Печерський суд заборонив публікацію розслідування про статки брата очільника ДБР

Матеріал із даними про майно, угоди та інвестиції харківського бізнесмена Олександра Сухачова заборонив публікувати Печерський районний суд Києва. Бізнесмен є братом директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова. А розслідування підготували спільно проєкт «Слідство.Інфо» та Центр протидії корупції. На жаль, це не єдина атака на свободу слова в Україні останнім часом.

В обох організаціях заявили, що трактують це рішення суду як  тиск на журналістів та наступ на свободу слова та планують оскаржувати це рішення суду. До речі, воно з’явилося 6 липня, коли журналісти та активісти саме готували матеріал про 143 обʼєкти нерухомості Олександра Сухачова до публікації.

«Одіозний суддя Печерського суду Києва Сергій Вовк в найкоротші терміни взяв і заборонив публікувати наше розслідування про директора ДБР і його брата. Вовк вирішив, що публікація про майно брата Сухачова, деталей набуття ним нерухомості, «може завдати невідворотної шкоди фізособі, яку буде неможливо виправити після появи матеріалу», - йдеться у повідомленні ЦПК.

За словами співавтора розслідування, журналіста «Слідство.Інфо» Максима Савчука, команда працювала над матеріалом кілька місяців та виявила чимало об’єктів нерухомості, які належать Олександру Сухачову, а також зв’язки з Державним бюро розслідувань, яке очолює його брат Олексій.

Два тижні тому журналістка ЦПК Аліна Стрижак надіслала запит до ДБР з проханням про коментар директора бюро Олексія Сухачова щодо встановлених фактів. Схожий запит надіслали і до ТОВ «Парковий-2», яке пов’язане з Олександром Сухачовим. Натомість компанія замість відповіді на коментар подала заяву до Печерського суду. Журналісти вказують, що заява надійшла до суду у пʼятницю, 3 липня, а вже у понеділок вранці, 6 липня, суддя Сергій Вовк її задовольнив.

«З цього рішення ми розуміємо, що заявники готують позов до суду щодо нашого розслідування, яке ще навіть не вийшло. І, гадаю, для того, щоб воно точно не вийшло, забороняють нам публікувати будь-що про бізнес-діяльність брата очільника ДБР. Певно, вони дуже добре усвідомлюють, скільки цікавого і важливого для суспільства ми знайшли», - заявила радакторка-засновниця «Слідства.Інфо» Анна Бабінець.

За словами виконавчої директорки ЦПК Дар’ї Каленюк, це рішення є прямим обмеженням свободи слова і на цьому прикладі тестують інструмент, як заборонити журналістам викривати корупцію.

«За невиконання цього рішення передбачені штрафи, можливе навіть кримінальне переслідування та ряд інших наслідків. Ми обов’язково будемо його оскаржувати», - наголосила вона.  

Адвокатка та медіаюристка Людмила Панкратова зазначила, що заборона на публікацію розслідування, яке ще навіть не вийшло, виглядає як втручання у діяльність незалежних медіа. Вона додала, що українське законодавство допускає заборону поширення матеріалу до його оприлюднення, але суд має ретельно проаналізувати, чи не призведе така заборона до порушення прав журналістів і ЗМІ.

У «Слідство.Інфо» та ЦПК вказали, що Україна зобов’язалась до 2027 року ухвалити законодавство, яке унеможливить блокування роботи журналістів. Водночас це конкретне рішення блокує роботу журналістів, які розслідують діяльність оточення керівника одного із ключових правоохоронних органів, що вказує на порушення державою євроінтеграційних зобов’язань.

Варто нагадати, що фігуранти гучної корупційної справи «Мідас», як йдеться у матеріалах справи, обговорювали залучення до схем в енергетиці працівників ДБР. Також на записах НАБУ згадується особа на ім’я «Льоша» на «вокзалі». Низка аналітиків припустили, що мова йде про Олексія Сухачова, а «вокзал» – ДБР, через його територіальне розміщення (поблизу).

На засіданні ТСК представники ДБР підтвердили, що фігуранти справи «Мідас» дійсно відвідували будівлю Держбюро, однак підкреслили, що  «зустріч проходила у фойє» і не була запротокольована.

У Бюро неодноразово заявляли, що начебто проводять внутрішнє розслідування щодо можливої причетності співробітників до корупційної справи, однак на засіданні ТСК визнали, що безпосередньо очільника ДБР Олексія Сухачова не допитували, і взагалі цим «розслідуванням» займається відділ, який безпосередньо підпорядковується керівнику бюро.

На жаль, випадок з цим розслідуванням останнім часом не єдиний, коли журналістам і викривачам порушень закону намагаються перешкодити в їх діяльності. І це вже має всі ознаки масованої атаки на свободу слова в Україні.

Так 7 липня президент Володимир Зеленський запровадив санкції проти колишнього народного депутата Борислава Берези. Це випливає з указу президента №588/2026. В Офісі президента не уточнили, з яких саме причин колишній депутат потрапив під санкції. Рішення Зеленського передбачає блокування фінансових активів Берези, а також обмеження доступу на території України до пов'язаних із ним сторінок у соціальних мережах.

«А взагалі мати одночасні санкції від путіна і Зеленського – це бінго! Цікаво, а як вони це пояснять? Бо за викривання корупції та за критику влади – це буде прям в яблучко», - прокоментував у своєму дописі Борислав Береза.

Окрім того, сьогодні вранці ДБР прийшло з обшуками до власника VYRIY INDUSTRIES і співвласника видання «Бабель» Олексія Бабенка, його брата, матері і в компанію. За інформацією головреда «Бабеля» Катерини Коберник, Бабенка підозрюють у завищенні цін на дрони, фіктивних договорах і тд. Вдома у нього знайшли 3500 доларів і вилучили всю інформацію з телефона.

«По суті справи щось говорити рано — треба бачити хоч якісь документи, але одну річ я скажу. За останні тижні я бачила якусь фантастичну кількість чорнухи і джинси про Бабенка на старих і нових, спеціально створених для кого, помийках. Бабенка називали замовником розслідування Бабеля про «Скелю», писали, що він по сягнув на держбезпеку, воює з державою і Генштабом. Ми обговорювали всі ці атаки особисто, бо це дискредитувало не лише Олексія, але й видання, яке ці всі помийки фактично називали маріонеткою. Буквально пару днів тому навіть зʼявилось повідомлення про те, що у Олексія вдома проходять обшуки і слідчі вилучили 5 млн доларів. Різні люди писали і питали чи це правда. Ні, тоді це був фейк», - повідомила Коберник.

Колаж: Центр протидії корупції