Через сфальшовані звинувачення щодо українців росію вимагають викинути з Інтерполу

Учора вночі в аеропорту Стамбула після прильоту з Хорватії за російським запитом в Інтерполі затримали кримськотатарську журналістку телеканалу АТR Гульсум Халілову.

«Як стало зрозуміло з різних джерел, затримання здійснено згідно з російським запитом у рамках Інтерполу. Наразі Гульсум Халілова звільнена, їй дозволили в'їхати на територію Туреччини», - написав на своїй сторінці у FB український кримськотатарський політик та громадський діяч Рефат Чубаров.

За його прогнозом, цей випадок набуде особливого резонансу, та пропри це пан Чубаров закликав бути професійними під час його обговорення. Адже «процедури в Інтерполі вимагають від держав-членів їх дотримуватись».

«Затримання – це ще не арешт і тим більше не видача. Але в будь-якому разі це принизливо для тих, кого затримують незаконно. В даному випадку, відповідно до сфальшованих росією матеріалів. Кажу це, спираючись на свої два випадки подібних інцидентів, як і з Гульсум Халілової, за останні 7 років. І обидва рази мене також затримували за сфальсифікованим запитами росії», - написав політик.

Він пропонує не звинувачувати правоохоронні органи держави, які вимушено відреагували на запити до Інтерполу з боку росії, а «вимагати від держав-членів Інтерполу негайно позбавити росію членства в цій організації».

«Це справді ганьба для всіх цивілізованих держав, коли вони миряться з тим, що терористична держава росія все ще є членом Інтерполу, а вони – цивілізовані держави – виконують запити держави-терориста», - переконаний Рефат Чубаров.

Ініціатива українського політика не є новою. У березні 2022 року незалежна урядова агенція США закликала адміністрацію Джозефа Байдена домогтися остаточного виключення росії з Інтерполу, а не просто припинити її членство.

Як писала «Українська правда», пана Байдена закликали «використовувати позицію США в Інтерполі, щоби дати зрозуміти, що будь-яка бездіяльність проти зловживань Росії в Інтерполі матиме серйозні наслідки для внеску США до Інтерполу бюджету Інтерполу та юридичних імунітетів Інтерполу у Сполучених Штатах».

Це звернення, як повідомляла «УП», мало свою передісторію – після початку повномасштабної війни росії проти України Велика Британія разом із союзниками вимагали від Інтерполу від’єднати російську федерацію від Інтерполу. Британців підтьримали США, Канада, Австралія та Нова Зеландія. Натомість в Інтерполі заявили, що всі запити московського бюро Інтерполу попередньо перевірятимуть на відповідність правилам організації, проте росію залишили.

Російський терор руками Інтерполу щодо української журналістки не є поодиноким випадком, а має системний характер. У січні цього року в Інтерполі визнали, що російська федерація переслідувала українського режисера Євгена Лавренчука за політичними мотивами. Про це писала на своїй сторінці у FB тодішня омбудсменка України Людмила Денісова. Українця затримали у Неаполі в Італії та помістили у в’язницю.

Таку практику переслідувань у кремлі застосовують не лише до українців. Минулого місяця Kavkazcenter описував методику переслідування з боку росії уродженців Ічкерії через Інтерпол на прикладі історій конкретних людей.

«Попри успішну окупацію Чечні Росією та подальше будівництво «світлого майбутнього» на її території, учасники двох російсько-чеченських воєн ніколи не були обділені увагою російських спецслужб, навіть якщо вони поселялися в далеких країнах і розпочинали нове життя там… Але, як це завжди буває, Інтерпол часто використовується з політичною метою, для переслідування неугодних країні, що подає запит, фігур. Особливо часто цим зловживає Росія і особливо часто щодо чеченців», - йдеться у тексті.

За словами юриста правозахисної організації Vayfond, невдале вторгнення росії на територію України лише суттєво збільшило кількість подібних запитів з боку росії щодо чеченців.

За його словами, законодавство передбачає, що країна, з якої втекла людина й отримала статус біженця в іншій країні, не має права переслідувати її через інтерпол. Проте у практиці правозахисників були випадки, коли після запитів росії навіть людей зі статусом біженців позбавляли такого статусу. А деякі країни відмовляються впускати на свою територію таких людей через їх «потенційну небезпеку».

«Найстрашніший результат таких запитів – це, звичайно, екстрадиція до країни, яка подала запит до Інтерполу. І часто екстрадицію не зупиняє навіть доведена юридично небезпека, що загрожує біженцю», - розповів правозахисник.

Схоже, сучасний світ погано вчить історію, а якщо і вчить, то не робить правильних висновків і не придумав запобіжників для країн-терористів і їхніх лідерів. Хто-хто, а міжнародна поліцейська організація першою мала би реагувати на злочинні діяння кремлівських маніяків. Останні до геноцидів українців у минулому столітті додали фізичне знищення країни та її людей і в теперішньому столітті. Та ще й використовуючи авторитетну міжнародну організацію. Хоча, авторитет Інтерполу зараз можна поставити під сумнів. А його керівництву можна нагадати, що під час Другої світової війни штаб-квартира цієї організації розташовувалась у Берліні. Президентами Інтерполу тоді були генерали СС: Гейдріх (1940-1942), Небе (1942-1943) і Кальтенбруннер (1943-1945). Тоді більшість країн поволі покинули організацію, але не так через генералів-есесівців, як саму війну. Відродити Інтерпол вдалося 1946 року, коли головний офіс перебрався у Париж, а 1989-го – в Ліон. Міжнародна організація кримінальної поліції зараз є другою після ООН найбільшою структурою у світі зі 194 країнами-членами. І такою ж безпорадною як  ООН щодо своїх членів-фашистів (у даному випадку – рашистів).