Вчитися в українців і посилювати східний фланг – поради експертів для НАТО щодо стримування росії

Попри виснаження ресурсів росії у війні проти України, кремль може відновити свою військову потужність до кінця десятиліття і знову загрожувати миру в Європі. Таку думку висловлюють західні військові експерти. Тож НАТО потрібно підготуватися до цього та розробити нову концепцію стримування до 2023 року. Наявна концепція, зважаючи на війну проти України, не працює.

Про це пише «Голос Америки» із посиланням на авторів доповіді позапартійної неурядової організації GLOBSEC, що розташована у Словаччині та вивчає проблеми безпеки. Рішення потрібно ухвалювати чимшвидше, адже оборонні інвестиції вимагають тривалого планування, наголошують аналітики. Пропонуємо скорочений виклад статті.

Росія може напасти знову, якщо набереться сил

Провідні експерти зі Східної Європи та США під проводом генерала у відставці та колишнього командувача Сухопутних сил США в Європі Бена Годжеса радять зробити конкретні кроки, що посилять безпеку східного флангу НАТО вже під час Вільнюського саміту НАТО 11-12 липня.

На їхню думку, потрібна нова концепція стримування, тобто створення умов, за яких противник не почне агресії, розуміючи, що не має достатніх ресурсів для досягнення своїх цілей, і те, що відповідь з боку альянсу буде руйнівною для нього. Ця стратегія була основною концепцією НАТО упродовж більшої частини історії альянсу з моменту його створення у 1949 році – для стримування Радянського Союзу. Автори звіту нагадують, що на піку протистояння з СРСР у 1980-их роках у Західній Німеччині базувалося близько 250 тисяч американських військ, а збройні сили самої ФРН, головного форпосту НАТО, налічували 500 тисяч осіб.

Розпад Східного блоку та Радянського Союзу призвів до значного роззброєння і зменшення кількості військової присутності Альянсу, який намагався встановити стосунки довіри з росією замість її стримування.

Напад на Україну показав, що Росія не відмовилася від планів встановити свою гегемонію. Однак вона розраховувала, що колективна оборона НАТО не надасть Києву підтримки, у тому числі і через власну слабкість, вважають дослідники.

«Війна росії в Україні – це і є невдале стримування. Ми не можемо дозволити, щоби стримування знову зазнало невдачі. Росія була лише імперією. Якщо нічого не зміниться, за путіним прийде інший «путін», - зауважує Бен Годжес у своєму твіті.

Його колеги-автори доповіді Александр Ланошка та Марчін Заборовський вважають, що теперішня війна показала значні прогалини в обороноздатності країн східного флангу. Зокрема, застарілі системи протиповітряної оборони з недостатньою дальністю враження, обмеження у стратегічній мобільності та недостатню інтегровану оборону.

Автори звіту стверджують, що альянс повинен шукати шляхи зміцнення східного флангу – обороноздатності країн, що можуть опинитися на передовій нової російської агресії – від Фінляндії на півночі до Болгарії на півдні.

Ці країни неоднорідні щодо потреб оборони, якщо північні держави, такі як Фінляндія чи майбутній член НАТО – Швеція, мають потужну військову індустрію та сучасне озброєння, то далі на південь є значно більші проблеми зі сучасним озброєнням, зокрема, з протиповітряною обороною, що виявилося вкрай важливою для оборони України.

«Нинішні запаси країн східного флангу складаються переважно із застарілих систем радянської епохи, які значною мірою нездатні ефективно протистояти сучасним повітряним загрозам», - йдеться у звіті.

Країнам НАТО необхідно збільшити витрати на оборону, кількість військових у бойових групах, покращити співпрацю між сусідніми країнами та рештою Альянсу, щоби досягнути потрібної мобільності військ і поліпшити логістичні зв’язки та модернізувати наявну зброю.

Кажучи про збільшення опірності регіону, військові експерти звертають увагу і на невійськові складові безпеки – енергетичну залежність багатьох країн Східної Європи. А також кібербезпеку – не перебуваючи у відкритому конфлікті зі Заходом, росія постійно атакує західні комп’ютерні мережі.

Навчатися з українцями та від українців

Автори звіту «Чи буде східний фланг готовий до бою?» Стримування до 2030 року» приділяють особливу увагу у ньому вивченню українського досвіду, зокрема, застосування малих мобільних груп, які можуть діяти відносно незалежно.

Військові експерти радять створити спільні навчальні центри і проводити багатонаціональні навчання, куди запрошуватимуть українських колег як учасників, чи інструкторів, з огляду на їхній безпосередній бойовий досвід.

«Українські військові високою ціною набули значного досвіду в тому, як вести прямі бойові дії проти Росії. Не зважаючи на те, що українські військові підрозділи скористалися західною підготовкою, було би зарозуміло ігнорувати ті уроки, що вони засвоїли та використали під час власної війни», - сказано у звіті.

Його автори вважають, що такі спільні навчання стануть головною «передумовою для підвищення оперативної готовності, оперативної сумісності та, як наслідок, загальної ефективності збройних сил країн східного флангу».

Український досвід може знадобитися і у творчому використанні новітньої зброї. Не маючи можливості атакувати російські кораблі з моря, українці використовували підводні дрони. Ця тактика, на думку експертів, може бути корисною для таких країн, як Болгарія, чи Румунія, які не мають потужного власного флоту, щоби протистояти росії у разі, якщо українцям не вдасться вибити російські війська з Криму, а кремль і надалі використовуватиме півострів як плацдарм для нападу в Чорному морі.

Щодо зміцнення східного флангу, експерти рекомендують відмовитися від старих угод, підписаних із москвою. Зокрема, Основоположного акту НАТО-Росія 1997 року, оскільки він «накладає штучні та самообмеження» на альянс, які не є виправдані, з огляду на потенційні загрози.

НАТО має заявити свої цілі – перемога України та її вступ до альянсу

У своєму зверненні до керівників НАТО, опублікованому на сайті GLOBSEC наприкінці червня, провідні безпекові експерти закликають Альянс чітко заявити, що «наша мета – повна перемога України та повернення до територіального статус-кво 2013 року, включаючи суверенітет Києва над Кримом».

Другим після перемоги України пунктом у планах НАТО має бути вступ України до альянсу, переконані експерти. А чіткий план щодо вступу Київ має отримати вже на саміті у Вільнюсі.

«Задоволення запиту України на членство в НАТО є найефективнішим та економічно ефективним способом забезпечення стабільності на кордоні Європи з росією. Усе, окрім членства, свідчить про відсутність повної відданості безпеці та суверенітету України та заохочує амбіції росії щодо гегемонії, як це було протягом останніх трьох десятиліть», - вважають автори звернення.

На їхню думку, підтримувати безпеку й економіку України, якщо вона залишиться поза НАТО, буде набагато дорожче.

Вільнюський саміт повинен, щонайменше, надати Україні чіткий шлях до членства, запросити Україну до участі у засіданнях Національної консультативної ради (NAC), що розглядає усі аспекти управління надзвичайними ситуаціями, так само, як було зроблено у випадку Швеції та Фінляндії ще до їхнього вступу в НАТО. Експерти також радять підвищити рівень Комісії Україна-НАТО до рівня Ради Україна-НАТО, що дозволить Києву бути повністю інтегрованим у багато видів діяльності Альянсу і брати участь у них нарівні зі союзниками по НАТО.

Фото з відкритих джерел