Справа Поплавського: в чому полягала схема, і які це матиме наслідки

Багатомільйонну схему розтрати державних коштів у Київському університеті культури викрили правоохоронці. Як повідомили в Офісі генпрокурора та СБУ, цей виш незаконно отримав із держбюджету понад 760 млн грн.

Зазначається, що це кошти, які були виділені університету у межах державної програми «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики» у 2022–2023 роках. За версією правоохоронців, частину цих грошей привласнили, а у звітності могли фігурувати особи, які фактично належали до приватних закладів освіти та не мали права брати участь у державній програмі.

У межах досудового розслідування 27 березня проведено понад 20 обшуків у приміщеннях університету та за місцями проживання причетних осіб. Під час слідчих дій вилучено мобільні телефони, жорсткі диски, печатки та документацію, що можуть містити докази незаконної діяльності.

Розслідування триває для встановлення всіх обставин злочину та повного кола причетних осіб. Кримінальне провадження розпочато за ч.3 ст. 191 Кримінального кодексу України (розтрата або привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем). Зловмисникам загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Як уточнювали вчора українські медіа, ексректор Київського університету культури Михайло Поплавський наразі не затриманий і підозру йому не оголошували. Мова йшла лише про обшуки.

Варто також зазначити, що «співаючий ректор», який очолив Університет культури у 1993 році, у лютому завершив своє понад 30-річне керівництво вишем через закінчення контракту. Він мав намір залишитися у структурі університету та очолити Вчену раду.

«Схема» Поплавського

Про те, що це означає в загальнонаціональному масштабі, спробував пояснити у дописі на Facebook журналіст і комунікаційник Вадим Денисенко. Публікуємо його повністю.

Підозра Михайлу Поплавському – не просто завершення епохи. Не виключено, це може потягнути за собою вагомі зміни в системі контролю над вищою освітою та над системою її фінансування.

1. Про «схему» Поплавського я чую вже років двадцять. Якщо коротко, то її описували наступним чином. Є два інститути культури: приватний і державний. Студент поступає в приватний, платить за навчання, а потім отримує диплом бакалавра в державному. І за версією тих, хто описував цю схему, навар отримується двічі: від студента, який платить за навчання та від держави, яка всі ці роки оплачує навчання фіктивного студента. Правда це чи ні, звичайно, вирішить суд. Але такі розмови ходять в освітянських колах, повторюся, років двадцять.

2. Після Революції Гідності була відкрита кримінальна справа, але тоді вона нічим не завершилася. Тоді говорили, що з однієї сторони, вдалося порішати. З іншої – натякалося на те, що велика кількість впливових людей мало помічниць, які за дивним збігом обставин були студентками/випускницями «кулька». Одним словом, правду ми тут не дізнаємось.

3. Як би там не було, але історія з Поплавським може призвести до кількох наслідків. Підкреслю: може призвести. Але поки це не доконаний факт. Отже, які можуть бути наслідки:

- В ході розслідування буде окреслене величезне коло топ-чиновників Міносвіти різних років. І як результат, буде підвішена велика кількість людей;

- Ця справа призведе до масових перевірок більшості вишів країни з усіма відповідними наслідками, навіть якщо порушень не буде;

- Все це може призвести до вагомих змін у системі контролю над вищою освітою та над її фінансуванням;

- Якщо ця справа піде за системою серіалу (а ця система вже апробована), вона може частково розмити в масовій свідомості справу Міндіча.

В усій цій історії є одне «але»: справа може «зникнути», так само несподівано, як і зʼявилася.