путін привітав G7 масованою ракетно-дроновою атакою по Києву: Захід мусить відповісти

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

17 червня Росія атакувала Україну 472 засобами повітряного нападу: 440 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками різних типів із багатьох напрямків;  2 аеробалістичними ракетами Х-47М2 "Кинджал";  16 крилатими ракетами Х-101 із літаків стратегічної авіації;  4 крилатими ракетами "Калібр" із акваторії Чорного моря; 9 керованими авіаційними ракетами Х-59/69 із літаків тактичної авіації; 1 протирадіолокаційною ракетою Х-31П. Основний напрямок удару було місто Київ.

Протиповітряною обороною України знищено 428 засобів повітряного нападу противника:  239 ворожих безпілотники типу Shahed та інших типів збито вогневими засобами, 163  безпілотників подавлені радіо-електронними засобами; збито 2 аеробалістичні ракети Х-47 М2 "Кинджал"; 15 крилатих ракет Х-101;  8 керованих авіаційних ракет Х-59/69;  1 протирадіолокаційна ракета Х-31П.

«Більше ніж 440 дронів і 32 ракети Росія запустила по Україні, здійснивши один з набільш страшних ударів по Києву». Так президент України Володимир Зеленський   відреагував на масовану атаку України.

"Зараз у Києві намагаються дістати людей з-під завалів звичайного житлового будинку. Скільки їх, зараз незрозуміло. Досі тривають роботи після удару по Одесі. Відомо про 75 поранених людей. Станом на цей час 15 загиблих", - зазначив В.Зеленський, наголосивши, що такі атаки - "чистої води тероризм" і весь світ, США та Європа нарешті мають відреагувати так, як реагують на терористів. 

Президент України підкреслив: "Путін це робить виключно тому, що може собі дозволити продовжувати війну. Він хоче війни й надалі. Погано, коли сильні світу цього заплющують на це очі. Контактуємо з усіма партнерами на всіх можливих рівнях, щоб була належна відповідь. Це терористи повинні відчувати біль, а не нормальні, мирні люди".

Глава українського МЗС А.Сибіга назвав нічну атаку росіян спеціальною і назвав удар по Україні виразом глибокої неповаги до світу. За словами міністра закордонних справ, очільник Кремля не випадково обрав дату для нової атаки. "Путін робить це спеціально, якраз під час саміту G7. Він виражає повну неповагу до Сполучених Штатів і наших партнерів, які закликали до припинення вбивств", - підкреслив Сибіга. Він додав, що Росія лише робить вигляд пошуку дипломатичних рішень війни, але насправді відмовляється від припинення вогню і цинічно б'є по столиці України. У Києві внаслідок нічної ракетної атаки помер громадянин Сполучених Штатів Америки.

Російська атака відбувалася в час коли в Канаді проходить саміт G-7 на вищому рівні і який залишив президент США Д.Трамп. В ході саміту планувалася його зустріч з президентом України Володимиром Зеленським та Д.Трамп її у такий спосіб уникнув. Цим він також убезпечив себе від запитань журналістів та глав держав та урядів G-7 щодо його оцінки чергової цинічної атаки Путіним Києва, під час якої загинуло більше людей, ніж втратив Ізраїль за кілька днів іранських бомбардувань та коли будуть нарешті введені американські санкції на тлі нових ракетних російських атак України.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час саміту G7 закликав світових лідерів посилити економічний та фінансовий тиск на Росію і зазначив, що Владімір Путін "не тримає всі карти в руках" у війні проти України. Цю заяву британського лідера сприймають як непрямий сигнал на адресу президента США Дональда Трампа, який раніше скептично відгукнувся про позиції України, зазначає Politico.

Фраза Стармера виглядає як відповідь на репліку Дональда Трампа, який під час напруженої зустрічі з президентом України у лютому заявив, що той «не має карт» у переговорах з Росією. Стармер зробив свій коментар, підкресливши, що міжнародна спільнота має скористатися моментом, аби продемонструвати рішучість і змусити Кремль серйозно поставитися до мирних ініціатив. За словами прем’єра, на саміті у Канаді лідери G7 мають оголосити новий пакет санкцій проти Росії, хоча його зміст наразі не розголошується.

Рада Європейського Союзу продовжила термін дії санкцій, запроваджених у відповідь на незаконну анексію Росією Криму та міста Севастополь, до 23 червня 2026 року. Санкції ЄС вперше були введені у червні 2014 року і передбачають заборону на імпорт товарів із незаконно анексованого Криму чи Севастополя до ЄС, а також заборону на інфраструктурні та фінансові інвестиції та надання туристичних послуг у цих регіонах.

Крім того, забороняється експорт певних товарів і технологій кримським компаніям або для використання на території Криму у сферах транспорту, телекомунікацій та енергетики. Обмеження також стосуються постачання обладнання для розвідки та видобутку нафти, газу та мінеральних ресурсів.

Президент США Дональд Трамп пояснив, чому ще не ввів нові санкції проти Росії. За його словами, це коштує Америці великих грошей. "Європа говорить про санкції, але поки що нічого не зробила. Давайте спочатку подивимося, як вони це здійснять", — сказав Трамп. «Не забувайте, санкції коштують нам дуже дорого. Коли я вводжу санкції проти якоїсь країни, це обходиться США у величезні гроші, у колосальні суми", — зазначив він.

Президентка Молдови Мая Санду засудила російську атаку по українських містах та закликала до посилення протиповітряної оборони України та рішучих дій.

Президент Парламентської асамблеї Ради Європи Теодорос Русопулос засудив нічний ракетний обстріл України. "Росія продовжує ескалацію своїх жахливих ракетних атак на невинне цивільне населення: житлові будинки стають мішенями та руйнуються", - зазначив Русопулос. Він підкреслив, що настав час для конкретних дій щодо притягнення Росії до відповідальності за скоєні злочини.

Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс відреагував на потужну нічну атаку РФ, зокрема по Києву, і заявив, що Нідерланди й надалі підтримуватимуть Україну. “Оскільки зараз увага, цілком зрозуміло, зосереджена на Близькому Сході, Путін продовжує жорстоку агресію в Україні. Але це не залишиться непоміченим. Ми будемо невтомно продовжувати підтримку України та зміцнювати її оборону”.

Військовий конфлікт між Ізраїлем та Іраном посунув на другий план тривалі зусилля України та її партнерів зосередити увагу на енергетичних санкціях проти Росії. Зміна глобального порядку денного особливо помітна на саміті лідерів у канадському Кананаскісі. Після ескалації бойових дій між Ізраїлем та Іраном глобальні ринки відреагували миттєво. Для країн-членів G7 ситуація ускладнюється позицією США, які донедавна прагнули посилити санкційний тиск на Росію та обмежити її нафтові доходи, а нині побоюються, що нові обмеження лише прискорять зростання цін. 

Коли країни G7 запроваджували механізм цінової стелі на російську нафту наприкінці 2022 року, він виглядав як поєднання санкційної політики з ринковими механізмами, що мало зменшити надходження до бюджету РФ, не спричиняючи глобального дефіциту сировини. Максимальна ціна в 60 дол. за барель сирої нафти та 100 дол.  для нафтопродуктів встановлювала межу, при перевищенні якої західні страхові, логістичні та фінансові компанії не мали права обслуговувати експортні операції з Росією.

Однак станом на червень 2025 року цей інструмент дедалі більше втрачає ефективність. У квітні та травні понад 70% російської нафти продавалося вище встановленої стелі. Санкції, запроваджені навесні Великою Британію та ЄС проти тіньового флоту РФ, мають обмежений ефект.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що необхідно посилити тиск на Росію для забезпечення припинення вогню в Україні, а також закликала країни G7 посилити санкції для досягнення цієї мети. Проте США виступають проти зниження країнами G7 граничної ціни на російську нафту до $45 за барель.

При цьому Росія продовжує висувати Києву абсурдні ультиматуми і здійснювати терор проти мирних мешканців України, сподіваючись схилити Київ до капітуляції на умовах Путіна.

Київ закликає міжнародну спільноту, насамперед США, ЄС, країни G7 ухвалити всі необхідні рішення для посилення санкцій проти Росії. Особливо важливо знизити поріг цін на російську нафту. Це позбавить Москву коштів для фінансування війни. Лише реальний тиск на Росію може принести мир, першим кроком до якого є безумовне і всеохоплююче припинення вогню не менше, ніж на 30 днів.