росія завдала масованого удару по Києву: що потрібно для стримування нових атак

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Уночі проти 20 серпня 2026 року збройні сили Російської Федерації завдали по Україні масованого комбінованого удару, застосувавши 207 засобів повітряного нападу. За попередніми даними, серед них були 168 ударних БпЛА, 36 крилатих ракет Х-101, 8 протикорабельних гіперзвукових ракет 3М22 «Циркон», 8 крилатих ракет 3М14 «Калібр», 8 балістичних ракет «Іскандер-М»/С-400, 2 балістичні ракети KN-23 та 2 баражувальні боєприпаси «Бандероль».

Основним напрямком удару стали Київ та Київська область. Російські війська одночасно застосували різні типи засобів ураження, що відрізняються за швидкістю, висотою та траєкторіями польоту. Така тактика, очевидно, була спрямована на перевантаження системи протиповітряної оборони столичного регіону та ускладнення виявлення й перехоплення повітряних цілей.

За наявними даними, українська ППО знищила 31 крилату ракету Х-101, 8 крилатих ракет «Калібр», 2 баражувальні боєприпаси «Бандероль» та 145 ударних БпЛА. Балістичні та гіперзвукові ракети перехопити не вдалося, що вкотре продемонструвало гостру потребу України в додаткових засобах протидії таким цілям.

Наслідки удару по Києву та області

У Києві наслідки російської атаки зафіксовані в кількох районах столиці. Пошкоджено територію промислового об’єкта, виникли пожежі у складських приміщеннях. В одному з житлових будинків були зруйновані верхні поверхи та виникла пожежа. Також зафіксовано пошкодження житлової забудови, дитячої лікарні, автомобілів, гаражів і торговельних приміщень.

Унаслідок падіння уламків було заблоковано укриття однієї зі шкіл, у якому на момент атаки перебували люди. На території іншого нежитлового об’єкта загорілися складські приміщення та автомобілі. Площа пожежі становила близько 1 000 квадратних метрів.

У Київській області також зафіксовано пошкодження цивільної та транспортної інфраструктури. Через наслідки атаки «Укрзалізниця» була змушена скоригувати маршрути приміських і регіональних поїздів.

За попередніми даними, внаслідок нічної атаки 20 серпня в Києві загинули 14 людей, ще 40 дістали поранення. У Київській області також є загиблі та постраждалі.

Спроба перевантаження української ППО

Масований ракетно-дроновий удар став черговим етапом російської кампанії проти Києва та Київської області. За одну ніч Росія застосувала 207 засобів повітряного нападу, зосередивши основні зусилля на столичному регіоні.

Характер атаки свідчить про прагнення російського командування максимально ускладнити роботу української ППО. В межах одного удару були поєднані крилаті ракети Х-101 і «Калібр», балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400 та KN-23, гіперзвукові «Циркони», ударні БпЛА та баражувальні боєприпаси. Використання одночасно різних типів озброєння дає змогу створювати значне навантаження на систему виявлення та перехоплення цілей.

Наслідки атаки безпосередньо торкнулися цивільної інфраструктури Києва. Пошкодження житлових будинків, медичного закладу, торговельних приміщень та шкільної інфраструктури створили безпосередню загрозу цивільному населенню.

Удари по складських і промислових об’єктах столиці також можуть негативно впливати на функціонування міської економіки та логістику. Пошкодження таких об’єктів потенційно ускладнює постачання до столиці продовольства, медикаментів, товарів першої необхідності, обладнання та матеріалів, необхідних для ремонту й відновлення міської інфраструктури.

Пошкодження транспортної інфраструктури Київської області додатково створює проблеми для цивільного сполучення. Необхідність коригування маршрутів приміських і регіональних поїздів свідчить про те, що наслідки ударів поширюються далеко за межі безпосередніх районів ураження.

Необхідність посилення протиповітряної оборони та санкцій

Масований удар 20 серпня не узгоджується із заявами Москви про готовність до миру та можливого зниження інтенсивності бойових дій. Навпаки, застосування великої кількості далекобійних ракет різних типів демонструє збереження Росією значного наступального потенціалу.

Особливу небезпеку становлять балістичні та швидкісні ракети, для перехоплення яких необхідні спеціалізовані системи протиракетної оборони. Україна потребує подальшого нарощування таких спроможностей, а також стабільних запасів ракет-перехоплювачів.

Військова допомога Україні має супроводжуватися посиленням санкційного тиску на російський ракетний сектор і міжнародні канали постачання компонентів для російського військово-промислового комплексу. У російському ракетному озброєнні раніше виявляли компоненти, вироблені в США, Японії, Південній Кореї, Великій Британії та Австралії.

Збереження Росією можливості одночасно застосовувати десятки сучасних крилатих і балістичних ракет та інших засобів ураження свідчить про необхідність посилення експортного контролю, санкцій проти підприємств російського ВПК, фінансових установ і посередників, які забезпечують закупівлю електроніки, верстатів та інших технологічних компонентів.

Метою таких заходів має бути не лише покарання окремих російських підприємств, а системне скорочення спроможності Росії виробляти, ремонтувати та накопичувати далекобійне озброєння для наступних масованих атак.

Росія демонструє здатність регулярно застосовувати значні обсяги далекобійного озброєння проти великого європейського міста. Це створює довгостроковий виклик не лише для України, а й для європейської безпеки.

Північнокорейський фактор

Росія веде цю кампанію не лише за рахунок власного виробництва озброєнь. Північна Корея стала зовнішнім джерелом поповнення російського арсеналу, постачаючи Москві боєприпаси та балістичні ракети KN-23. Дві такі ракети, за наведеними даними, були застосовані під час атаки 20 серпня.

Це свідчить про дедалі ширший міжнародний вимір російсько-української війни. Військова співпраця Москви та Пхеньяна дозволяє Росії компенсувати частину потреб у боєприпасах і ракетному озброєнні та підтримувати інтенсивність ударів по Україні.

Для Заходу це означає необхідність не лише продовження військової підтримки України, а й жорсткішого реагування на військово-технічне співробітництво Росії та КНДР. Обмеження каналів постачання, фінансування та технологічної підтримки такого співробітництва має стати одним із напрямів ширшої політики стримування російської військової промисловості.

Масована атака 20 серпня демонструє, що Росія зберігає можливість комбінувати різні види далекобійного озброєння, залучати зовнішні джерела постачання та регулярно завдавати ударів по українських містах. Тому ефективне стримування російської ракетної кампанії потребує одночасного посилення української протиповітряної та протиракетної оборони, нарощування виробництва й постачання перехоплювачів, а також системного перекриття міжнародних каналів доступу Росії до технологій і компонентів для виробництва ракет.

Фото - Триває ліквідація наслідків російського удару по столиці й містах Київщини, 20 серпня 2026 р./ДСНС