У Брно вперше провели з’їзд судетських німців: захід супроводжували протести

У чеському Брно завершився з’їзд Товариства судетських німецьких співвітчизників, який уперше відбувся на території Чехії. За даними організаторів, участь у чотириденному заході взяли близько 1,5 тисячі гостей із Німеччини та приблизно стільки ж чехів. Подію супроводжували як офіційні церемонії примирення, так і масштабні протести.

Як повідомляє Чеське радіо, завершився конгрес покладанням квітів до меморіалу жертвам нацистської окупації у Коуніцькому коледжі, де під час Другої світової війни страчували чеських патріотів.

Лідер Товариства судетських німців Бернд Поссельт назвав з’їзд у Брно «великим святом дружби та примирення». За його словами, відкриті дискусії про спільну історію чехів і судетських німців, а також про злочини нацизму та післявоєнне вигнання німців мали «терапевтичний ефект».

Мер Брно Маркета Ванькова заявила, що захід став «історичним моментом» і доказом того, що люди здатні долати трагедії минулого заради спільного майбутнього.

У межах конгресу відбулися спільні пам’ятні заходи, фестивальні події та Паломництво примирення з Погоржелиць до Брно, присвячене жертвам післявоєнного вигнання німецького населення.

Водночас проведення заходу викликало гостру реакцію частини чеського суспільства. У Брно пройшли акції протесту, учасники яких нагадували про підтримку судетськими німцями нацистського режиму та виступали проти перегляду декретів Бенеша.

У неділю кілька тисяч людей вийшли на демонстрацію проти конгресу. Серед промовців був колишній президент Чехії Мілош Земан, який назвав проведення з’їзду «жахом» та заявив, що судетські німці були «фанатичною частиною нацистського руху».

Попри суперечки, організатори заходу заявили, що конгрес у Брно став «історичним проривом» у чесько-німецькому примиренні та може в майбутньому проводитися почергово у Баварії та Чехії.

Нагадаємо, після закінчення Другої світової війни вина за злочини нацизму була покладена на етнічних німців – на території Чехословаччини їхня чисельність сягала трьох мільйонів.

Президент Чехословаччини Едвард Бенеш, який тоді повернувся з еміграції, вже 15 червня 1945 року повідомив про плани позбутися німецької та угорської меншини. «Наш уряд, усвідомлюючи, що означала в 1938 році зрада німців і угорців, вирішив очистити республіку від цих зрадницьких елементів. Це велике завдання. Ми не можемо вирішувати її самі, ми маємо домовитися про це з Радянським Союзом, Великою Британією та Сполученими Штатами. Але я не сумніваюся, що цієї угоди буде досягнуто», - сказав тоді Бенеш.

У 2015 році адміністрація Брно ухвалила «Декларацію примирення та діалогу». Тоді міська влада вперше офіційно висловила співчуття з приводу «Брненського маршу смерті» – примусового виселення німецькомовного населення у травні 1945 року, під час якого тисячі людей загинули.

Фото від Filip Chvátal