КМІС: 55% українців довіряють Зеленському

Рівень довіри до президента Володимира Зеленського після резонансних кадрових рішень і протестів знизився, однак більшість українців і надалі висловлюють йому довіру. Водночас переважна частина громадян виступає проти проведення виборів до завершення війни.

Зокрема, за даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 55% українців довіряють президенту Володимиру Зеленському, тоді як 40% – не довіряють. Баланс довіри становить +15%.

Для порівняння, у квітні Зеленському довіряли 58% респондентів, а не довіряли 36% (баланс +22%), а у травні – 61% проти 34%. У КМІС зазначають, що травневе опитування мало іншу методику формулювання запитання, тому коректніше порівнювати нинішні результати саме з квітневими.

Соціологи наголошують, що, попри певне зниження показників, наразі не спостерігається різкого падіння довіри до президента після кадрових рішень та протестів. Водночас у КМІС припускають, що вплив цих подій міг бути частково компенсований рішеннями Зеленського щодо вимог протестувальників, а також його міжнародними контактами, зокрема зустрічами з президентом США Дональдом Трампом.

Серед тих, хто довіряє президенту, 20% заявили, що довіряють йому повністю, ще 34% – «скоріше довіряють». Водночас 19% зовсім не довіряють Зеленському, а 20% – «скоріше не довіряють».

Опитування також засвідчило, що більшість українців не підтримує проведення виборів до завершення бойових дій. Лише 15% вважають, що голосування потрібно організувати вже зараз. Ще 23% підтримують проведення виборів після припинення вогню та отримання гарантій безпеки, тоді як 57% переконані, що вибори мають відбутися лише після укладення остаточної мирної угоди та завершення війни.

Водночас 44% респондентів вважають, що після війни насамперед слід провести президентські вибори. За першочергове проведення парламентських виборів висловилися 32% опитаних, а за місцеві – 11%.

Опитування було проведене КМІС після кадрових змін в уряді та на тлі суспільних протестів.

Коментар А. Грушецького, представника КМІС:

"Попри значне суспільне невдоволення кадровими рішеннями Президента В. Зеленського (яке вилилося не лише в гнівні коментарі у соціальних медіа, але і в доволі масштабні – особливо за мірками воєнного часу – вуличні протести), він усе одно зберігає доволі високі показники довіри (принаймні поки що). І хоча й стало дещо більше тих, хто підтримує вибори найближчим часом або хоча б після перемир’я, але все одно більшість проти цього.

Водночас ми не можемо стверджувати, що останні події мали лише обмежений вплив на ставлення до В. Зеленського. Можна припускати, що характер впливу є більш довгостроковим. Зараз попри всю критику кадрової політики з боку влади більшість українців усвідомлюють екзистенційну загрозу від Росії і росіян, тобто у фокусі – все одно війна і досягнення прийнятного миру. Як ми бачимо, українці переважно проти проведення виборів найближчим часом і навіть після перемир’я. Відповідно, зберігається умовний консенсус, що ми маємо інституцію Президента, разом з яким маємо спільно продовжувати чинити опір, а політична відповідальність настане після завершення війни на виборах. У цій ситуації подібні резонансні події скоріше зменшують і без того обмежений потенціал для В. Зеленського бути переобраним у мирний час (якщо він ухвалить для себе рішення балотуватися ще раз). Тобто обурення людей не дійшло до того, щоб прямо зараз хотіти зміни голови держави (і насправді ще далеко від цього, тим більше коли все ж Президент реагує на протести і ухвалює принаймні часткові кадрові рішення, як вимагають обурені громадяни). Утім, на період «після війни» сильніше кристалізується думка про потребу нових лідерів.

Крім цього, для аналізу суспільного сприйняття подій нагадаємо, що часто реакції в соціальних медіа та серед активної громадськості є значно більш бурхливими, ніж серед пересічних громадян. Наприклад, у грудні 2025 року, тобто невдовзі після скандалу навколо «плівок Міндіча», ми ставили запитання про те, наскільки люди були поінфоровані про ці події. І хоча здавалося, що буквально ж кожен мав знати про це, в опитуванні 22% відповіли, що вони «нічого не знають про це», а ще 42% відповіли, що «просто щось чули, але не мають цілісного уявлення»[1].

У будь-якому випадку, закликаємо всі сторони до стриманості та конструктивного діалогу, оскільки у нас є спільна мета – Перемога у війні. Ця спільна мета має єднати нас та в межах розумного вироблювати компромісні рішення. Доведення до крайнощів конфлікту не допоможе жодній із проукраїнських сторін і у виграші буде лише наш ворог Росія та росіяни".

Довідка.

Упродовж 20 липня-3 серпня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, куди за власною ініціативою додав запитання про довіру до В. Зеленського і про національні вибори. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 974 респонденти. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.