Чи розблокують українські кордони після завтрашніх місцевих виборів у Польщі?

АНАЛІТИКА 06.04.2024 Коментарі 0

У найближчу неділю, 7 квітня, в Польщі відбудуться місцеві вибори. Традиційно вибори мерів і депутатів до сеймиків воєводств є менш популярними та резонуючими, хоча влада на місцях є значною, а бюджети великих міст Польщі можуть дорівнювати бюджетам деяких країни третього світу. Місцеві вибори фактично стали каталізатором для протестів фермерів і перевізників. Зокрема, один із лідер протестів – Рафал Меклер, балотується до сеймику в Люблінському воєводстві за списками партії Конфедерація.

Польська журналістка з тижневика «Політика» Йоанна Сольська стверджує, що Конфедерація та Право і Справедливість (ПіС) долучилися до протестів для отримання безкоштовної реклами напередодні виборів. Одночасно, варто пам’ятати, «Зелений курс» - аграрна програма ЄС – проти якої протестують польські фермери, затверджена урядом ПіС на чолі з Моровецьким та Янушем Войцеховським (із 2019 року останній є єврокомісаром з питань сільського господарства, чию кандидатуру висунув ПіС).  Відповідно, попри локальність виборів, вони набули загальнодержавного та міжнародного значення, як фактор стабілізації або політичних змін у країні. Ймовірно, це може позначитися на виборчій явці, що традиційно сприятиме нинішній владі, але не ПіС.

Для правлячої коаліції місцеві вибори – це передусім спроба перепідтвердити свій мандат після умовних 100 днів урядування. Водночас місцеві вибори можуть стати перевіркою міцності коаліції. З’явилися чутки щодо можливості переписання коаліційної угоди з огляду на результати виборів чи зміни коаліційних форматів усередині самої коаліції (наприклад, розпад коаліції Третя дорога (Польські селяни + Польща 2050) і старт Польських селян до Європарламенту спільно із Громадянською коаліцією.

Соціологічні дослідження на місцевих виборах у Польщі традиційно вважають нерепрезентативними та такими, які можна екстраполювати на парламентські вибори. Традиційно ПіС ніколи не мав успіху на місцевих виборах і не зміг виграти вибори мера у жодному великому місті Польщі (останній значний успіх ПіС на місцевих виборах – це Лех Качинський, як мер столиці 2002 - 2005 роки). Протягом березня різні соціологічні компанії проводили дослідження, результати яких різнились між собою у рамках статистичної похибки.

United Surveys for Wirtualna Polska на першому місці – ПіС 29,8%. Громадянська коаліція (ГК) - 28,1%. Конфедерація – 8,5 %, Третій дорога – 7,9 %, Ліві – 7,8 %

CBOS ГК – 29%, ПіС – 24 %, Конфедерацію і безпартійні – 13% Третій шлях – 9%, Ліві – 8%.

Єдиним спільним і дивним фактором є значне падіння рейтингу Третьої дороги і зростання підтримки Конфедерації. Суперництво за 30% підтримки між ПіС та ГК залишається традиційним від парламентських виборів у жовтні 2023 року. Третя дорога (коаліція Польські селяни та Польща 2050) традиційно є найбільш недооціненою політичною силою. Варто підкреслити, що Польські селяни є найбільш традиційною партією для польського села (в деяких воєводствах вони у владі понад 20 років). Конфедерація створила коаліцію з Безпартійними та має значні шанси розширити своє представництво у місцевій владі.

Потрібно зазначити, що голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на з'їзд Європейської народної партії у Бухаресті заявила, що загрозою для Європи є такі партії: Конфедерація, Альтернатива для Німеччини і Французьке національне об'єднання. Вони відрізняються назвами, але мають спільну мету – розтоптати наші цінності і знищити нашу Європу.

У контексті сказаного головою Єврокомісії, варто ретельно спостерігати щодо потенційної співпраці Конфедерації на рівні Сейму та локальних парламентів. 

Завданням мінімум для ПіС – залишитись у владі у 3-ох або 4-ох воєводствах, завдання максимум для ГК – маргіналізувати ПіС до влади лише у Підкарпатті. Хоча Польські селяни налаштовані боротися за мандати у традиційно ПіСівському бастіоні, яким вважають Підкарпатське воєводство (цікава деталь, мером Жешува майже 20 років був Тадеуш Ференц – колишній діяч Польської об'єднаної робітничої партії (ПОРП). А у дочасних виборах мера 2021-го переміг Конрад Фійолек, пов'язаний із польськими лівими).  Конфедерація може бути єдиним коаліціантом для ПіС на рівні воєводських сеймиків, хоча традиційно в польській регіональній політиці партійна поляризація на рівні регіонів не є такою радикально та ради міст можуть без проблем співпрацювати з мером, який є з іншої політичної партії або змінює політичну приналежність кожен політичний сезон.

Український акцент місцевих виборів традиційно проявляється через актуалізацію дискусії про надання виборчих прав громадянам не країн ЄС, що постійно проживають на території Польщі (у деяких країнах ЄС громадяни третіх країн мають право голосувати у місцевих виборах за умови цензу осілості).На жаль, очікувати, що протести фермерів або риторика польського уряду зміниться після місцевих виборів, не слід. У червні нас чекають вибори до Європарламенту та загальнопольська дискусія про вибори президента у червні 2025 році.

На посади ґміни, мера чи президента міста претендують 6 723 кандидати. Наймолодшому кандидатові – 24 роки, найстаршому – 80 років. Понад 80 відсотків претендентів мають вищу освіту, четверо – доктора наук. Кандидати в мери найчастіше старші 40 років
За даними Національної виборчої комісії, мером Кракова хочуть стати дев'ять кандидатів. У Коніні, Бельсько-Бялі та Кельце балотуються по семеро осіб. Шість кандидатів у Варшаві, Жешуві, Перемишлі, Вроцлаві, Лодзі та Лешні. У Кошаліні, Познані, Каліші та Замості на одну людину менше намагаються здобути мандат мера (або президента).

Євгеній Білоножко, власний кореспондент ІА «Західний інформаційний фронт» у Польщі і країнах ЄС 

Фото – rp.pl

Support the project here:

DONATE

Відгуки

Немає відгуків.

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017-2024 by ZahidFront. Powered by BDS-studio.com

Підпишіться на ЗІФ у Facebook: