Роль і місце Балканських країн у післявоєнному відновленні України

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Уже на етапі досягнення мирних домовленостей важливо розуміти, яким чином буде відбуватися відбудова зруйнованого російським агресором господарського потенціалу України, а також знищеного житлового фонду.  Існують різні оцінки щодо суми відбудови народного господарства країни, і вони вже коливаються навколо цифри 700-800 мільярдів доларів. 

Це величезна сума, тому офіційний Київ має максимально потурбуватися, щоб відбудова відбувалася не за гроші українських громадян, як платників податків, які самі серйозно постраждали від війни морально, фінансово та фізично, а коштом країни-агресора та міжнародної допомоги як міжнародних фінансових інституцій, так і залучення закордонних інвесторів та донорів. 

Зрозуміло, що головними гравцями від міжнародних фінансових органів будуть МВФ, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Банк розвитку Ради Європи та інші. 

Серед окремих країн очікується активне залучення країн Великої сімки та інших фінансово впливових країн світу – перш за все, з європейських країн, держав регіону Перської затоки, а також частково далекосхідних тигрів. 

4 липня 2022 р. Україна вперше презентувала власний план відновлення, що охоплював 15 сфер. Загалом у плані відновлення фігурувало 850 проєктів, з необхідним фінансуванням приблизно 750 млрд доларів. 
21–22 червня 2023 р. Велика Британія спільно з Україною провели у Лондоні другу міжнародну Конференцію з питань відновлення України (URC 2023). 

Третю міжнародну конференцію з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference – URC2024) Німеччина та Україна спільно провели 11 та 12 червня 2024 р. в Берліні під слоганом - Об'єднані у захисті. Об'єднані у відновленні. Сильніші разом. 

URC2025 відбудеться у Римі 10 та 11 липня 2025 р. Це – четверта Міжнародна конференція з питань відновлення України. Вона продовжить цикл щорічних заходів високого рівня, присвячених швидкому відновленню та довгостроковій відбудові України, що проводяться від початку повномасштабної агресії Росії проти України. 

Представники урядів, міжнародних організацій, фінансових установ, бізнесу, регіонів, громад та громадянського суспільства зберуться разом, об’єднані спільним зобов’язанням посилювати стійкість України стільки, скільки це буде потрібно. 

Учасники конференції представлятимуть різні групи стейкхолдерів, демонструючи непохитну залученість до формування майбутнього України. 

URC2025 охопить чотири тематичні виміри: бізнес-вимір, людський вимір, місцевий і регіональний вимір та євроінтеграційний вимір. 

Важливі кроссекторальні питання – макроекономічна стабільність, стійкість та безпека, інфраструктура, житловий сектор, енергетика, захист клімату, зелене відновлення, культура, охорона здоров’я, гендерні питання, освіта, довкілля, інновації, наука та технології, а також підтримка людей з інвалідністю. 
Форум відновлення разом з Бізнес-ярмарком стануть невід’ємною частиною URC2025.

Що стосується Балканських держав, то очікується і їх активна участь у відбудові України, і на це є декілька вагомих причин. 

Нагадаємо, що до країн Балкан відносяться країни-члени ЄС та НАТО – Румунія, Болгарія, Греція і Хорватія, як і члени Північноатлантичного альянсу – Туреччина, Північна Македонія, Албанія і Чорногорія, а також держави, які поки що знаходяться за межами згаданих головних європейських інституцій -  Сербія, Боснія і Герцеговина, а також Косово. 

Серед зазначених країн, звісно, найбільший потенціал має Туреччина. Вона чорноморська країна, тому зацікавлена у відбудові, перш за все територій, які виходять до басейну Чорного моря. Отже це Одеса, Херсонська та Миколаївська області. Туреччина великий регіональний та навіть світовий гравець, тож не виключено залучення турецького бізнесу та інвесторів і до відбудови інших регіонів України. 

Анкара вже має значний досвід ведення господарської діяльності в Україні, тож повністю готова брати участь в різноманітних проєктах з відбудови транспортної інфраструктури, міст та сіл нашої держави. 
Не забуваємо і про значний потенціал цієї держави в кораблебудуванні і тут важливою буде відбудова профільних українських заводів у Миколаєві та Херсоні. 

Туреччина відноситься і до світових лідерів у виробництві озброєнь. Тому ремонт і побудова нових заводів оборонно-промислового комплексу дуже цікаве питання для України, враховуючи і військове кораблебудування, що в останні роки особливо розвинулося у цій країні. 

Потім у відбудові регіону Причорномор’я потенційно зацікавленими є Румунія, Греція і Болгарія. Ці країни мають власні обігові та інвестиційні кошти з якими можуть увійти до України, щоб потім отримати компенсацію від міжнародних інституцій та світових інвесторів за вкладені ресурси. 

Румунія, Болгарія та і Греція є сусідами України по Чорному морю. Тож повне відновлення портів регіону Одеси є в їхній зоні інтересів. Плюс велика зацікавленість до підтримки румунської та болгарської національних меншин, які постраждали від постійних російських ракетних обстрілів та компактно проживають на території Одеської області, в районах Ізмаїлу, Рені та Болграду, а також грецької меншини в самій Одесі. 

Бухарест та Софія зацікавлені у повному відновленні безпеки Дунайського маршруту для перевезення їх товарів в Україну та української  продукції до їх портів. 

Особливий інтерес традиційно до сільськогосподарських товарів, металевих конструкцій, мінеральних добрив. Тому відновлення українських портів Одеса, Херсон, Миколаїв, Рені та Ізмаїл входять до сфери їх особливих інтересів. 

Греція як один з найбільших цивільних суднобудівників у світі, могла б мати зацікавленість до відбудови вже згаданих  суднобудівних та судно ремонтних заводів у Миколаєві, Херсоні, Одесі та інших містах України. 

З Румунією як сусідньою країною можливі серйозні напрацювання і в оборонній сфері. Є такі можливості і в співпраці з Болгарією. 

Хорватія та Боснія і Герцеговина пережили в своїй недавній історії криваві війни в 90-их роках минулого століття, тож оборонна сфера співпраці та інвестицій можуть бути в зоні особливої уваги. 

Щодо БіГ, то це буде територія Федерації БіГ, де живуть бошняки та хорвати, адже другий суб’єкт країни - Республіка Сербська є повністю проросійський, тому співпраця з ним не має жодного сенсу.  

Плюс враховуємо, що Хорватія стала дуже відомою в світі з виробництва машин з розмінування. А це проблема для України на десятиліття. Проте цей напрямок українсько-хорватської співпраці вже став успішно реалізовуватися. Прем’єр-міністри України і Хорватії Денис Шмигаль та Андрей Пленкович вже обговорили можливості долучення хорватських енергетичних компаній до відбудови України.  

Сербія та Північна Македонія можуть бути задіяні у відбудові шляхової, житлової та промислової  інфраструктури, а також виробництва сільськогосподарської техніки. 

Що стосується Албанії, Чорногорії та Косово, то не варто розраховувати на їх серйозну участь у процесі відновлення України. Вони мають досить обмежені ресурси і економічні можливості, проте не виключена їх точкова участь в реалізації якихось проєктів в Україні та скоріше невеликого обсягу. Крім того, незалежність Косово поки що офіційно не визнає наша держава.     

У 2023 та 2024 роках відбулися два саміти Україна-Балкани, спочатку в Афінах (Греція), а потім в Тирані (Албанія). Вони засвідчили серйозну політичну та економічну зацікавленість в співпраці України з країнами Балканського регіону. Тут важливим та визначальним є також вектор євроінтеграційної співпраці, та це тільки додатковий стимул до залучення країн Балканського півострова до післявоєнної відбудови України. 

Майже всі держави Балкан беруть участь в Організації Чорноморського економічного співробітництва, Хорватія, Болгарія та Румунія активно задіяні також в реалізації проєкту Тримор’я (країни Балто-Чорноморсько-Адріатичного регіону, які є членами ЄС, і будують енергетичну безпеку та взаємну пов’язаність) за долученням України. 

Всі ці проєкти, міжнародні організації та формати співпраці також буде активно використовувати Київ у відбудові зруйнованого господарства країни. До того ж,  ця зацікавленість обопільна, тому що вона взаємно корисна та стратегічно важлива. Адже йдеться про вхід на український ринок відбудови власне дружніх країн, а це надто важливо в контексті наступного забезпечення економічної та політичної безпеки України у майбутньому.

Фото з відкритих джерел.