООН станет последним днем польско-украинской дружбы, несмотря на дипломатические заверения сторон.» - стала публікація на порталі «Кореспондент»
У «свіженькому» блозі на порталі, який небезпідставно пов’язують із опальним олігархом Сергієм Курченко, такий собі «Тимофей Богдарь, юрист, 16.06.1984 року народження із міста Суми», раптом «дістає з рукава козирний туз» і публікує о 11.19 за київським часом 17 січня 2018 року «проект резолюції», який нібито лишень добу тому потрапив у Раду Безпеки ООН. Але вже має навіть реєстраційний номер, який надають лише затвердженим резолюціям!
Публікуючи «псевдопроект резолюції»
від імені міфічного сумського юриста-блогера, що дивним чином має доступ до проектів резолюцій Ради Безпеки ООН, російські спецслужби одразу ж вносять потрібне навантаження, гостро вказуючи на те, що мовляв «Польша показала свое истинное лицо и отношение к Украине… На Украину и налаживание диалога с ней польской верхушке было откровенно начхать. Наша страна была лишь средством достижения цели. И в прошлом году это стало окончательно понятно.»
Детально описуючи «жестокие избиения наших соотечественников, которые стали уже нормой для польского государства», наголошено на тому, що «Мы не можем отвечать за действия каждого человека» - заявляли польские власти, тем самым перекладывая всю ответственность на народ. На самом же деле Варшава поддерживала пламя ненависти.»
Далі в силу вступає улюблена тема російських спецслужб «волынськая резня»
В продовженні публікації читаємо, що «22 июля 2016 года Польский Сейм после длительных переговоров и «колебаний» признал геноцидом массовые убийства поляков, которые, по мнению Варшавы, совершили украинские националисты на территории Волыни, Восточной Галиции и юго-восточных воеводств II Польской Республики в период 1939-1945 годов.»
І на завершення російські пропагандисти, нібито від імені ображеного українця, урочисто повідомляють, що «Этого польским властям показалось недостаточно, и они подготовили «Проект резолюции Совета безопасности ООН о признании геноцида поляков, совершенного украинскими националистами в годы Второй Мировой Войны»»
Більше того, російські спецслужбісти для переконливості перекладають російською текст «проекту резолюції», який вони фабрикували, очевидно в терміновому порядку та нашвидкоруч.
«Действуя на основании главы VII Устава Организации Объединенных Наций,
- признает геноцидом преступления украинских националистов против поляков в годы Второй мировой войны,
- призывает украинское правительство отказаться от героизации украинских националистов, совершавших преступления против поляков в годы Второй мировой войны по этническому признаку, и предать их Международному суду,
- требует запрета деятельности организаций украинских националистов, в частности, ОУН, УНА-УНСО, С14, СНА, ВО «Тризуб» им. Степана Бандеры, УНС, а также уголовного преследования их членов,
- настоятельно призывает правительство Украины использовать все возможности для искупления вины украинского народа перед поляками за преступления украинских националистов в годы Второй мировой войны, в частности, рассмотреть вопрос о выделении денежных компенсаций пострадавшим и родственникам погибших, предоставить широкие политические права полякам на территории Украины в местах их компактного проживания,
- рекомендует правительству Украины принести покаяние на официальном уровне за преступления против польского народа и осудить героизацию нацизма,
- напоминает о необходимости разоружения и уголовного преследования радикальных украинских вооруженных формирований,
- просит Генерального секретаря регулярно информировать о ситуации в Украине, связанной с любыми проявлениями героизации нацизма,
- постановляет продолжать активно заниматься этим вопросом.»
Для закріплення «інформаційного інфікування» українського медійного простору в заключній частині дезінформаційного повідомлення кремлівські автори наголошують на тому, що нібито «именно на это намекал новый министр иностранных дел Польши Яцек Чапутович, обещая, что «исторические вопросы в отношениях между Польшей и Украиной будут решены как можно скорее». День внесения этого документа на рассмотрение станет днем окончательного разрыва польско-украинских отношений. Надеюсь, Варшава это понимает».
За кілька хвилин аналогічна стаття, з’являється на порталі «Диванна сотня».
А за кілька годин після публікацій первинного матеріалу, почався його передрук підконтрольними російським спецслужбам пропагандистськими каналами news-front.info, infopolk.ru з злорадісними вигуками «Сказке конец! Польша готовится подать в ООН резолюцию о признании волынской резни геноцидом».
«Спрямованість цієї провокації свідчить про значну зацікавленість Кремля у погіршенні відносин між Україною та Польщею. Джерела зливу відповідної інформації, можна сказати, перевірені та звичні, а от виконання самої операції дещо халтурне. Щодо перспектив роботи Польщі у РБ ООН, припускаю, що польська делегація не гратиме за російським лібретто»
«Каталізатор російських інформаційних провокацій залишається один - це незалежна політика України. З початку 2018 року Польща ввійшла до Ради Безпеки ООН на місце України. Натомість новий очільник польського МЗС вже встиг зарекомендувати себе як стримана та виважена особа. Головний метод росіян: сіяти сумніви та підозру. Такі фейки, як даний, покликані «тримати в тонусі» українсько-польські відносини і вкидаються саме для формування підґрунтя для недовіри та її поглиблення».
Як бачимо, думки експертів та журналістів в час гібридної війни Росії з Україною, сходяться в одному – російські спецслужби намагаються якомога сильніше дестабілізувати обстановку не лише в Україні. Левову частку зусиль кремлівські спецслужби докладають для формування деструктивного клімату у сфері зовнішніх взаємин України, в першу чергу із з країнами ЄС. І на повістці дня, і надалі залишаються питання історичних протиріч.
В свою чергу, медійні та профільні експертні кола України та Польщі, на фоні неодноразових заяв посадовців європейського рівня про те, що російська дезінформаційна кампанія має значний вплив на сприйняття/бачення України в ЄС, повинні докласти чимало зусиль аби в майбутньому не дати російській пропагандистській машині підстав для внесення деструктивних та дискредитаційних трендів у європейсько-українські взаємини. А в разі їх виявлення, активно долучатись до їх нівелювання та спростування.
Відгуки
Немає відгуків.
Залишити коментар