85 років тому радянські війська увійшли на територію Польщі

85 років тому, 17 вересня 1939 року, радянські війська увійшли на територію Польщі, порушивши підписаний договір про ненапад, який мав діяти до кінця 1945 року. Вторгнення було збройним нападом, здійсненим – як і німецький 1 вересня – без оголошення війни.

Напавши на нашу Польщу, росіяни втілили в життя положення таємного протоколу пакту Ріббентропа-Молотова, за яким загарбники поділили між собою сфери впливу, що призвело до поділу Польщі, - пише Польське радіо.

Роки потому генерал Станіслав Мандиковський наголосив, що 17 вересня було драматичною подією для нього та його товаришів: «На нас напала найсильніша армія світу. Разом із тим, як на ті часи, польські військові були добре навчені, але ми просто не розуміли і вірили у гарантії великих держав. Ми вірили, що ті англійські літаки до Польщі таки прилетять. Була паніка, хоча ми, молоді люди, мали запал до боротьби, однак...»

Червона армія взяла в полон 250 тисяч польських вояків. Сталін наказав убивати військовополонених. Символом цього став Катинський розстріл, у якому навесні 1940 року НКВД знищило майже 22 тисячі польських офіцерів.

Президент Анджей Дуда вшанує пам'ять жертв радянської агресії сьогодні об 11.00 біля Пам'ятника полеглим і замордованим на Сході.

Довідково.

Вторгнення СРСР до Польщі, чи Радянсько-польська війна 1939 року (17 вересня 1939 - 6 жовтня 1939) – радянська військова операція у ході Другої світової війни, яка почалася 17 вересня 1939 року. Того ранку о 5:00, через 16 днів після нападу Нацистської Німеччини на Польщу, радянські війська без оголошення війни вторглися зі сходу і зайняли західнобілоруські та західноукраїнські землі. Операція, що тривала 20 днів, призвела до остаточної окупації Червоною армією та Вермахтом всієї території Другої Польської Республіки 6 жовтня 1939 р.

Таємним протоколом до Пакту Молотова – Ріббентропа, підписаного 23 серпня 1939 року у Москві, встановлювалося розмежування країн Східної Європи на сфери німецьких і радянських інтересів на випадок «територіально-політичної перебудови» цих країн. Німеччина визнавала інтереси СРСР у Латвії, Естонії, Східній Польщі, Фінляндії та Бессарабії. Вважається, що цим самим було порушено низку міжнародних угод, зокрема Пакт Бріана – Келлоґа і «Протокол Літвінова». Договір про ненапад між СРСР і Польщею і Конвенцію про визначення агресії. Напад і подальша анексія спричинили тяжкі наслідки: зникнення з політичної карти світу Польської держави, масові арешти, Катинський розстріл, депортації народів, значне збільшення загальної чисельності населення, яке підпадало під сталінські репресії.

16 вересня 1939 Військова Рада Українського фронту під керівництвом Хрущова видала директиву № А0084 – наказ радянським військам увійти на терени Польщі з тим, аби «рішуче виступити на допомогу трудящим Західної України і Західної Білорусі». Перед вторгненням Український фронт мав: 28 стрілецьких, 7 кінних дивізій, 10 танкових і 2 моторизовані бригади – близько 800 тисяч бійців і командирів; у взаємодії з військами фронту належало діяти військам НКВС – 55 тисяч бійців, близько 2 тисяч танків, 1 100 бойових літаків, 4 700 гармат.

О 5:00 17 вересня передові та штурмові загони Червоної Армії, у складі семи армій, 1 кінно-механізованої групи, близько 615 000 осіб, 4 900 гармат і мінометів, 4 700 танків, 3 300 літаків, перетнули кордон та розгромили польську прикордонну охорону: полки «Сарни», «Здолбунів», «Чортків» Корпусу охорони прикордоння – 12 тисяч бійців. (За Вікіпедією).

Фото – Солдати Червоної армії та Вермахту на спільному параді в Бресті, 22 вересня 1939 року/Федеральний архів Німеччини/Wikimedia Deutschland