Війна руйнує економіку рф: масові банкрутства та рекордне падіння підприємництва

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Тривала війна проти України та прорахунки економічної політики Кремля спричинили різке погіршення фінансового стану російського корпоративного сектору. У першому півріччі 2026 року в Росії зафіксовано стрімке зростання корпоративних банкрутств. За даними ЗМІ, кількість компаній, офіційно визнаних неплатоспроможними, збільшилася на 10,8% і досягла 3,55 тис., тоді як кількість процедур спостереження щодо підприємств, зросла на 20,9% — до майже 3 тисяч.

Причини цієї тенденції мають системний характер і є наслідком накопиченого фінансового тиску на бізнес упродовж 2024–2025 років. Висока ключова ставка Центрального банку РФ суттєво підвищила вартість кредитних ресурсів та спровокувала гострий дефіцит ліквідності. Одночасно зростали податкове навантаження, витрати на оплату праці та інфляційні витрати. У результаті значна частина підприємств втратила фінансову стійкість і вичерпала сформовані раніше резерви.

У другому кварталі 2026 року ситуація різко погіршилася. Кількість корпоративних банкрутств зросла ще на 21%, а нових процедур спостереження — майже на 25%, що свідчить про перехід кризи неплатоспроможності в активну фазу. 

Одночасно суттєво змінилася поведінка самого бізнесу. За інформацією Федерального ресурсу, кількість повідомлень про намір добровільно ініціювати процедуру банкрутства збільшилася на 43% порівняно з 2025 роком і на 83% — порівняно з 2024 роком. Це свідчить, що дедалі більше компаній обирають контрольоване самобанкрутство як механізм мінімізації збитків та уникнення ризиків субсидіарної відповідальності.

Фундаментальні причини нинішньої кризи безпосередньо пов'язані з війною проти України. Безпрецедентне нарощування військових видатків призвело до перегріву фінансової системи та прискорення інфляції. Ще наприкінці 2024 року Центральний банк РФ був змушений підвищити ключову ставку до фактично загороджувального рівня — 21% річних. 

Для цивільної економіки це означало різке подорожчання кредитування, фактичне згортання іпотечного фінансування та суттєве скорочення споживчого попиту. Саме ця сукупність факторів сформувала масштабну кризу ліквідності, яка повною мірою проявилася у 2026 році. Бізнес, позбавлений доступного фінансування та обтяжений дедалі вищим податковим навантаженням, вичерпав власні фінансові резерви. 

Додатковим ударом стало підвищення базової ставки ПДВ до 22% та скасування пільгових страхових внесків для малого бізнесу, що практично ліквідувало залишки прибутковості у значної кількості підприємств.

Особливо вразливим виявився сектор малого та середнього підприємництва. Компанії, які раніше працювали на межі рентабельності, були змушені або перейти в тіньовий сектор, або різко підвищити ціни на свої товари та послуги. За відсутності доступу до кредитних ресурсів і в умовах вилучення значної частини оборотних коштів через посилення фіскального навантаження підприємці фактично втратили можливість покривати касові розриви. 

У таких умовах банкрутство дедалі частіше ставало єдиним способом припинити накопичення боргових зобов'язань. Ілюзія стійкості, яка ще зберігалася у 2025 році, остаточно зникла після вичерпання фінансових резервів бізнесу. Масові банкрутства стали індикатором глибокої структурної кризи, що охопила цілі галузі російської економіки.

Фіскальні органи прагнуть максимально швидко накласти арешт на активи боржників, поки вони не втратили вартості або не були виведені власниками. Така практика практично позбавляє компанії можливостей для фінансового оздоровлення чи добровільної реструктуризації боргів. За цих умов власники підприємств дедалі частіше відмовляються від спроб урятувати бізнес і самостійно ініціюють процедуру банкрутства. 

Системна економічна криза дедалі помітніше проявляється й у сфері туризму. У першому півріччі 2026 року в Росії припинили діяльність близько 2,7 тис. туристичних компаній — на 52,3% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

Основною причиною стало різке скорочення попиту на туристичні послуги. Внутрішній туризм втрачає популярність, тоді як міжнародні напрямки не змогли компенсувати спад. Навіть ті споживачі, які продовжують подорожувати, дедалі частіше обирають дешевші пропозиції, що суттєво скорочує доходи туристичних агентств. 

За даними Travelata.ru, у першому півріччі 2026 року кількість заброньованих пакетних турів територією Росії скоротилася на 31%. Розрахунки операторів на збільшення попиту на закордонний відпочинок також не виправдалися. Через загострення ситуації на Близькому Сході продаж турів до низки країн був фактично припинений, а авіасполучення істотно обмежене. Туроператори були змушені повертати клієнтам кошти за скасовані поїздки, що, за оцінками експертів, могло коштувати галузі понад 19 млрд рублів. Пізніше аналогічні фінансові втрати виникли через масові скасування поїздок в окупований Криму та Сочі.

Додатковим фактором поглиблення економічної кризи стало різке подорожчання логістики. За повідомленнями ЗМІ, вартість автомобільних вантажних перевезень у Росії зросла на 28,8% у річному вимірі та на 17,5% лише з кінця травня. Основною причиною став гострий дефіцит пального, який змусив перевізників скорочувати маршрути та витрачати дедалі більше часу в чергах на автозаправних станціях.

На окремих напрямках тарифи збільшилися більш ніж у півтора рази. Логістичні компанії дедалі частіше відмовляються від далеко магістральних перевезень, переорієнтовуючись на міські та приміські маршрути, де ризик залишитися без пального є нижчим. Одночасно кількість заявок на експортні перевезення у другому кварталі скоротилася на 19%.

Серйозним ударом по сектору електронної комерції стали атаки українських далекобійних безпілотників на логістичну інфраструктуру найбільшого російського маркетплейса Wildberries. За повідомленнями ЗМІ, значних пошкоджень зазнали розподільчі центри компанії в Електросталі, Котовську та інших містах. Унаслідок цього у критичному фінансовому становищі опинилися тисячі підприємців, які реалізовували свою продукцію через платформу. За експертними оцінками, було пошкоджено близько 15% складських площ. При цьому ані базова програма компенсації Wildberries, ані добровільне страхування не передбачали відшкодування збитків, завданих ударами безпілотників, що фактично переклало весь фінансовий тягар на продавців. 

Особливо відчутною стала втрата розподільчого центру в Електросталі, який був другим за масштабами логістичним вузлом Wildberries у Росії. Через цей комплекс щодня проходила значна частина з понад 20 млн замовлень компанії. Його втрата призвела до істотного збільшення строків доставки, масштабних фінансових збитків та дестабілізації роботи всієї логістичної мережі.

За наявними оцінками, лише удари по логістичних хабах Wildberries у Котовську та Електросталі завдали збитків, що перевищують 100 млрд рублів. Було втрачено товарні запаси тисяч продавців, які практично миттєво залишилися без оборотного капіталу.

Відсутність ефективного механізму компенсації поставила під загрозу подальше існування значної частини малого бізнесу, залученого до електронної комерції. Натомість державна підтримка обмежилася лише можливістю відтермінування кредитних платежів на шість місяців, що не компенсує втрат підприємців, які фактично залишилися без товарів, оборотних коштів і джерел доходу.

Війна, розв'язана Кремлем проти України, стала одним із ключових чинників поглиблення економічної кризи в Росії та призвела до масового згортання підприємницької діяльності. За повідомленнями ЗМІ, згідно з даними аудиторсько-консалтингової мережі FinExpertiza, у першому півріччі 2026 року кількість реєстрацій нових комерційних підприємств у РФ скоротилася до найнижчого рівня за останні 17 років.

За шість місяців було зареєстровано лише 66,7 тис. нових компаній, що на 23,6% менше порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Скорочення підприємницької активності триває вже третій рік поспіль. Водночас за цей період діяльність припинили 118,7 тис. підприємств, тобто кількість ліквідованих компаній майже у 1,8 рази перевищила кількість нових реєстрацій.

Темпи інфляції у низці російських регіонів продовжують прискорюватися. Особливо стрімко дорожчало паливо: у Севастополі його вартість у річному вимірі зросла майже на 80%, у Республіці Тива — більш ніж на 65%, на Камчатці — на 18,5%.Загалом суттєве прискорення зростання цін на пальне було зафіксоване у 49 регіонах Росії.

Окрім різкого підвищення логістичних витрат, інфляційний тиск посилювали девальвація рубля та подорожчання послуг зв'язку. За даними російського регулятора, протягом червня курс рубля знизився на 10%, що автоматично збільшило витрати на імпортні товари та комплектуючі. Дефіцит бензину також спричинив різке подорожчання зрідженого вуглеводневого газу, роздрібна ціна якого зросла ще на 12%.

Гострий дефіцит нафтопродуктів у Росії та подальше зростання цін на пальне стали наслідком регулярних ударів українських безпілотників по ключових російських нафтопереробних підприємствах у відповідь на російську агресію проти України. Російська влада несе пряму відповідальність за поглиблення паливної кризи та прискорення інфляційних процесів, оскільки саме розв'язана Кремлем війна стала основним чинником дестабілізації внутрішнього ринку. Пріоритетне спрямування грошових ресурсів на фінансування військових потреб замість підтримки цивільної економіки посилює інфляційний тиск. Це свідчить про поглиблення структурних дисбалансів російської економіки та обмежену спроможність влади забезпечувати макроекономічну стабільність і захищати економічні інтереси населення.

Фото - Горить розподільчий центр Wildberries в Електросталі/скрин-шот