У Польщі і в Україні вшанували жертв Волинської трагедії

Стіну пам'яті з іменами всіх виявлених жертв воєн в Україні ХХ століття, включаючи Волинську «різанину» буде встановлено у Варшаві. Про це у соцмережах повідомив польський прем'єр Дональд Туск сьогодні, 11 липня – з нагоди відзначення дня пам’яті Волинської трагедії.

За словами Туска, Кривава неділя стала апогеєм Волинської «різанини», яку він назвав «геноцидом, скоєним українськими націоналістами проти поляків та польських громадян інших національностей», повідомив портал RMF24.

«Ті, кого вбили, не можуть залишатися безіменними, а також не можуть бути залишені без належного поховання. Пам’ятати про них – наш спільний обов’язок перед їхніми близькими, перед польською нацією та державою. Тому, як прем’єр-міністр Польщі, я доклав ефективних зусиль, щоб після багатьох років відновити пошук та ексгумацію жертв волинської різанини, а також інших жертв наших воєн 20-го століття в Україні, тіла яких раніше не були поховані гідно», – сказав прем’єр у відео, опублікованому на платформі X.

За словами Дональда Туска, пам'ять про кожного з них має бути збережена, по імені та прізвищу. «Тому у Варшаві буде встановлено Стіну пам'яті, з вічним вогнем та іменами кожної знайденої та ідентифікованої жертви. Республіка Польща не забуде жодного з них», - наголосив прем'єр-міністр.

При цьому глава уряду зазначив, що пам'ять не може бути слугою ненависті. «Відповіддю на націоналізм не може бути ще більше націоналізму. Пам'ять і правда повинні допомогти нам побудувати краще майбутнє без ненависті та презирства», сказав він.

За оцінкою Туска, Європа миру та взаємної поваги, Європа, об’єднана після Другої світової війни, стала можливою завдяки правді та тому, щоб називати речі своїми іменами». Він наголосив, що «кожен, хто хоче приєднатися до цієї спільноти, має бути готовим до цієї правди».

«Сьогодні ми несемо відповідальність за наше майбутнє та безпеку наших дітей і онуків. Це спільна відповідальність Польщі, України та Європи. Сьогодні нам потрібна солідарність перед обличчям спільних загроз, а солідарність будується на фундаменті правди, пам’яті та надії», – підсумував Туск.

Польський портал відзначає, що Стіна пам'яті стане ще одним вшануванням пам’яті Волинської трагедії. Повстає меморіальний музей жертв волинської різанини в Хелмі, заснований у 2023 році. Пам'ятники та меморіальні дошки також вшановують пам'ять про «різанину» в багатьох польських містах, зокрема у Варшаві, Любліні, Гданську, Гдині та Кракові. Одним із найхарактерніших, але водночас суперечливих через свою форму (він зображує дитину, проткнуту вилами), є пам'ятник «Волинська різанина» роботи Анджея Пітинського в Домоставі (Підкарпатське воєводство).

Учергове збільшив на словах у своєму виступі кількість жертв на Волині президент Польщі Кароль Навроцький. Жодних доказів цій цифрі він традиційно не навів.

«Ми не погоджуємося забувати про 120 000 поляків, мирних жителів, жінок та дітей, жорстоко вбитих українськими націоналістами», – заявив президент Кароль Навроцький під час відзначення «Національного дня пам’яті поляків – жертв геноциду, скоєного ОУН та УПА на східних територіях Другої Польської Республіки», як його називає Канцелярія польського глави держави..

Під час церемонії в Радружі (Підкарпатське воєводство) президент наголосив, що він чудово знає та розуміє травму, яку польські родини «переживають у 21 столітті через злочини, скоєні ОУН та УПА».

«Бо тим, хто говорить про сучасну геополітику, про світ війни, хто говорить про державну логіку, я хочу нагадати, що смерть 14-річної Ядвіги Романик – з точки зору її больового порогу, того, що пережили її батьки, з точки зору того, що вона відчувала в серці, коли її вбили українські націоналісти – це та сама смерть, яку сьогодні переживають 14-річні українці від рук бандитів російської федерації», – сказав він.

Окрім того, президент Навроцький заявив у суботу, що використання червоно-чорного прапора УПА в Польщі є неприйнятним. «Ми не хочемо бачити його у нас – і я зроблю все, щоб його в Польщі не було. Я вірю, що польський парламент ухвалить законопроект, бо це прапор Blut und Boden (кров і ґрунт). Саме це говорив цей прапор, який уособлював, і досі уособлює всю ідеологію українського націоналіста», – сказав він.

Президент нагадав, що серед жертв українських націоналістів були й праведні українці. Він також наголосив, що поляки звинувачують не «всю українську націю, а бандерівську ідеологію, тих, хто вбивав і закликав до червоно-чорних кольорів у 21 столітті. Це просто неприйнятно, адже вихваляння геноциду чи закривання очей – це заохочення до чергового геноциду», - підсумував він.

Варто нагадати, що за оцінками польських істориків, під час подій на Волині у 40-х роках ХХ ст. загинуло приблизно 100 000 поляків, переважно жінки, діти та люди похилого віку, тоді як тисячі інших під тиском покинули свою батьківщину. Тоді як українські науковці та дослідники говорять про 25-30 тис. жертв тих подій.

В Україні вшанували жертв українсько-польського протистояння

Заходи із вшанування жертв трагічних подій українсько-польського протистояння в роки Другої світової війни відбулись сьогодні, 11 липня в місті Олика (Волинська область). 

До заходів долучилися представники української та польської влади, зокрема заступник Міністра культури України Іван Вербицький та голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров. Польську сторону представляли міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш та Надзвичайний та Повноважний Посол Польщі в Україні Пйотр Лукасєвич.

Учасники взяли участь у поминальному богослужінні на католицькому цвинтарі, організованого Луцькою дієцезією Католицької церкви. Опісля відбулася церемонія покладання квітів до пам’ятного хреста на знак пошани до жертв трагічних подій.

Як зазначив у своєму виступі міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, у цей пам’ятний день варто говорити не лише про минуле, але й про майбутнє, яке не можливе без правди, вшанування пам’яті та прощення. «Це вшанування пам'яті нам просто необхідне для того, щоб наступило повне прощення. Я приходжу сьогодні на Волинь зі знаком миру, з простягнутою рукою миру», - наголосив міністр оборони Польщі.

Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров наголосив на важливості гідного вшанування пам’яті всіх невинних жертв, збереження історичної правди та розвитку українсько-польського діалогу на основі взаємної поваги, відповідальності й християнських цінностей.

«Це були драматичні й трагічні дні, коли брат пішов проти брата. Але нас має єднати єдине, що ми зрозуміли помилки, які тоді робили, зрозуміли, що нам слід жити заради майбутнього. Говорячи про трагічні події на Волині в 1943-му році, ми говоримо про те, що ці події вони відбулися і їх треба пам'ятати, але і вони стануть для нас символом того, що ми переможемо над власним минулим і перейдемо в майбутнє», – зазначив очільник УІНП.

Також 12 липня за спільної ініціативи  Інституту та Православної церкви України в усіх парафіях Волинської єпархії відбудеться заупокійна панахида приурочена поминанню невинно убієнних поляків і українців.