Архітектура російської цензури: що відомо із найбільшого витоку в історії Роскомнагляду

Одразу декілька незалежних ЗМІ увечері 8 лютого випустили розслідування, присвячені найбільшому витоку документів Роскомнагляду – відомства, що займається цензурою російських ЗМІ й інтернет-простору. Отримані дані проливають світло на те, як саме Роскомнагляд бореться з неугодною інформацією, цензурує інформацію про війну, владіміра путіна і стежить за росіянами.

Низку висновків з цих матеріалів зробили журналісти BBC.

Хто здійснив злам і що саме виявилося у витоку?

У листопаді 2022 року білоруська група «Кіберпартизани» оголосила про злам ФГУП ГРЧЦ – Головного радіочастотного центру Роскомнагляду. Хакери заявили, що їм удалося потрапити у внутрішню мережу відомства та викачати документи та листування співробітників – загалом обсяг даних перевищив 2 терабайти.

Судячи з того, що розповідають хакери, їхня присутність у системах ГРЧЦ залишалася непоміченою протягом декількох місяців.

У ГРЧЦ офіційно визнали факт зламу, але наполягали, що «ситуація була керованою» і хакерам не вдалося отримати доступ до «закритої інформації та критично важливої інфраструктури». Щоправда, як випливає з розслідування проєкту «Система» (спільний проєкт «Свободи» та «Настоящего времени», внесених до реєстру «іноагентів» на росії), всередині ГРЧЦ витік сприйняли як «моральну трагедію» – у внутрішніх чатах співробітники обговорювали подію як катастрофу.

«Кіберпартизани» повідомили, що ці витоки доводять «масштабне стеження в мережі і спроби встановити тотальний контроль за всіма, хто за останні 20 років висловлювався проти путінського режиму». Архів даних вони передали російським та західним журналістам.

Роскомнагляд цензурує інформацію про Путіна

Витік свідчить, що однією з головних цілей ГРЧЦ є зачистка будь-якої неугодної інформації про путіна. Працівники відомства щодня моніторять ЗМІ та соцмережі щодо будь-якої інформації, яка, на їхню думку, може створити негативний образ російського президента.

Як пишуть «Важливі історії», за підсумками будь-яких заходів за участю путіна співробітники ГРЧЦ складають звіти, в яких збирають усю негативну реакцію на появу президента. Ось, наприклад, як виглядає фрагмент такої аналітичної записки, складеної за підсумками недавнього візиту Путіна до Калінінграда:

• Інші автори іронізували над озвученою в. в. путіним фразою про те, що «працьовитість – це взагалі окремий талант, це не просто, вибачте, гумова попа». Наголошувалося, що подібне висловлювання, як і інші виступи глави держави, «вже давно не викликають жодних емоцій, окрім іспанського сорому.

Для складання звітів співробітникам ДРЧЦ наказано виділяти «точки інформаційної напруги». До їхніх обов'язків входить не лише моніторинг реакції на роботу путіна, а й прогнози про те, які події можуть спровокувати критику в майбутньому.

Активно ГРЧЦ стежить за повідомленнями про здоров'я путіна. «Агентство» виявило у внутрішніх документах відомства декілька десятків файлів з однаковим заголовком «Критичний стан здоров'я президента рф в. в. путіна» – їх створювали із квітня до жовтня 2022 року.

Кожен такий моніторинг виглядає як таблиця, в яку занесені пости про здоров'я путіна – переважно з російських соцмереж і Telegram. У звітах трапляються відібрані коментарі про те, що російський президент нібито потерпає від «раку» чи «шизофренії» - зазвичай приводом для них стають відповідні публікації чи заяви у ЗМІ.

А «Важливі історії» зауважили, що задача щодо «моніторингу інфоприводів про погіршення стану здоров'я президента» навіть давали як тестове завдання кандидатам на посади до департаменту моніторингу.

За публікаціями про путіна ГРЧЦ стежить за допомогою системи моніторингу ЗМІ та соцмереж Brand Analytics, а також вручну. Журналісти виявили, що інформацію про президента співробітники Роскомнагляду шукали за ключовими словами – у тому числі «облізлий карлик», «Пиня» та «пуйло».

«Досьє» пише, що один із документів витоку має назву «Методика образи президента». З нього випливає, що пошуками негативу про путіна відомство займається, посилаючись на федеральний закон «Про інформацію». Він наказує блокувати контент, який ображає органи держвлади. У методиці наведено приклади, на основі яких моніторники повинні вирішувати, які дані вважати образливими.

Роскомнагляд надалі планує оптимізувати пошук негативу про путіна. Ще у серпні ЗМІ писали, що ГРЧЦ виділив московській IT-компанії «Ексік'юшн Ер Ді Сі» 57,7 млн рублів на розробку системи «Окулус», яка на основі нейромереж аналізуватиме фото, відео та тексти на сайтах, у соцмережах та месенджерах на наявність забороненої інформації.

До завдань «Окулуса» також входитиме пошук образливих картинок про путіна на основі «класифікатора графічних сутностей». Класифікатор пропонує два типи зображень: «образливі зображення президента» (наприклад, в образі «молі» та «краба») та «порівняння президента з негативними персонажами» (наприклад, з Адольфом Гітлером, вампірами або педофілами).

Після початку війни Роскомнагляд цікавився не лише негативом на адресу путіна, а й негативним контентом стосовно влади загалом, звертає увагу «Досьє».

Цензуру рунету автоматизували (і продовжать це робити)

«Окулус» – не єдина система, якою Роскомнагляд планує користуватися для цензури інтернету.

По-перше, одразу в декількох розслідуваннях згадується напівтаємний месенджер КІВ – «Кабінет оперативної взаємодії». Його ГРЧЦ створила наприкінці 2019 року.

Систему використовують для захищеного спілкування співробітників Роскомнагляду зі силовиками – Генпрокуратурою, ФСБ, ФСО, Росгвардією та МВС. У групових чатах, наприклад, публікуються звіти про «протестні настрої». А в особистих повідомленнях співробітники ГРЧЦ відправляють до прокуратури посилання на пости росіян, які нібито містять «фейки» про армію». Їх виділяють із тисяч посилань, які співробітники відомства поміщають у категорію «негатив щодо «сво» та збройних сил рф».

Список актуальних тематичних чатів у «Кабінеті оперативної взаємодії» на листопад 2022 року включав групи «Дестабілізація оперативно», «Протестні заходи оперативно» та «Іноземне втручання».

Це не єдина технічна знахідка ГРЧЦ. З 2020 року відомство розробляє систему «Чистий інтернет», яка потрібна для автоматизації пошуку «забороненого» контенту.

У презентаціях про систему Роскомнагляд обіцяв, що після виходу на проєктну потужність «Чистий інтернет» покриватиме 100% рунету, пише «Медіазона». Ключовим компонентом для збору, судячи з усього, має стати пошук «Яндекса» – в архіві є і листування компанії з Роскомнаглядом.

Зокрема, «Яндекс» хоч і не на першу вимогу, але збільшив для відомства кількість можливих запитів на добу, а ще надав свій сервіс «Толока» для навчання нейромереж «Чистого інтернету».

Ще одна функція «Чистого інтернету» – це бот-ферма (у документах ГРЧЦ використовують саме цей термін). Її розробляють усередині самого відомства і планують закінчити у травні 2023 року. Система повинна буде генерувати біографії фейковим акаунтам та імітувати їх активність у соцмережах. Схоже, що ці боти будуть потрібні, насамперед, для збору інформації із закритих груп.

Одним із ключових напрямів у цензуруванні рунету ГРЧЦ вважає систему «Вепр». Відповідатиме за її реалізацію Московський фізико-технічний інститут (МФТІ), який виграв тендер на розроблення її концепції (як і «Окулуса»).

Загрози, які має шукати «Вепр», перераховані у презентації МФТІ нарізно: це тероризм і екстремізм, критика влади та несистемна опозиція, «пропаганда ЛГБТ», чайлдфрі, наркоманія, ухилення від армії, «групи смерті», «образливі арт-акції», методи Джина Шарпа та навіть «колекціонування власних козявок або підстрижених нігтів».

Влада активно використовує Роскомнагляд для боротьби з інформацією про війну

Роскомнагляд і ГРЧЦ з початку війни стали головним інструментом влади для боротьби з небажаною інформацією про російське вторгнення в Україну. Як випливає з внутрішніх документів Роскомнагляду, за перші 9,5 місяця війни в Україні російська влада видалила 150 тисяч публікацій у соцмережах, пише «Агентство».

Відомості щодо негативних публікацій про війну співробітники ГРЧЦ обговорюють у месенджері КОВ, який уже згадувався.

«Система» у своєму розслідуванні пише і про те, що потужності Роскомнагляду підключені і до видалення «неправильної» інформації про війну з російських пошукових систем. Наприклад, відомство має місію під назвою «спецзавдання Яндекс У» - як випливає з документів, вона полягає у моніторингу посилань на антивоєнні матеріали в російській пошуковій системі.

Із листування співробітників випливає, що прикладами запитів, за якими слід вручну коригувати пошукову видачу, у відомстві вважають такі: «росія бомбить житлові будинки», «росія розстрілює мирних жителів», «звірства російських військових у Бучі», «злочини російських військових», «російські строковики в Україні», «величезні втрати російських військ в Україні».

Аналізують у ГРЧЦ і соцмережі, здійснюючи моніторинг незаблокованих у росії соцмереж щодня. На основі цього моніторингу формуються таблиці виявлення «фейків». Самі «фейки» розподіляють за такими категоріями, як «вбивство мирних жителів», «обстріли мирного населення», «обстріли міст», «втрати особового складу та техніки», «військовополонені» «мародерство», «мобілізація», «дестабілізація всередині Росії».

ГРЧЦ також моніторить публікації на окупованих росією українських теренах. Наразі там обмежено доступ до 262 сайтів українських теле- та радіоканалів, а також сторінок, що дозволяють переглядати їх в режимі онлайн. На росії обмежено доступ до 630 українських сайтів, випливає із внутрішньої статистики Роскомнагляду.

Боротьба з незалежними ЗМІ та незгодними вийшла на новий рівень

Ось уже декілька років російська влада активно визнає незалежних журналістів та ЗМІ іноземними агентами, а з початком війни це стало відбуватися ще частіше. Нині цей статус мають сотні людей. Але, судячи з витоку Роскомнагляду, зупинятися на досягнутому влада не планує.

Як пишуть «Важливі історії», зі зливу також випливає, що відомство підготувало довідки на понад 800 осіб для визнання іноагентами. Видання опублікувало їх список – серед них лише 139 осіб наразі потрапили до реєстру. До довідок входять дані, які ГРЧЦ збирав з 2020 до 2022 року. Список потенційних «цілей» може бути ще ширшим, тому що у витік потрапили не всі документи.

Судячи з даних витоку, Роскомнагляд стежить і за так званими лідерами громадської думки. У списку таких людей, який нібито збирало відомство, - 472 особи з описом роду діяльності та посиланнями на всі знайдені акаунти в соцмережах. Згідно з цим списком, ГРЧЦ стежить за мережами низки акторів та актрис, блогерів, стендап-коміків, журналістів, режисерів та музикантів різних напрямків – від Бориса Гребенщикова до гурту «Кіс-кіс».

За ЗМІ після початку війни Роскомнагляд став стежити ще пильніше. 28 лютого 2022 року, за чотири дні після початку вторгнення в Україну, перед співробітниками Роскомнагляду поставили завдання моніторити сайти «на предмет контенту, що суперечить офіційній позиції міноборони».

«Дивимося сайти, шукаємо контент, в якому йдеться, що армія рф бомбить (вбиває, ранить, стріляє…) мирне населення, міську інфраструктуру тощо. Знаходимо факт такої публікації – у стовпці «Е» відзначаємо сайт словом «вносимо», - йдеться у повідомленні з листування співробітників. До речі, закон про «фейки», що допускає позасудове блокування, ухвалили лише через чотири дні після його відправлення.

До хвилі блокувань ЗМІ за відмову дотримуватись вимог у ГРЧЦ теж почали готуватися заздалегідь. Наприклад, підстави для блокування Deutsche Welle та російської служби Бі-бі-сі відомство почало шукати вже 25 лютого (а в ніч на 4 березня блокування було здійснено).

Деякі ЗМІ Роскомнагляд для регулярного моніторингу «протестних настроїв» позначає як «антиросійські» – серед них згадуються Російська служба Бі-бі-сі, «Медуза» (внесена до реєстру «іноагентів», а також оголошена небажаною організацією), «Радіо Свобода», The Insider (визнано небажаною організацією в Росії та внесено до реєстру «іноагентів»), канал «Редакція».

Російська служба Бі-бі-сі звернулася до Роскомнагляду з проханням прокоментувати твердження з описаних розслідувань і чекає на відповідь.

BBC News, Російська служба

P.S. «Медіазона» до описаних вище речей додає ще декілька особливостей роботи Роскомнагляду. Зокрема, РКН нерідко заступається перед закордонними соцмережами за провладних коментаторів. При чому навіть якщо вони формально ніяк не пов’язані з російською державою. Наприклад, відомство безуспішно намагалося домогтися скасування блокування акаунтів засновника «ЧВК Вагнера» прігожина, письменника захара прілєпіна, пропагандиста тіґрана кеосаяна (чоловік очільниці RT марґаріти сімоньян) та ін. Подібну підтримку відомство надавало телеканалу «Царьград», виданням Lenta.ru та «Газета.ру», RT, «Спутнику» та РИА «Новості», телеканалу «Звєзда», а також рамзану каДирову, дмітрію рогозіну.

Відомство цензурує не лише російський інтернет, а й білоруські сайти. «Медіазона.Білорусь» пише, що у витоку також виявили вимоги до білоруських ЗМІ видалити матеріали, наприклад, про втрати серед російських військових чи про окуповані українські території. За даними видання, у липні 2022 року у внутрішній листуванні одного з відділів Роскомнагляду з'явилася тема з кількох десятків листів під назвою «Завдання Білорусія». Там співробітники РКН вели таблицю, відстежуючи тисячі публікацій на білоруських сайтах, деякі з них супроводжували позначку: «Так (фейк СВО)». Таким маркером були відзначені: mediazona.by, btvsat.eu, euroradio.by, flagshtok.info, baj.by, gazetaby.media, naviny97.by та інші.

Окрім того, працівники РКН виконують і «спеціальні доручення» та зачищають в мережі негативну інформацію на прохання керівництва.