США ініціювали додатковий тиск на кремлівських терористів

У Вашингтоні розробили новий юридичний важіль впливу на Кремль, який одночасно буде фіксувати жорстку позицію США стосовно допомоги Україні незалежно від зміни в американських політичних тенденцій. Сенатор-республіканець Стів Дейнс ініціював стратегічне доповнення до законопроєкту про оборонний бюджет США, спрямований відтепер на постійний аудит терористичних актів москви.

За інформацією вашингтонського кореспондента «Радіо Свобода» Алекса Рауфоглу, ініціатива Стіва Дейнса запроваджує для адміністрації Дональда Трампа часові межі. Через 15 днів, відколи законопроєкт набуде чинності, а потім кожні 90 днів президент США буде зобов'язаний надавати Конгресу офіційний висновок із таких питань:

■ чи кремль відмовляється від мирних переговорів із Україною;

■ чи московія порушує попередні домовленості стосовно миру;

■ чи московія готує нове військове вторгнення;

■ чи рашисти намагаються знищити український суверенітет.

У разі фіксації будь-якого з вищеперелічених порушень з боку московії, поправка сенатора Стіва Дейнса автоматично запустить такі механізми покарання:

■ персональні санкції: цілковите замороження активів та візові обмеження для вищого керівництва московії, зокрема персонально для путіна та його найближчого оточення;

■ сировинне ембарго: жорстка заборона на імпорт у США російських металів платинової групи (включно з паладієм), а також міді та нікелю. Обмеження набудуть чинності через 90 днів після ухвалення закону і діятимуть щонайменше впродовж року після того, як Білий Дім офіційно підтвердить повне припинення в Україні бойових дій з боку московії;

■ економічна блокада: санкції будуть розширені на іноземні компанії та осіб, які підтримують рашистський військово-промисловий комплекс, а також на підсанкційних олігархів, держбанки, топ-менеджмент і весь рашистський гірничодобувний сектор.

Ця законодавча ініціатива йтиме у тандемі з додатковим паралельним тиском – адміністрація Дональда Трампа вже погодила оновлений проєкт так званих «пекельних санкцій». Головним нововведенням документа стане запровадження 500-відсоткових загороджувальних мит для третіх країн, які продовжують закуповувати на московії нафту, газ і уран.

Економічний тремор на московії

Навіть лише обговорення у Капітолії таких заходів вже спровокувало паніку на рашистському фінансовому ринку. Фондові індекси московії відреагували різким падінням: акції «Газпрому», «Сбербанку», ВТБ, «Роснефти», «Аерофлоту» та «Сєвєрсталі» пішли в мінус, а водночас і акції технологічного гіганта VK обвалилися відразу на 7%. Фінансові ринки московії стрімко падають, зафіксовано найгіршу ділову активність із 2022 року, а незникаючі економічні проблеми підривають рейтинг путіна.

Водночас уся економічна модель московії почала показувати ознаки глибоких структурних деформацій, які вже неможливо списати виключно на наслідки українських військових ударів по нафтопереробному сектору на московщині.

В аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW) сказано, що рашистська економіка стрімко входить у нову й набагато небезпечнішу фазу турбулентності. Головними тригерами кризи стали тотальна мілітаризація бюджету та виснаження внутрішніх резервів.

Першим сильним індикатором тектонічних зрушень став масштабний обвал на московській біржі. Так, наприклад, 16 липня 2026 року її ключовий індекс впав відразу на 4%, продемонструвавши найгіршу динаміку за останні чотири роки, причому падіння котирувань продовжилося і в наступні дні. Паралельно оновили свої історичні мінімуми акції ключового державного фінансового інституту − банку ВТБ, які за одну торговельну сесію втратили ще 6% вартості.

Про серйозне «перегрівання» фінансової системи сигналізують як біржові індикатори, так і реальний сектор. Індекс ділового клімату, що регулярно розраховується центральним банком московії, опустився до найнижчих показників від квітня 2022 року. Цей факт констатує, що рашистський бізнес остаточно втратив оптимізм і готується до затяжної рецесії.

Аналітики Institute for the Study of War виокремили комплекс взаємопов'язаних факторів, які системно тягнуть на дно рашистську економіку:

■ безпрецедентні військові асигнування, що знекровлюють цивільні галузі;

■ хронічно висока інфляція та стрімке скорочення ліквідної частини державних резервних фондів;

■ катастрофічний дефіцит кадрів на ринку праці, що загострився через мобілізацію та масове вербування на фронт;

■ посилення державного тиску на приватний бізнес та жорстке регулювання.

Додатковим деструктивним елементом, на думку експертів, стала агресивна кампанія кремля з цензурування та обмеження доступу до міжнародного інтернету, що штучно гальмує бізнес-активність та ускладнює операційну діяльність московитських компаній.

Наростання фінансових проблем уже почало безпосередньо впливати на внутрішню стабільність диктаторського режиму. Тягар затяжної війни і дефіцит бюджету, що зростає, стають на московії непосильною ношею і для пересічних цивільних рашистів.

Ярослав Левків

Фото ілюстративне