Чи зможе Лукашенко використати нову політичну ситуацію, щоби позбутися залежності від Путіна?

Якщо Лукашенко дійсно настільки допоміг Путіну, що підтвердив Пєскова і навіть подякував йому, то позиція Лукашенка проти Путіна однозначно зміцнилася. Імовірно, покращився його статус у самій Росії. Із загнаного і слабкого, який, по суті, лежав біля ніг Путіна, він перетворився на «важковаговика» (другий твіт за день після Пригожина), який допоміг вирішити одну з найсерйозніших внутрішньополітичних криз із 1993 року. Він урятував Москву, коли Путін втік.

І якщо Пригожин зміг виторгувати дуже корисні для себе умови і зникнути з радарів, то й Лукашенко міг би переглянути сочинські домовленості від 2020 року на нові «Мінські від 2023». Я припускаю, що Путін буде змушений погодитися.

Якщо Путіна нахилив звичайний кухар-бранець, то Лукашенко нарешті отримав шанс розширити простір своєї влади та на поступову деокупацію Білорусі.

Для цього потрібно виконати декілька кроків:

1. Зупинити процес розміщення російської ядерної зброї;

2. Зупинити інтеграційні процеси;

3. Розформувати регіональне угруповання військ на території Білорусі;

4. Замінити російських агентів впливу у своєму оточенні;

5. Припинити репресії проти громадян і почати звільнення політв’язнів, принаймні жінок, що буде позитивно сприйняте на Заході та в суспільстві. Провести тиху амністію;

5. Припинення тиску на національний простір і поступове звуження «русскій мір» у Білорусі;

Історія не посприяла початку громадянської війни в Росії на цьому етапі, але вона показала:

1. Путін слабкий;

2. Система Російської Федерації хитка;

3. Росія війну програє;

Із тактичною ядерною зброєю чи без неї Лукашенко піде на дно разом із Путіним, і наслідки для нього, його родини, країни та населення будуть жахливими.

Поки Путін оговтуватиметься від шоку та морального банкрутства, а, вважаю, це триватиме місяць; допоки відбуватимуться зміни у військовому керівництві; допоки триває контрнаступ і можна налагодити відносини з Україною, Лукашенко може почати свою гру.

Адже коли Путін одужає, він, навпаки, буде більш жорстким щодо Лукашенка. Слабкість імператора неприпустима річ.

Це принаймні створить передумови для громадянського діалогу (а в перспективі і для мирного транзиту), збереже (відновить) незалежність країни, позбавить Білорусь від наслідків війни.

Несприятливим сценарієм (більш вірогідним) будуть зворотні дії:

- більше зброї + Вагнера;

- більше грошей;

- більше переваг;

- більше «ми разом Z братською РoZZiєю;

(Текст є виключно моєю політичною оцінкою ситуації навколо Білорусі після «заколоту Вагнера»).

Павел Усов, ТГ-канал