Arndt Ginzel: Die Ukrainer wollen ihr Land entschlossen verteidigen (Україна хоче рішуче захищати свою країну)

НОВИНИ 29.03.2022 Коментарі 0


Ein ausgewachsener blutiger Krieg hat die Aufmerksamkeit der ganzen Welt auf die Ukraine gelenkt. Hunderte von ausländischen Journalisten sind akkreditiert und kommen in die Ukraine, um über diese schrecklichen Ereignisse zu berichten. Unter ihnen ist ein erfahrener Fernsehjournalist aus Leipzig, Arndt Ginzel.

Die Erfolgsbilanz des Journalisten umfasst Geschichten aus Syrien, Donbass, Irak, Georgien, den Philippinen, Bosnien und Kamerun. Während der heißesten Phase der Anti-Terror-Operation im Donbass im Jahr 2015 arbeiteten Arndt Ginzel und sein ständiger Kameramann Gerald Gerber in Luhansk und wurden sogar von Militanten gefangen genommen.

Jetzt berichten sie über den Krieg in der Ukraine. Kürzlich von einer zehntägigen Geschäftsreise zurückgekehrt. Wir besuchten Kyiv, das sich aktiv auf den Angriff vorbereitet, Riwne, Lviv, Czernowitz, Odessa. Sie besuchten auch Siedlungen am Rande des Internationalen Zentrums für Friedenssicherung und Sicherheit, besser bekannt als Militärgelände Javoriw, das kürzlich von russischen Raketen bombardiert wurde. Sie waren die ersten, die ein Video von der Erschießung eines Zivilisten, der Kiew verließ, durch russische Soldaten veröffentlichten.

Unsere eigene Korrespondentin in Deutschland, Irina Fizer-Kukhar, kontaktierte Arndt Ginzel:

Повномасштабна кровопролитна війна привернула увагу всього світу до України. Сотні іноземних журналістів акредитовані та приїжджають до України, щоб висвітлювати ці страшні події. Серед них – досвідчений тележурналіст із Лейпцигу Арндт Гінцель.

У послужному списку журналіста – репортажі із Сирії, Донбасу, Іраку, Грузії, Філіппін, Боснії та Камеруну. Під час найгарячої фази антитерористичної операції на Донбасі у 2015 році Арндт Гінцель та його постійний оператор Геральд Гербер працювали у Луганську та навіть були захоплені бойовиками.

Нещодавно німецький журналіст повернувся із десятиденного відрядження. Вони відвідали Київ, Рівне, Львів, Чернівці та Одесу. Також німецькі кореспонденти відвідали Міжнародний центр з підтримки миру та безпеки, більш відомого як військовий комплекс у Яворові, який нещодавно зазнав бомбардування російськими ракетами. Вони першими опублікували відеозаписи розстрілу російськими солдатами мирного жителя на виїзді з Києва.

Власний кореспондент ІА "Західний інформаційний фронт" у Німеччині Ірина Фізер-Кухар поспілкувалась із Арндтом Гінцелем.
  • Як би ви описали в кількох словах, що побачили в Україні під час свого останнього візиту?

Ми багато їздили по країні і ми бачили як у маленьких містах та містечках намагались люди підготуватись до російського вторгнення. Ми були в Києві, люди живуть в підвалах та бункерах, люди, чиї квартири зруйновані, є розгубленими. І ми були у Львові і бачили та чули, як люди… ракетні удари. Це так грубо і стисло, що ми побачили та пережили.

  • Ще одне питання: чи можете собі уявити, що така велика катастрофа могла би статись в центрі Європи у 21 столітті?

Це дуже шокуюче. Я собі не міг такого уявити аж до того ранку, коли Росія напала на Україну. Я мушу це чітко сказати. Це було шокуюче, і взагалі я не міг подумати, що таке станеться.

  • Ви багато бачили на власні очі. На вашу думку, в Україні спеціальна операція, як це називає Росія, чи це повноцінна війна з руйнуваннями та вбивствами цивільних людей?

На мій погляд це війна в Україні, яке ведеться проти цивільного населення, як це є у Маріуполі. Чи у Києві, коли обстрілюють тих, хто втікає. Формулювання спеціальна операція це пропагандистський термін.

  • Чи можете сказати, чи бачили ви в Україні нацистів і тих, хто забороняє іншим говорити російською мовою, як про це говорить пропаганда?

Ми спілкувались з одним німцем, який перебував в батальйоні Азов. Звичайно, в Україні в політиці є радикально налаштовані, але вони займають підпорядковані позиції. І що варто зазначити, німецькі радикальні частини роками підтримувались російським Кремлем, вони в дуже близьких стосунках до євразійського руху. Я можу казати з німецької сторони, радикальні події були проросійсько орієнтовані. Депутати їздили на Донбас до сепаратистів, в Москву, в Крим. Ними просувається аргумент: війна проти екстремістів. І якщо Кремль хоче їх денацифікувати, тоді він повинен припинити стосунки з німецькими радикалами. Це те, що ми пережили. Я також не зустрічав, що людям заборонялось розмовляти російською. Ми самі під час поїздки послуговувалися російською мовою, тому що це та мова, якою ми володіємо. В Одесі я питав добровольця/волонтера про ставлення до російськомовних, і він сказав – нормально. Вони живуть в країні і також захищають місто. Отже, під час нашої поїздки я не побачив, що російськомовні люди піддаються тиску. Росіяни в Україні самі жертви цієї війни.

  • Що вас найбільше вразило під час останньої поїздки?

Мене вразила сім’я в Києві. Вони тижнями жили в підвалі, намагались влаштувати дітям нормальне життя там. Це мене дуже сильно вразило. Мене вразили люди, які втратили своє житло через влучання ракет. Я сам пережив відчай, вони були в шоці, не розуміли, чому вони стали жертвами цієї війни. Люди намагались втекти з Києва, їх обстрілювали російські солдати. Потім ми їх питали. Ми побачили, що це війна спрямована проти цивільних. Це те, що це сильно зачіпає емоційно.

  • Чи вважаєте ви, що Європа готова, якщо Путін вирішить захоплювати інші країни, наприклад Польщу і балтійські країни?

Це важке питання. Я можу уявити, як буде відбуватись цей сценарій в НАТО, що станеться, якщо європейська країна буде атакована. Я думаю, про це дискутують на європейському рівні. Але я не маю враження, що Німеччина не захистить людей. Дискусії ведуться.

  • Ви дивились в очі багатьом нашим солдатам, говорили з захисниками України. Що вони кажуть. Що ви побачили: страх, безнадію, відчай чи бажання до боротьби і дух перемоги?

Ми говорили з солдатами і добровольцями в Києві. Моє враження, вони хочуть захищати. Це був головний мотив, який ми пережили. Ми хочемо захищати Україну, ми не хочемо капітулювати. Це цілком зрозуміло. Не тільки в Києві, але і в менших містах. Рішучість дуже велика.

  • Останнє питання. Що для Німеччини є кращим: якщо Росія повернеться у стан, який був до 24 лютого, чи якщо капітулює?

Я ще не усвідомив цю дискусію, але я сподіваюсь, що Україна переможе нападника, і що Росія відступить. Це є найважливішим зараз. Дискусія точиться не навколо можливості отримати вигоду, а про те, щоб установити мир в Україні та закінчити війну. Росія почала війну та веде її. Це ключова вимога. Україна це суверенна держава і це має таким лишатись.

  • Дякую. Що відповіли на всі наші питання.

Я не є політиком, але я можу передати те, що я бачу. Але розмови про активи не ведуться, я їх не чув. Санкції мають за мету здійснити тиск на Путіна, це мета.

  • Чи змінилось на вашу думку точка зору німецького суспільства після початку війни?

Німецьке суспільство на стороні України. Я це бачу тут після повернення. Є багато концертів підтримки, демонстрацій. Солідарність є високою і дуже сильною.

Ірина Фізер-Кухар

ІА Західний інформаційний фронт

Support the project here:

DONATE

Відгуки

Немає відгуків.

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017-2022 by ZahidFront. Powered by BDS-studio.com