Хроніки # інфодеміі: медична дипломатія як безкоштовний сир

​

Марія Авдєєва,  Європейська експертна асоціація

За часів гуманітарних катастроф навіть непримиренні геополітичні противники допомагають один одному для того, щоб зберегти людські життя. Однак пандемія COVID-19 стала для Європи не тільки найбільш масштабною кризою після завершення Другої світової війни. А ще вона виявилася прикладом безпрецедентних дезінформаційних кампаній, спрямованих на досягнення цілком конкретних цілей. Деякі з цих цілей очевидні вже зараз, інші стануть видні в перспективі.

Брюссель - дипломатичний маскарад

Найбільше звинувачень в дезінформації з Брюсселя і Вашингтона звучить на адресу двох країн, які, дійсно, багато в чому стали використовувати схожі методи інформаційних операцій. Так які ж завдання переслідують Москва і Пекін, відправляючи медичну допомогу в Італію? Чи різняться цілі Росії і Китаю в Італії, Сербії, країнах Східного партнерства? І яку позицію слід зайняти Україні, яка протягом тривалого часу є основною мішенню для фейків «made in Russia».

Якщо вважати, що мотиви цих гравців залишилися незмінними - фрагментація ЄС і підрив європейської цілісності і ідеї спільної Європи, то методи і кроки досягнення цілей помітно відрізняються.

Пандемія вже зараз формує геополітичний майбутнє Європи.

Брюссель не зміг швидко продемонструвати внутрішню згуртованість ЄС перед лицем нової загрози і, хоча потім країни-члени проявили загальноєвропейську солідарність, втраченим моментом скористалася Росія. Крім того, в результаті застосування безпрецедентних карантинних заходів, в деяких країнах посилилися популістські і націоналістичні течії. Тут першим тривожним сигналом для Брюсселя стала Угорщина, ситуацію в якій назвали «коронавірусним переворотом».

Одночасна з цим інформаційна атака на основні інститути ЄС з боку Росії стала для Брюсселя, поглиненого внутрішніми протиріччями, справжнім холодним душем.

Розділена, ослаблена Європа є стратегічним пріоритетом для Кремля, адже зі слабким суперником розмовляти завжди простіше. Кінцевою ж метою Москви є припинення економічних санкцій з подальшим відкриттям європейської ліквідності для російського бізнесу.

Зняття санкцій, за що бореться Росія, дозволить їй не тільки вирішити свої економічні питання, а й заморозити ситуацію в Україні, привівши її до бажаного для Кремля Придністровського сценарію. Проте, відразу відзначимо, що зараз ймовірність зняття санкцій мінімальна.

Синхронно з діями Росії Пекін просуває свої економічні інтереси в окремих державах-членах ЄС та отримує доступ до нових сегментів національних ринків, щоб розширити обсяги торгівлі і повернути втрачені позиції на ринку ЄС.

Дії Пекіна вже отримали назву «mask diplomacy», коли під виглядом надання допомоги Китай проводить пропагандистську кампанію, намагаючись виправити імідж країни, що стала джерелом світової пандемії.

Росія взяла на озброєння механізми медичної дипломатії трохи пізніше, що не завадило їй почати їх енергійно використовувати, поєднуючи з перевіреними часом активними заходами в інформаційній сфері.

До цього основним інструментом Москви була гуманітарна допомога, широко використовувана Росією для підтримки сепаратизму на пострадянському просторі і окупованих територіях України.

Крім згаданих вище, дії Росії і Китаю в країнах ЄС мають на меті поліпшення іміджу серед європейців, використання так званої «м'якої сили».

Китай наповнює європейські країни мільйонами масок для обличчя, тест-наборами та іншою допомогою, намагаючись створити образ героя в битві проти коронавірусу. Росія, в свою чергу, влаштовує шоу із поставок допомоги в Італію, вивішуючи на військових «Камазах» триколори і наклейки «Із Росії з любов'ю». Однак європейські експерти попереджають, що за цими масками героїв ховаються зовсім інші образи.

Китай націлився на національні ринки ЄС

До початку пандемії найбільшим торговим партнером Китаю був Євросоюз. Тому зараз Пекіну життєво необхідно повернути колишню присутність на європейському ринку, щоб оживити власну економіку, паралізовану пандемією.

Перший результат медичної дипломатії Китаю вже помітний - це приєднання Італії до ініціативи «Один пояс - один шлях», яка з 2017 року є пріоритетом для Пекіна. Інші держави ЄС, такі як Греція, країни-кандидати із Західних Балкан, також були успішно включені в цей проект.

Збільшення китайської присутності на ринку ЄС включає різні сфери.

Так, Пекін не приховує своєї зацікавленості у відкритті європейських ринків для розробників технологій 5G. Тому одночасно з медичної дипломатією Китай інтенсивно просуває інтереси своїх IT-компаній, зокрема Huawei.

Крім того, Пекін активно створює торговельні можливості для китайської медичної промисловості.

Президент Сі Цзіньпін заявляє, що пріоритетом для Китаю є не тільки відновлення колишніх виробничих потужностей, але і їх розширення. І хоча якість китайської продукції викликала нарікання у Іспанії, Нідерландах і Чехії, а частина її була відправлена ​​назад як непридатна до використання, частка китайських поставок, тим не менш, постійно зростає.

Чого хоче Кремль? Зняти санкції

Для Кремля питанням виживання є зняття санкцій.

Російська економіка переживає кризовий період через падіння цін на нафту, в той час як COVID-19 уповільнює російську промисловість і споживання на міжнародних ринках. Тому скасування санкцій дозволила б російським компаніям безперешкодно отримувати позики і працювати на Заході без субсидування з боку держави. Зараз же під ударом знаходяться одночасно і економіка РФ, і збереження режиму Володимира Путіна.

Щоб зняти санкції, Росія спробувала використовувати механізми ООН, посилаючись на те, що вони нібито перешкоджають боротьбі з пандемією.

Однак безперечним досягненням української дипломатії стало прийняття Генеральною Асамблеєю ООН запропонованої Києвом спільно з шістьма іншими державами ініціативи про «глобальну солідарність». Україна провела успішну комунікаційну кампанію, демонструючи спробу Росії використати кризу з COVID-19 для того, щоб уникнути міжнародної юридичної відповідальності.

Посол України в ООН Сергій Кислиця заявив, що скасування санкцій може статися лише у тому випадку, якщо Росія відмовиться від порушень міжнародного права, в тому числі від агресії, окупації і порушення прав людини.

Італія стала тестовим плацдармом

Дії Росії в Італії також мали спірну результативність, викликавши низку скандалів.

Причиною стала поставка під егідою Міноборони РФ медичного обладнання, 80% якого, за інформацією видання «La Stampa», були практично некорисними, що згодом викликало звинувачення РФ в шпигунстві під прикриттям допомоги, що надається. Сумніви в необхідності постачання цього обладнання підкріплюються тим, що Італія, як країна-член НАТО, і сама має у власному розпорядженні подібні ресурси, і часто кращої якості. Аналіз особового складу, техніки та дій російського контингенту, направленого Кремлем в Італію для допомоги в боротьбі з коронавірусом, вказує на невідповідність задекларованої мети його перебування. Ці та інші факти присутності російських військових медиків, викликали обговорення того, що підрозділи, розгорнуті Росією в Італії на невизначений термін, крім дезінфекції, займаються збором даних і виконують інші завдання, не пов’язані з медичною допомогою.

Операція Москви в Італії переслідує дві основні мети.

Перша спрямована на те, щоб відвернути увагу російської громадськості від кризи всередині країни, включаючи швидке поширення COVID-19 (11 квітня в Росії зареєстровано понад 1 667 нових випадків; всього - 13 584 випадки, станом на 13 квітня вже 18 328 хворих та 2 558 нових за добу).

Друга мета – всебічне висвітлення в ЗМІ російської присутності в Італії, щоб переконати осіб, відповідальних за прийняття рішень в Римі, в знак подяки лобіювати скасування економічних санкцій, продовжених до 31 липня 2020 року.

Обох цілей Москва намагається досягти на тлі збільшення інтенсивності російської дезінформації, для того щоб зруйнувати європейську згуртованість, посилити розгубленість, паніку і страх в Європі.

Однак роботу російської «дезінформаційної машини» серйозно розглядають в ЄС. Минулого тижня Петер Стано, речник з закордонних справ і політики безпеки Європейської служби зовнішніх зв’язків, заявив, що спрямовані проти російських компаній і осіб санкції пов'язані з незаконною анексією Криму і Севастополя, отже, ці санкції застосовані через дії, які підривають суверенітет, територіальну цілісність і незалежність України.

Добре, і що з цим робити?

Таким чином, і Росія, і Китай використовують ситуацію, що склалася для просування своїх інтересів, намагаючись удосконалити методи медичної дипломатії і доповнити її інформаційними маніпуляціями і відвертими фейками. Однак мета Китаю щодо отримання торгових преференцій в корені відрізняється від бажання Кремля зняти західні санкції.

При цьому Китай має значно більші перспективи отримати економічну вигоду із кризи, спричиненої COVID-19. Це в порівнянні з Росією. Однак бажання буває загальним: наприклад, абсолютно однакове прагнення що Китаю, що Росії використовувати існуючі внутрішні розбіжності в ЄС в своїх інтересах. А якщо вийде – супутню провокацію нових осередків напруги, які в майбутньому допоможуть зміцнити вже завойовані позиції.

Хто там найбільше боявся часу великих змін?

Ми знаходимося в епіцентрі цілої епохи. Декілька років тому, роздумуючи над доцільністю зміни геополітичної карти, за фактом ми опинилися перед її руїнами. Старі і звичні образи, анклави та альянси зруйнувались у класичному, хоч і не юридичному розумінні цього слова. І тепер волею-неволею ми стаємо свідками найбільшої кризи з моменту заснування ЄС.

Що повинна зробити Європа?

Вона саме повинна, ні, навіть зобов'язана об'єднати зусилля. Щоб довести, що пропаганда подавала її слабкості в найбільш вигідному для себе світлі, а не називала речі своїми іменами. І щоб зберегти єдність і демократичні інститути. Адже кожна наступна помилка буде транслюватися немов фінал НФЛ, а будь-яка перемога, крім найбільшої – буде замовчуватись. Тому поразка для ЄС рівна смерті, а подвиги потрібні лише найбільш масштабні. На дрібниці не залишилося часу.

І поруч з цим «веселощами» тихо стоїть Україна.

Нашій знекровленій  країні необхідно і далі відстоювати свої інтереси, використовуючи всі доступні канали комунікації. Хоча б для того, щоб російська загроза не ховалася під маскою боротьби з COVID-19. Більшого в даний момент ніхто і не вимагатиме.

Джерела

• https://foreignpolicy.com/
• https://www.defenseone.com/
• https://www.ipn.md/en
• https://www.lastampa.it/
• https://www.macleans.ca/
• https://www.dailymail.co.uk/

ілюстративне фото: