Чому путін проситься на поклон до Сі Цзіньпіня - огляд політики росії

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Зустріч країн БРІКС у Санкт-Петербурзі, активізація шантажу навколо теми потенційних ядерних випробувань та проблеми із продажем російських енергетичних ресурсів – в рамках Програми російських і білоруських студій Ярослав Чорногор та Антон Оксентюк представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Російський Центробанк знову підняв ключову ставку, цього разу до 19%

13 вересня на сайті російського центробанку було оголошено про чергового підняття ключової ставки – до 19%. У повідомленні зазначається, що це рішення є необхідним для боротьби із високою інфляцією. Таку високу ключову ставку російська влада за останні 20 років вводила лише одного разу – на початку війни. При цьому голова центробанку Ельвіра Набіулліна заявила про можливість того, що ставку доведеться підняти й до 20%.

При такому рівні ключової ставки бізнес в росії просто не буде розвиватися: через високі ставки по кредитах від банків. Причини високої інфляції – це безпрецедентні обсяги валюти, яку влада роздає росіянам, що підписують контракти із міноборони, а також величезні заробітні плати військових. Це створює масив грошей, який не забезпечується достатньою кількістю товарів. Центробанк також офіційно визнав, що інфляція досі не демонструє стійкого уповільнення, що потребуватиме від фінансового регулятора більш жорсткої грошово-кредитної політики.

Росія активізує риторику навколо ядерного шантажу

Протягом минулого тижня одразу кілька представників російської влади натякнули на готовність росії жорстко реагувати на потенційне надання з боку США та Великобританії дозволу Україні використовувати далекобійні ракети безпосередньо по території рф. Насамперед особисто путін, коментуючи подібний сценарій, заявив, що це буде означати пряму участь НАТО у бойових діях проти росії. Разом із цим російська влада вже не вперше використовує саме цей аргумент, наголошуючи на прямій війні країн Заходу проти москви.

Російське ж міністерство закордонних справ заявило, що відповідь москви на описаний дозвіл “буде таким, що нікому мало не покажеться”. Дещо пізніше заступник голови ради безпеки росії Дмітрій Мєдвєдєв офіційно оголосив, що українська операція в Курській області є формальною передумовою для застосування ядерної зброї, але москва “проявляє терпіння”. Фактичним же прямим натяком на можливість проведення ядерних випробувань стала заява керівника російського ядерного полігону “новая земля” Андрєя Сініцина. Він оголосив, що росія в будь-який момент готова розпочати ядерні випробування на полігоні, а вся інфраструктура для цього повністю готова. Слід згадати, що у листопаді 2023 року путін підписав закон, що скасовує ратифікацію Росією Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань.

В загальному є зрозумілим, що москва намагається знову використати ядерний шантаж для того, аби поставити під питання можливість для України отримати дозвіл на застосування далекобійних ракет проти рф. Протягом усього періоду війни кремль дотримується цієї стратегії, хоча ні разу не продемонстрував практичної підготовки до того, аби реалізувати власні погрози.

Зустріч представників держав-членів БРІКС з питань безпеки у Санкт-Петербургу

Минулого тижня у Санкт-Петербургу пройшла зустріч представників країн-членів організації БРІКС, йшлося про питання безпеки. Зустріч є важливою, адже російська влада ще до її початку прямо заявила, що її головною темою буде питання завершення війни з Україною. Це стало відомо завдяки інтерв’ю теперішнього секретаря ради безпеки рф Сєргєя Шойгу одному з російських державних телеканалів. Чиновник визнав, що деякі представники країн-членів БРІКС, з якими він зустрівся, порушили тему завершення війни як основну. З його слів стає зрозумілим, що мова у першу чергу йде про Китай та Бразилію, які у травні 2024 року висунули спільну позицію з шести принципів щодо “політичного врегулювання кризи”, яка при цьому не є ніяким чітким планом. Шойгу також додав, що москва продовжить наголошувати на власному ультиматумі, який путін озвучив 14 червня, а саме здача Україною територію чотирьох областей, а також відмова від вступу в НАТО. Подібна принциповість ще раз підтверджує, що поточна російська позиція не демонструє бажання москви говорити про мирні переговори та врегулювання.

Ще одним важливим фактором є участь Індії та її позиція стосовно завершення війни. За тиждень до початку зустрічі БРІКС у Санкт-Петербурзі видання India Today опублікувало матеріал стосовно індійських пропозицій щодо мирного врегулювання. Так було заявлено, що радник із національної безпеки прем'єр-міністра Індії Аджит Довал має намір обговорити з російською владою мирні зусилля для завершення війни. Ця інформація підтвердилася 12 вересня, коли він провів зустріч із путіним та проінформував диктатора про результати нещодавньої закритої зустрічі між Володимиром Зеленським та індійським прем’єр-міністром Моді.

Таким чином ми можемо говорити, що деякі країни-члени БРІКС намагаються просувати мирну риторику. Разом із цим ми не спостерігаємо результатів цих кроків, адже позиція москви досі не змінилася. Цього не слід очікувати раніше ніж до проведення наступного саміту БРІКС, який пройде у жовтні в російському місті Казань. На ньому ж відбудеться ще одна особиста зустріч між путіним та китайським лідером Сі Цзіньпіном.

Путін провів зустріч із міністром закордонних справ КНР

Фактично саме свої "мирні" ініціативи  продовжив просувати путін під час своєї зустрічі з міністром закордонних справ Китаю Ваном Ї минулого тижня у Санкт-Петербурзі. МЗС КНР заявило, що сторони обмінялися думками стосовно війни. Попри те, що путін особисто заявив дипломату про “готовність обговорювати мирне врегулювання” та “високу оцінку мирного плану Китаю та Бразилії”, ми не спостерігаємо зміну російської риторики.

Те, що дійсно викликає зацікавленість російського диктатора, так це майбутня зустріч із Сі Цзіньпіном на теренах наступного саміту БРІКС. Лише за вересень путін вже двічі під час зустрічей із китайськими представниками на різних платформах публічно наголосив на бажанні провести очні переговори з китайським лідером. Ймовірно, що головною причиною подібного бажання є продовження проблем з банківськими платежами між двома державами, які досі не вирішуються. Те саме стосується й проекту газопроводу “сила сибири - 2”, який москва досі намагається просувати. Непублічно відомо те, що Пекін хоче оплачувати газ по цьому потенційному газопроводу за внутрішньоросійською ціною, а також не бажає самостійно фінансувати будівництво інфраструктури.

У Росії спостерігаються проблеми з продажем енергетичних ресурсів

Минулого тижня стало відомо про російські проблеми одразу на двох важливих ринках її економіки – газовому та нафтовому. Так, австрійська компанія Wien Energy GmbH, яка залишалася одним з останніх великих європейських клієнтів “газпрому”, оголосила про припинення закупівель російського газу з 2025 року. Ця компанія десятиліттями купували у москви енергетичні ресурси. При цьому Wien Energy додатково наголосила, що буде вимагати у нових постачальників газу сертифікати, які б доводили, що їх газ не є російським. Ця компанія покриває 12% газового споживання всієї Австрії, а сама залежність країни від російського газу на момент травня 2024 року знизилася з 97% до 83%. Крім цього, саме на Австрію припадає велика частка того газу у Західній Європі, який європейці продовжують купувати у росії.

Аналогічні проблеми для росії спостерігаються й на її нафтовому ринку. Так, рівень експорту російської нафти та нафтопродуктів впав до рівня 2021 року. У серпні це значення впало до 7 млн барелів. Згідно з інформацією від Міжнародного енергетичного агентства, найбільше постраждав експорт сирої російської нафти. Головною причиною цього стало те, що Індія та Китай зменшили закупівлю енергетичних ресурсів у росії. У серпні постачання нафти в Індію впало на 14,5%, Китаю – на 14,1%. І якщо для індійського ринку прогнозується повернення рівня імпорту вже у жовтні, то для китайського ринку цього не відбудеться через низку внутрішньо економічних причин, у першу чергу - зменшення темпів зростання економіки та значні зміни в енергобалансі країни.