Навроцький «востаннє» допомагає українцям і хоче карати за «бандеризм»

Закон «Про допомогу громадянам України» президент Польщі Кароль Навроцький таки підписав минулого тижня. Він закріплює систему отримання іноземцями сімейних допомог та умов їх отримання. Також документ подовжує термін дії тимчасового захисту в Польщі до 4 березня 2026 року – за словами Навроцького, це зроблено «востаннє».

Як пише PAP, право на ці виплати було пов'язане з професійною діяльністю батьків та навчанням дітей у польській школі, з винятками, наприклад, для людей з обмеженими можливостями. Крім того, право на допомогу буде пов'язане з тим, що іноземці мусять заробляти щонайменше 50% від мінімальної заробітної плати (у 2025 році це 2333 злотих брутто на місяць).

У зв’язку з цим видання Wprost попросило Навроцького прокоментувати слова депутата Європарламенту від «Конфедерації» Станіслава Тишка, який вважає, що президент своїм рішенням підписати закон розчарував своїх виборців. «(Навроцький) був обраний у тому числі й виборцями Славоміра Менцена. Ми звикли, що і «Громадянська платформа», і «Право і справедливість» не виконують своїх обіцянок, але в цьому випадку все сталося досить швидко», – сказав Тишка в інтерв'ю Gazeta Wyborcza.

Коментуючи ці заяви, президент РП наголосив, що він нікого не зрадив.

«Я розумно реалізую те, що оголосив. Своїм першим вето на закон про допомогу українцям я змусив уряд відмовитися від 800+ для непрацюючих українців і обмежити медичний туризм. Вето мало відчутний ефект», – заявив Навроцький Wprost-у.

Президент Польщі зазначив, що новий закон не відповідає всім його очікуванням, оскільки в ньому немає, зокрема, боротьби з символікою УПА в Польщі або продовження терміну, протягом якого іноземці можуть подати заяву на отримання польського громадянства.

«Але уявіть собі, що було б, якби я не підписав цей закон. Наслідком було б те, що півмільйона українців штурмували б офіси, щоб продовжити своє право на проживання та можливість працювати. Ті, хто мене сьогодні критикує, скаржилися б, що я створив цей хаос», – сказав він.

Навроцький також підкреслив, що підписав закон про допомогу українцям востаннє. За його словами, через пів року всі національні меншини в Польщі будуть на однакових умовах.

«Це був сигнал, який пішов до уряду. Якщо хтось скаже, що я зрадив, то я вважаю ці слова безвідповідальними. Є й інша перспектива: якби це поляки за межами країни отримали інформацію, що через кілька днів вони повинні покинути Велику Британію, Німеччину, Францію, то я як президент Польщі повинен був би втрутитися», – підкреслив він.

На зауваження, що лише деякі з майже мільйона українців мають карту перебування, яка дозволяє їм працевлаштуватися, Навроцький відповів, що підприємці зверталися до Канцелярії президента.

«Багато українців працюють у різних секторах польської економіки, тому низка польських компаній втратить можливість отримати вигоду від їхньої праці в короткостроковій перспективі. Це також було враховано», – підкреслив він.

На запитання, чи не викликало у нього «жодних роздумів» позбавлення непрацюючих українських жінок, які мають дітей-інвалідів або малолітніх дітей, допомоги у розмірі 800+, президент Польщі відповів, що допомога потрібна і польським жінкам, які не можуть нею повною мірою скористатися.

«Я не можу, як президент Польщі, виходити на рівень дуже індивідуальних емоцій і проштовхувати закони, які не відповідають моїй передвиборчій програмі. Для мене важливий кожен окремий випадок, але якби ми посилалися на них у законі, ми б нічого не змогли зробити», – додав Навроцький.

Варто нагадати, що урядовий законопроєкт про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом на території України пройшов з Сенату без поправок 17 вересня. Раніше, 12 вересня, депутати ухвалили його 227 голосами "за", 194 були "проти" і 7 – "утрималися".

Заклад соціального страхування (ZUS) щомісяця перевірятиме, чи були іноземці економічно активними. Якщо протягом конкретного місяця особа не працювала, виплату буде призупинено, і переказ не здійсниться. Також ZUS перевірятиме через реєстр головного коменданта Прикордонної служби, чи іноземець не виїхав з Польщі.

Для кращої ідентифікації іноземців, які подають заяву на отримання допомоги, та їхніх дітей буде введено номер PESEL. Під час присвоєння номера PESEL також перевірятиметься місце проживання дітей у Польщі. Нове законодавство також передбачає інтеграцію баз даних різних установ, що, як очікується, дозволить більш ефективно контролювати виплати іноземцям та унеможливить спроби шахрайства з пільгами.

Цей акон був підготовлений у зв'язку з тим, що наприкінці серпня президент Кароль Навроцький наклав вето на поправку про допомогу громадянам України. Президент мотивував своє рішення, зокрема, тим, що допомогу у розмірі 800+ мають отримувати лише українці, які працюють у Польщі.

Водночас після ветування законопроєкту президент представив свій проєкт і передав його на розгляд Сейму, де його обговорювали до 25 вересня. Він містив пропозиції, про які згадував Навроцький, повідомляючи про вето на поправку до закону: поставити виплату допомоги 800+ громадянам України в залежність від їхньої професійної діяльності; збільшити покарання за незаконний перетин польського кордону до п'яти років ув'язнення і підняти планку покарання за організацію незаконного перетину кордону – з 2 до 12 років ув'язнення; запровадити покарання за «пропаганду бандеризму» і діяльності ОУН-УПА на тих же умовах, що і за пропаганду нацизму, комунізму або фашизму; збільшити з 3 до 10 років мінімальний термін безперервного проживання в Польщі, необхідний для того, щоб іноземець міг вважатися громадянином Польщі.

Декілька днів тому голова Канцелярії президента Збіґнєв Богуцький повідомив, що президент відкличе свій проєкт, який був поданий до Сейму після серпневого вето.

Однак у понеділок Навроцький передав на розгляд Сейму проєкт змін до закону про польське громадянство, який передбачає збільшення з трьох до 10 років мінімального терміну безперервного проживання в Польщі для отримання польського громадянства. А також проєкт змін до закону про Інститут національної пам'яті та Кримінального кодексу, які мають запобігти поширенню «ідеології бандеризму» та запереченню Волинської трагедії.

У президентському проєкті закону, зокрема, передбачений трирічний термін у в’язниці за «пропаганду ідеології бандеризму» та заперечення Волинської трагедії. Таке покарання може отримати той, хто пропагує ідеологію ОУН-Б та УПА, або ідеологію, що закликає до застосовування насильства для впливу на суспільне або політичне життя.

«Метою цієї зміни є протидія поширенню на території Польської Республіки неправдивих тверджень щодо злочинів, скоєних членами та співробітниками Організації Українських Націоналістів фракції Бандери та Української Повстанської Армії, а також інших українських формувань, що співпрацювали з Третім Німецьким Рейхом, зокрема злочинів геноциду, скоєних проти поляків на Волині», - так Навроцький обґрунтував необхідність змін до чинного законодавства, пише RFI з посиланням на сайт президента Польщі. 

При цьому Навроцький вважає «бандеризм одним із найрадикальніших і найзлочинніших політичних явищ XX століття» та наголошує, що ця ідеологія нібито передбачала «абсолютизацію інтересів українського народу (...) та визнання насильства допустимим і необхідним засобом у боротьбі за незалежність».

Велика частина обґрунтування зазначених змін присвячена довгому та детальному екскурсу в історію, який, вочевидь, покликаний довести, наскільки небезпечним є «бандеризм» для сучасної Польщі. Зазначається також, що внаслідок дій ОУН-Б та УПА було вбито понад 100 тисяч поляків (хоча точна кількість загиблих достеменно невідома, і польські, і українські історики називають дуже різні цифри).

«Заборона пропаганди бандеризму в Польщі – це не просто символічна справа. Це вираз поваги до жертв, захист історичної пам'яті та протидія відродженню екстремістських настроїв, що заперечують права та гідність людини», - йдеться в проєкті закону. І водночас туди ж вписали і те, як Польща з перших днів вторгнення рф допомагала Україні, і про 1,5 млн біженців, і навіть про червоно-чорний прапор на концерті білоруського репера Коржа – це теж аргумент для посилення законодавства.

До слова, прокуратура у Варшаві відмовила в порушенні справи у зв'язку з демонстрацією прапора ОУН-УПА під час концерту Макса Коржа 9 серпня.