Скасування морського параду на росії: страх перед ударами України та символ занепаду флоту

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

27 липня у Росії відзначають день військово-морського флоту. Росія вперше скасувала головний військово-морський парад до дня Військово-морського флоту РФ, який регулярно проходив у Петербурзі. Це безпрецедентний крок. Російський президент Володимир Путін дав дивне пояснення тому,  заявивши, що російський "день ВМФ" краще відзначати "у бойових умовах". Зокрема Путін вважає, що святкування "дня ВМФ" є правильним у "бойовій та робочій обстановці, все на місцях, і флот демонструє свої бойові можливості та якості", - заявив він.

Усім зрозуміло, що парад скасовано з міркувань безпеки, адже у Кремлі по-справжньому налякані здатністю України здійснювати далекобійні удари. Це чергове підтвердження того, що Росія відчуває свою вразливість, навіть якщо це стосується глибокого тилу.

Скасування параду – це також спроба приховати  реальний стан російського флоту, який поніс непоправні втрати у війні проти України. За час повномасштабної війни Україна знищила близько третини кораблів Чорноморського флоту РФ, серед них – флагманський крейсер «Москва», корвет «Сєргєй Котов», великий десантний корабель «Цезарь Куніков». Росія неспроможна відновити свій флот: нещодавно у Москві прийняли рішення остаточно списати на металобрухт свій єдиний авіаносець «Адмірал Кузнєцов».

Британська розвідка у доповіді за 27 липня 2025 року зазначила, що це перший випадок, коли морський парад на "день ВМФ" взагалі скасовано. Головне "свято" для свого військово-морського флоту росіяни повторно ввели у 2017 році. З цього моменту "день ВМФ" у Санкт-Петербурзі став фактично головним військово-морським парадом країни.

У 2024 році на тлі сильних втрат російського флоту у війні в Україні та побоювань за безпеку парад значно скоротили. Але 2025 рік став першим випадком, коли традиційний захід взагалі було скасовано. Ймовірно причиною цього рішення стало побоювання Кремля щодо безпеки через постійні дронові атаки України. Про це доповідає розвідка Міноборони Великої Британії. Там, зокрема, звернули увагу на те, що з 2017 до 2024 року в Санкт-Петербурзі відбувалась ця помпезна подія під назвою "парад". Вона передбачала огляд військових кораблів, деякі з яких припливали з інших регіонів РФ. Традиційно в ньому брали участь кораблі та представники й інших країн. "Скоріш за все залишаться лише деякі невеликі церемонії на честь свята Росії", – зазначили у британській розвідці. 

Захід, який традиційно відзначають останньої неділі липня, скасували з міркувань безпеки. Водночас із нагоди Дня військово-морського флоту РФ 27 липня до Санкт-Петербурга приїхав російський президент Володимир Путін. Зокрема, він відвідав Кронштадт. 25 липня стало відомо про те, що комітет з транспорту Петербургу завуальовував скасування параду  в акваторії річки Нева забороною для плавання на маломірних судах. "Заходи, присвячені святкуванню дня Військово-морського флоту, в акваторіях Петербургу 27 липня не проводитимуться. Салют, головний військово-морський парад, а також проходження колон водних вітрильних, гребних та моторних суден та гідроциклів скасовано", – йшлося у повідомленні влади Санкт-Петербурга.

Нагадаємо, що у Росії через загрозу атак українських БпЛА  у Ленінградській області запроваджували план «Ковер». В петербурзькому аеропорту "Пулково" не приймали та не випускали літаки. Близько 70 рейсів затримали або повністю скасували.  Крім Ленінградської області, план "Ковер" оголосили в аеропортах Пскова, Нижнього Новгорода, Калуги і Волгограда.

Взагалі, цей парад ніколи не був масштабним, але він завжди був значущим для Кремля. Балтійський флот нині не виконує тієї реальної бойової ролі після Другої світової війни. Проте він завжди виконував символічну задачу. І саме парад Балтійського флоту – це своєрідний парад Російської імперії за що боровся російський цар, а потім і її засновник імператор  Петро І.

Від цього не відмовлялися при жодному з російських  наступних режимів. Скасування параду є дуже символічним кроком, оскільки з кожним днем війни з Україною, Росія втрачає будь-які підстави вважати себе імперією. З кожним днем війни з Україною Росія остаточно не наближується, а віддаляється від статусу імперії. В Кремлі зрозуміли, що захистити свій флот у головному місті колишньої імперії вони просто не здатні. Скасування параду - це просто визнання, що російські ППО та ВМФ просто безсилі протистояти можливим українським атакам.

Кумедно, та російські пропагандисти пишуть, що Путіна нагородили медаллю Морської колегії "За вірність російському флоту". Нагороду йому вручив теперішній помічник диктатора, а колишній глава ФСБ, голова Морської колегії Микола Патрушев. Кремлівські телеканали показали, як Путін, накульгуючи, іде до моряків в адміралтействі, а ті кричать "Ура!" на його вітання. Путін заслухав звіт про військово-морські навчання "Липневий шторм". Прес-секретар Кремля Пєсков вимушено пояснив, що скасування параду в Санкт-Петербурзі "пов'язано із загальною ситуацією, міркуваннями безпеки, які понад усе". Крім того парад відмовилися проводити і в інших містах – Владивостоці, Калінінграді, тимчасово окупованому Севастополі. Тобто ані на Чорному, ані на Балтійському, ані на Японському морях російських військово-морських парадів не було.

«Москва скоротила масштаб урочистостей на день свого військово-морського флоту, побоюючись українських атак, зокрема таких, як операція "Павутина", - повідомляє Associated Press (AP). "Зменшення масштабів святкування Дня Військово-морських сил відображає занепокоєння Кремля щодо масштабних атак безпілотників, здійснених Україною по всій країні", – йдеться у публікації американського видання.

АР, зокрема нагадує про розгром Чорноморського флоту РФ від атак українських морських дронів. Той факт, що тепер російські військові об’єкти можуть бути атаковані з російської ж території і в будь-якій точці країни, докорінно змінює для росіян рівень ризику.

Про можливі «провокації» на Балтиці останніми тижнями попереджала і  Служба зовнішньої розвідки Росії. Між тим, Путін відвідав Сєвєродвінськ на узбережжі Білого моря у Мурманській області для церемонії підйому військово-морського прапора на атомному підводному крейсері «Князь Пожарський» – носії стратегічної ядерної зброї, а також провів нараду щодо розвитку підводних сил ВМФ, зустрівся з керівниками «Об'єднаної суднобудівної корпорації». Путін потім прибув до адміралтейства в Санкт-Петербурзі для перевірки оперативних навчань ВМФ «Липневий шторм», що проходили 23-27 липня в акваторіях Північного, Льодовитого і Тихого океанів, Балтійського та Каспійського морів. У маневрах було задіяно понад 150 кораблів та суден забезпечення, 120 літальних апаратів, інша військова техніка, а також понад 15 тисяч особового складу. Повідомлялося про безпрецедентні заходи безпеки – стільникового зв'язку в центрі Петербургу не було навіть за умови скасування головної події - дня ВМФ.

Святу російського ВМФ загалом вже більше 300 років, але вперше за цей час не було ні святкового проходу кораблів річкою Невою, ні салюту з Петропавлівської фортеці. Залишені без свята матроси зажурилися і тишком по кубриках почали втрачати віру в перемогу путінізму.

Парад і банкети мали їм начебто цю віру повернути, але урочистості зірвалися. Все скасували. Усі причаїлися. Майже по всій країні раптово оголосили план «Килим» та крайній ступінь терористичної загрози. Самий пафосний військово-морський парад скасували не тільки зі страху, що кораблі флоту українці потоплять прямо під час церемонії, а й тому, що нещодавно списаний на металобрухт єдиний російський авіаносець «Адмірал Кузнєцов» символічно потягне під воду й всю іншу флотилію. Усі в Росії стали очевидцями головної національної ганьби великої морської держави – спочатку залишилися без єдиного авіаносця, а тепер і без параду. Війна впливає на всі сфери життя росіян, навіть такі символічно історичні події, як парад флоту. Сьогодні російські кораблі не можуть почуватися у безпеці ніде, навіть на власній території.

Фото - горить крейсер «Москва»: після того, як у нього ЗСУ поцілили ракетою "Нептун" і перед тим, як затонути/ з відкритих джерел