Демократи хочуть призначити контролера за діяльністю президента Трампа

Американські демократи, які у часи президентства Джо Байдена втратили більшість демократичних ознак і стали політично деформованими, в середовищі яких рясніють марксистсько-ісламські вкраплення, вирішили прийняти закон, який передбачатиме створення контрольного органу для спостереження і коригування діяльності адміністрації Білого Дому. Сенатори-демократи лицемірно заявили, що такий контроль потрібний не лише за Дональдом Трампом, але і за всіма наступними президентами.

На практиці це буде означати, що за такими президентами як Барак Обама або Джо Байден ніякого нагляду не буде. Натомість так звані контролери потрібні лише, аби перешкоджати Республіканській партії та республіканським президентам виконувати їхні передвиборчі обіцянки. Демократам потрібні контролери, щоби встромляти демократичні палиці у республіканські партійні колеса.

Раз у раз програючи 47 президентові США у судах, група демократичних опонентів вирішила обійти судову гілку американської влади із метою паскудити республіканцям загалом, а Дональдові Трампу зокрема в інший спосіб. Демократичні антагоністи вимагають призначення спеціального генерального інспектора для нагляду за діяльністю президента. Раніше, поки президентами були Обама і Байден, демократи таку пропозицію не ініціювали. Тепер же, коли політично деформований істеблішмент демократів стрімко втрачає популярність не лише серед американських виборців, а навіть і політичну підтримку серед третини своїх рядових однопартійців, актуальність контролю за інститутом президентства нагально зросла.  

Адам Шифф, каліфорнійський сенатор і автор цього антиреспубліканського законопроєкту, наголосив: «Генеральні інспектори здійснюють незалежний нагляд у різних відомствах нашої виконавчої влади. Але цього не передбачено стосовно президента та його адміністрації, де посада генерального інспектора відсутня. Це потрібно змінити і передбачити інспекторський нагляд незалежно від того, хто перебуває в Білому Домі».

Сенатський законотворець зазначив, що генеральний інспектор (зрозуміло, за замовчуванням, що представник демократів) буде стежити за офісами та співробітниками Білого Дому з метою не допустити, щоби хтось із президентів або його команди не поставили себе вище закону. Адам Шифф констатує, що генеральні інспектори притягують федеральні агентства до відповідальності, виявляючи їхні шахрайства і зловживання, а одночасно сенатор обурюється, що досі законодавчо не передбачений такий же пильний нагляд за діяльністю Дональда Трампа.

Сенатор лукавить. Ніщо не перешкоджає демократам спостерігати із Капітолійського пагорбу за діяльністю Трампа. Питання в іншому. Свого часу Барак Обама за вісім років свого президентства зумів переламати американську судову систему й переформовувати її в обслуговуючий персонал для демократів. Тепер, коли Трамп знищив цей антизаконний проєкт Обами, демократи хочуть отримати інший політичний важіль супроти республіканців.

Адам Шифф є давнім недоброзичливцем Дональда Трампа. Під час першої каденції нинішнього президента США сенатор Шифф брав активну участь у розслідуваннях проти Дональда Трампа, як проти іноземного агента Кремля. Результати дізнання не підтвердили зазначеного припущення, хоча до розслідування була залучена орієнтовно сотня прокурорів і витрачено 34 мільйони бюджетних доларів.

Не лише сенатор Шифф, а й інші демократичні групи Капітолію, які займаються питаннями етики і нагляду, вимагають  створення посади генерального інспектора для спостереження за персоналом і офісами Білого Дому. Конгресвумен Роза ДеЛауро, демократка від штату Коннектикут, яка разом із Шиффом теж є співавторкою зазначеного законопроєкту, пропонувала запровадити аналогічну законодавчу норму ще в 2017 році, тобто під час першої президентської каденції Дональда Трампа. Тоді вона заявила: «Це важливий елемент стримувань та противаги стосовно виконавчої влади, який давно потрібно було прийняти».

Демократка Роза ДеЛауро представляє у Конгресі третій округ штату Коннектикут ще із 1991 року. За цей час вона не пропонувала, щоби «давно» встановити нагляд за жодним президентом-демократом. Навіть тоді, коли президентом був неповносправний Джо Байден, демократці ДеЛауро не потрібні були «ні стримування для нього, ні противага йому».

ДеЛауро та іже з нею увесь час критикують Трампа за конфлікт інтересів, тобто за те, що він є мільярдером і одночасно президентом. Дональд Трамп неодноразово наголошував, що його бізнес-активами керують його діти. На це демократи кажуть, що цей факт все ж таки є конфліктом інтересів між родиною Трампа і його президентською посадою.

Натомість ДеЛауро і компанія не вбачали конфлікту інтересів, коли наркоман Хантер Байден двічі брав у Китаю по мільйону і півтора мільйони доларів «позики» на свої приватні проєкти «як син американського президента». Або коли великоросле дитя Хантер, який жив у Білому Домі під наглядом, продавав свої намазюкані акварелі на ватмані формату А3 за 500 тисяч доларів, а далі цього покупця заводив до батька-президента в Овальний кабінет вирішувати потрібні клієнтові питання. І це при тому, що ці клієнти, здебільшого, були іноземцями.

Законопроєкт Шиффа-ДеЛауро має вкрай низькі шанси бути ухваленим у Палаті представників і Сенаті, які контролюють республіканці. Наприклад, у 2017 році аналогічний законопроєкт ДеЛауро так і не пройшов розгляду далі Комітету з нагляду Палати представників. Теперішня спроба демократів посилити свій партійний контроль над інституцією президентства буде розцінена адміністрацією Дональда Трампа як політично вмотивована ініціатива.

У федеральному уряді працюють десятки генеральних інспекторів, які перевіряють та розслідують діяльність різних відомств із метою виявляти фінансові розтрати, шахрайство або посадові злочини. Генеральні інспектори, як правило, зберігають свої посади при зміні президентської адміністрації, їх майже не звільняють. Проте офіс американського президента і його співробітники законодавчо не підлягають такому нагляду. Раніше жодного президента США не контролював жодний інспектор – ні простий, ні генеральний.

У перші дні своєї другої каденції Дональд Трамп звільнив півтора десятка генеральних інспекторів, що призвело до подання колективного позову проти Трампа до федерального суду з боку відсторонених чиновників, які наполягають, що їхні звільнення були незаконними. Проте в адміністрації президента наполягають, що глава держави має право звільняти будь-яких інспекторів, а Трамп назвав таке звільнення непотрібних чиновників «цілком звичною практикою».

Тим паче, що 8 липня Верховний Суд США дозволив адміністрації Трампа продовжити масштабні скорочення персоналу в багатьох федеральних установах, оскільки звільнені чиновники намагаються блокувати «осушення вашингтонського чиновницького болота» у судах нижчої інстанції.

Федеральна реформа Дональда Трампа передбачає початкове звільнення щонайменше зайвих 15% чиновників, а також і тих працівників, які не поділяють політику Дональда Трампа або займали «екзотичні» посади. Так, наприклад, майже 1000 працівників із університетськими дипломами інструкторів із питань розвитку трансгендерної музики, сексуально збочених танців та хорового співу  лесбіянок і педерастів  уже звільнились добровільно. Для них не передбачено робочих місць в Америці, яка стала на шлях морального оздоровлення.

11 липня – американська «чорна» п'яниця

У цей день, після остаточного рішення Верховного Суду, адміністрація президента США розпочала глобальну процедуру реорганізації чиновницького апарату.

Із історії США знаємо, якщо до 30 вересня на Капітолійському пагорбі не ухвалюють бюджет США з різних причин (таких випадків було понад десяток), тоді федеральні агентства закривають повністю або частково. У той час від 40 до 45% державних службовців відправляють у відпустки без збереження заробітної платні. Вже прораховано і доведено на практиці, що відсутність такого числа службовців не позначається  на належному функціонуванні та безпеки США. Коли ж бюджет затверджують, увесь цей «баласт» знову повертається на свої робочі місця.

Тепер же сотні офісів і бюро будуть ліквідовані або реорганізовані в результаті реструктуризації, яка розпочалась у п'ятницю. Мета цього заходу – суттєво зменшити податковий тиск на громадян США, які працюють і сплаченими податками утримували чиновників, деякі з котрих на своїх посадах ще досі працюють дистанційно із дому. Перебуваючи комфортно у своїх домівках, вони начебто дбайливо займались такими питаннями:  

● протидія насильствам та екстремізму;

● допомога афганцям, які втекли від влади Талібану;

● поширення в системі шкільної та університетської освіти наративів інклюзії та різноманітності;

● відстоювання прав трансгендерних жінок;

● відстоювання прав трансгендерних чоловіків змагатись у спорті з жінками, ходити з ними в один туалет і митись у жіночих душових;

● правами нелегальних біженців (!? – які права може мати нелегал);

● дослідженнями зміни клімату тощо.

Першочергово звільнення торкнулись працівників Міністерства закордонних справ, тобто 1107 державних службовців і 246 співробітників закордонної служби. Вони обурились, вийшли з протестами і плакатами, виголошуючи: «Що робить Трамп? І це тепер, коли є така напруженість на Близькому Сході, непередбачуваність Китаю та агресивна Росія, що він робить? Адже ми знаємо, як потрібно ефективно справлятись із цими сучасними викликами».

Насправді за всі роки байденізму та геноциду Московії в Україні, ці «фахівці» не запропонували жодного ефективного рішення і не зупинили кремлівський тероризм.

Настав час прощатись із комфортними робочими місцями, де не вимагали показувати результати праці. Звільнені прощались із ревними гіркими сльозами за високою заробітною платнею, завдяки якій вони жили розкішно разом із діточками, що були забезпечені усім, а навіть і більше, аніж усім необхідним.  

Тепер для звільнених настануть справжні американські реалії: куди прикласти свої руки, які не вміють робити нічого путнього, де взяти кошти для прожиття і для навчання дітей у приватних школах і університетах. А якщо цим звільненим чиновникам ще потрібно буде виплачувати аліменти дітям однієї або й двох колишніх дружин, з якими раніше вони розлучились, то насправді є обґрунтовані підстави для гірких ридань. Багатьом із них доведеться продати свої розкішні особняки у Вашингтоні, перебратись у котрийсь із депресивних демократичних штатів і поселитись у скромному багатоквартирному будинку, що стане для них смерті подібне.

Ярослав Левків

Головне фото − Antonius Surjadi (Dreamstime.com)