У Польщі хвиля дезінформації проти українок: від образу жертви до «загрози»

У Польщі російські та внутрішні проросійські інформаційні наративи щодо українок із часом змінилися — від образу жінки як жертви війни до представлення її як тягаря та загрози для польського суспільства.

Про це професорка Університету імені Марії Кюрі-Склодовської Аґнєшка Демчук заявила в розмові з Польським агентством преси (PAP).

За її словами, у перші місяці повномасштабного вторгнення увага переважно була зосереджена на українських біженцях загалом, хоча вимушена міграція була переважно жіночою. Демчук послалася на дані звіту Національного банку Польщі за 2023 рік, згідно з якими жінки становили 78% дорослих українських біженців.

На думку професорки, спочатку фальшиві наративи проти українок залишалися менш помітними, однак згодом вони набули нових тем і конотацій.

«Від образу жінки як жертви війни до жінки, яка є тягарем і загрозою для Польщі», — описала цю зміну Демчук.

Вона зазначила, що використання узагальненого слова «біженці» замість конкретизації щодо жінок могло зробити менш помітним специфічний досвід українок — зокрема самостійне виховання дітей, труднощі на ринку праці та вразливість до стереотипів.

За словами Демчук, саме стереотипи й узагальнення створюють сприятливе середовище для поширення дезінформації.

Одним із поширених наративів стала теза про те, що українки нібито «відбирають чоловіків» у польок. Психотерапевтка Тетяна Мойсеєва, яка проводить семінари для українок в «Українському домі» у Варшаві, зазначила, що в соцмережах також поширювали сфальсифіковані статистичні дані про народжуваність дітей у польсько-українських сім'ях. За її словами, ці дані спростувала організація з перевірки фактів Demagog.

Українські біженки, з якими спілкувалися журналісти PAP, також розповіли про випадки негативного ставлення через їхнє походження. Деякі з них зазначили, що у громадських місцях намагаються не розмовляти українською або уникають активності в соцмережах через можливу хвилю образливих коментарів.

Старша аналітикиня Інституту суспільних справ Малґожата Копка-Пйонтек заявила, що однією з цілей дезінформаційних кампаній є підрив солідарності польського суспільства з українцями, а також дискредитація українок, які активно працюють у громадському та політичному житті. Серед таких активісток вона назвала Наталію Панченко та Мирославу Керик.

Водночас психотерапевтка Тетяна Мойсеєва наголосила, що негативне ставлення до українців не можна поширювати на все польське суспільство.

«Це не весь народ, а лише його невелика частина», — зазначила вона.

За даними польського Управління у справах іноземців, у 2025 році тимчасовим захистом у Польщі користувалися близько 993 тисячі громадян України. Жінки та дівчата становили приблизно 61% цієї групи.

Водночас українці залишаються значною частиною польського ринку праці. За даними GUS, станом на кінець березня 2026 року в Польщі працювали 783,9 тисячі громадян України, з яких 369,5 тисячі — жінки.

PAP також наводить дані польської статистики про шлюби та народжуваність. У 2025 році в Польщі зареєстрували 2135 шлюбів між польськими чоловіками та громадянками України. Українки також народили в Польщі 13 232 дитини, що становило 77% усіх народжень серед громадянок інших держав.

Таким чином, за оцінками польських експертів, інформаційні атаки проти українок використовують соціальні стереотипи, страхи та окремі реальні факти, вириваючи їх із контексту. Це може посилювати негативне ставлення до українських біженців та впливати на публічний дискурс у Польщі.

Фото - nashapolsha.pl