Чи є можливість прямого вступу Білорусі у війну?

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Загроза прямого вступу Збройних сил Білорусі у війну на боці росіян нависає над північчю України ще з 24 лютого 2022 року, з початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну, в тому числі і з території Білорусі.

До кінця не виключається можливість повторної наземної атаки на Київ, з білоруського боку, що є одним зі сценаріїв, який змушена постійно враховувати українська сторона.

Паралельно білоруська пропаганда намагається просувати образ "потужних Збройних сил Білорусі", які начебто готові воювати ледь не з усім східним флангом НАТО і пробиватися через Сувалкський коридор, що розділяє територію Білорусі від Калінінградської області рф.

Державний прикордонний комітет Білорусі днями заявив, що фіксує збільшення угруповання українських військових на кордоні, зокрема у зоні відповідальності Житомирського прикордонного загону, начебто помічено збільшення угруповання українських збройних формувань, зокрема сил спеціальних операцій і спецпідрозділів Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Тому, мовляв, прикордонна служба Республіки Білорусь на кордоні з Україною несе службу в посиленому режимі, і попереджає, що всі провокації, яких на білоруському кордоні ніколи і не було, будуть негайно припинятися.

На таку заяву відразу відреагувала Державна прикордоння служба України, заявивши, що Київ захищає і захищатиме свої території від нападок, на відміну від Білорусі, яка, попри всі запевняння української сторони, повністю підтримала росію в нічим не спровокованій війні, а 24 лютого 2022 року зробила найголовнішу провокацію, дозволивши російським військам зайти в Україну зі своєї території. Тому поки Білорусь підігруватиме злочинним діям Кремля, цей напрямок залишатиметься для України загрозливим.

Очевидно, що заява білоруських прикордонників є банальним виправданням для початку Білоруссю 21 червня цього року раптової перевірки готовності до виконання завдань з'єднань та військових частин збройних сил.

У перевірці беруть участь військові частини та підрозділи оперативних командувань, сил спеціальних операцій, ракетних військ та артилерії, ВПС та військ ППО. Перевірку проводять на полігонах та на ділянках місцевості у Брестській та Гомельській областях, тобто на територіях, що межують з Україною.

При цьому Мінськ вже звинувачував Україну в концентрації військ на кордоні, розпочавши 7 травня цього року  перевірку носіїв ядерної зброї. 11 червня разом із росією Білорусь розпочала другий етап цієї перевірки, відпрацьовувавши підготовку до спільного ядерного удару. Тоді О. Лукашенко заявив, що Білорусь не хоче воювати і не хоче чужої землі, але готується до війни.

Крім того, у  Білорусі готуються до проведення липневих навчань військ територіальної оборони. Водночас напри кінці   липня на території Білорусі будуть проведені мобілізаційні навчання.

Сучасні Збройні сили Республіки Білорусь успадкували техніку та структуру Білоруського військового округу часів СРСР. В умовах мирного часу білоруська армія нараховує 75 тис. бійців. Білоруських військовослужбовців у бойових підрозділах 48 тис. бійців плюс цивільні посади. 60% білоруської армії це контрактники. Основа нинішньої білоруської армії – чотири механізованих бригади, дві бригади десантників, а також Сили спецоперацій. Крім того, Збройні сили Білорусі мають дві артилерійських бригади, чотири зенітних ракетних бригади і три зенітних ракетних полки, одну ракетну і одну реактивно-артилерійську бригаду.

Авіація зосереджена на трьох головних авіабазах (Барановичі, Ліда та Мачулищі) й об'єднана в одну структуру з ППО, зенітними, ракетними та радіотехнічними військами. Має Білорусь і свою територіальну оборону.

Формально країна має на озброєнні 1276 танків, але переважна більшість з них перебуває на консервації. У строю лише 446 танків радянського виробництва Т-72Б та модернізованих Т-72Б3. Були зафіксовані ешелони розконсервованих білоруських танків, відправлених до Росії.

Окрім танків, механізовані частини оснащені бойовими машинами піхоти, що розроблялася в СРСР з 1970-х. Це кілька сотень. Десятки таких машин (БМП-2) відправлялися росіянам в 2022 році.

Найбільш відомою сучасною розробкою білоруського оборонпрому є "аналог HIMARS" – ракетна система залпового вогню "Полонез-М" з дальністю до 300 км, створена за співпраці з Китаєм. Вона використовує китайські ракети А200 і А300. Збройні сили мають шість таких комплексів.

Армія Білорусі за останні два роки отримала від Росії сучасні комплекси ППО С-400, балістичні ракети "Іскандер-М", а також, тактичну ядерну зброю. Ракетні комплекси "Іскандер-М" і можуть бути носіями ядерної зброї, як і модернізовані штурмовики Су-25.

"Іскандерами-М", чия дальність сягає 500 км, загроза застосування тактичної ядерної зброї поширюється не тільки на сусідні Польщу і балтійські країни, а й на Румунію, Угорщину, Словаччину, більшу частину України.

Тобто ядерна зброя у Білорусі з відповідними носіями – це геополітичний виклик, який використовує Росія. Цим Москва порушила одразу кілька базових договорів про нерозповсюдження ракет певної дальності.

Але питання в тому чи наважиться білоруський диктатор виконати вказівку Москви і розпочати військові дії проти України.

Офіційному Мінську це зовсім не потрібно, однак Кремль постійно шантажує Лукашенка через своє численне лобі в Білорусі.

Крок до війни може стати фатальним для офіційного Мінська, але значно ускладнить положення України.

Тому чи є можливість прямого вступу Білорусі у війну? Так, ймовірність є. Саме тому Україна тримає вздовж кордону відповідні сили стримування, але ніяк не нападу.

Фото – режим лукашенка став співучасником російської агресії проти України / БелТА