Провал саміту ШОС: кремль втрачає вплив — огляд політики Росії

Підсумки саміту ШОС для кремля

На початку тижня у столиці Киргизстану відбувся 26-й саміт Шанхайської організації співробітництва. За два дні путін провів у Бішкеку близько дев'яти двосторонніх зустрічей, у тому числі з лідерами Китаю та Індії. Вочевидь ці переговори мали б принести кремлю певні позитивні рішення політичного чи економічного характеру, проте в цілому саміт завершився для російської влади негативно.

Ключовою для москви була зустріч із Сі Цзіньпіном, на якій кремль у черговий раз спробував зрушити питання газопроводу «Сила Сибіру-2». Те, що ця тема буде порушена, було відомо заздалегідь. 28 серпня помічник путіна Юрій Ушаков прямо заявив російським ЗМІ, що лідери обговорять цей проект і можливу «фіналізацію домовленостей». Нагадаємо, що це вже шоста така спроба від початку повномасштабного вторгнення. Судячи із заяв за підсумками переговорів, путіну знову не вдалося вмовити китайське керівництво на старт будівництва газопроводу, а отже й жорсткі переговорні умови Пекіну залишаються без змін. Єдиною публічною темою став безвізовий режим, який путін запропонував перевести на постійну основу, окремо додавши, що це залежатиме від того, чи вважатиме Пекін таке рішення корисним для себе.

Наступною важливою подією стали переговори з лідером Вірменії Ніколом Пашиняном, які відбулися на фоні тривалої кризи між обома країнами. Центральною темою знову був «референдум», якого москва вимагає від Єревана, тобто прямий вибір між євроінтеграцією та подальшим перебуванням у ЄАЕС. Причина поспіху полягає в тому, що економічні важелі впливу росії на Вірменію планомірно слабшають, а російський ринок перестає бути безальтернативним. Саме тому референдум саме тепер є для кремля останньою можливістю вплинути на вірменське населення через економічний тиск. Пашинян відповів, що Єреван проаналізував і двосторонні домовленості, і нормативну базу Союзу та не знайшов жодних порушень, і відмовився від проведення голосування.

Слід окремо виділити й переговори з лідером Індії Нарендрою Моді, під час яких він публічно, при камерах, заявив про необхідність переходити «від нескінченної війни до завершення війни». путін відповів коротко, подякувавши та заявивши, що «ми цим шляхом і рухаємося». Фактично це вже вдруге за останній час, коли кремлівському очільнику говорять про необхідність завершити війну прямо в очі. Наприкінці липня аналогічну позицію озвучив Касим-Жомарт Токаєв, який запропонував заморозити бойові дії й повернутися до так званої «стамбульської формули 2.0». Таким чином за короткий період часу два ключові партнери росії незалежно один від одного озвучили однакову позицію, що напряму демонструє зміни у їхньому ставленні до продовження російського вторгнення.

Аналіз прес-конференція путіна після саміту ШОС

Після участі у саміті ШОС путін вийшов до журналістів і вирішив замаскувати відсутність суттєвих позитивних результатів переговорів черговою демонстрацією військових «перемог» москви та заявами про вирішення економічних проблем всередині країни.

Він вчергове описував військові «досягнення», які не мали нічого спільного з реальністю. Так, путін заявив, що російським військам залишилося 12 кілометрів до окружної дороги Сум, хоча наприкінці червня він же називав 10,5, тобто за два місяці «просування» дистанція в його звітності зросла. Окремо він оголосив про захоплення Святогірська на Донеччині, попри те, що за даними DeepState та ISW російські війська перебувають приблизно за 9,5 кілометра від міста. До цього додалися традиційні заяви про «сипання» українських військ і «тисячі» оточених, які путін уже неодноразово озвучував щодо інших напрямків і які жодного разу не підтвердилися. Подібні заяви стосувалися не лише війни. Так, диктатор також повідомив, що росія фактично відновила 90% пошкоджених НПЗ, хоча обмеження на продаж пального діють у понад п'ятдесяти регіонах.

Окремої уваги заслуговує ремарка про те, що росії «комфортно» працювати зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Нагадаємо, що минулого тижня ми аналізували візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до москви, від особистої зустрічі з яким путін відмовився одразу після того, як йому доповіли зміст переговорів американця з Наришкіним і Бортніковим. На цьому тлі ремарка про «комфорт» показує, що кремль вважає зручними лише тих переговорників, які не приносять неприємних оцінок реального стану росії.

Єдиним новим фактором стало те, що путін вперше особисто прокоментував тему мобілізації, назвавши розмови про нову хвилю після виборів «собачою маячнею» та «інформаційною атакою». Досі це заперечували виключно російські чиновники нижчого рівня. Показово, що вже 3 вересня на ВЕФ він повторив цю тезу, заявивши про відсутність сценарію, який потребував би мобілізації, та про відсутність проблем з особовим складом.

При цьому на практиці підготовка продовжується: за даними української розвідки, російський генштаб підготував варіант додаткової мобілізації 600 тисяч осіб на 2026–2027 роки, а The Wall Street Journal повідомляв про липневі навчання з мобілізації населення в Калінінградській області. Найімовірнішим поясненням залишається те, що готове рішення просто не назвуть мобілізацією і не оголошуватимуть публічно, натомість після виборів інтенсифікувавши практику примусового підписання контрактів із перенесенням її на інші регіони.

Німеччина звинувачує росію у нападі безпілотника в аеропорту Лейпцига

Іншою гучною новиною тижня стало офіційне звинувачення урядом Німеччини росії у спробі атаки безпілотника на аеропорт Лейпциг. Йдеться про інцидент 4 серпня, коли поблизу українських вантажних літаків виявили безпілотник із вибухівкою та детонатором. 1 вересня міністр внутрішніх справ Александр Добріндт та міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль терміново зібрали спільну прес-конференцію, при цьому Вадефуль заради цього навіть перервав закордонну поїздку до Алжиру. За словами Добріндта, конструкція дрона, окремі деталі та тип вибухівки повністю відповідають схемі російських операцій у Європі та у війні проти України.

Відповідь Берліна виявилася змістовною. До 18 вересня буде закрито генеральне консульство росії в Бонні, а від 70 його співробітників уже вимагають покинути країну. Також повністю розривається договір щодо функціонування так званого «російського дому» в Берліні, а посольство залишиться єдиним російським дипломатичним представництвом у Німеччині. Паралельно Берлін заявив про намір домагатися нових санкцій ЄС і координує відповідь із партнерами по ЄС та НАТО. Очікувано, російська сторона відкинула будь-які звинувачення: на прес-конференції в Бішкеку путін назвав їх безпідставними та заявив про сфабрикування доказів.

Проте ця заява пролунала на тлі загострення внутрішнього розколу в самій Німеччині. 6 вересня в Саксонії-Ангальт відбуваються земельні вибори, і за даними опитування INSA, партія «Альтернатива для Німеччини» лідирує з близько 42% підтримки проти 22% у Християнських демократів. Партія виступає за припинення підтримки України, скасування санкцій проти росії та відновлення енергетичних домовленостей із москвою, а окремо – за позбавлення українських біженців їхнього статусу, якщо бойові дії залишатимуться зосередженими на сході України. При цьому мова йде не лише про одну землю. У вересні парламент обиратимуть також у Мекленбурзі-Передній Померанії та в Берліні. Ультраправі вперше мають реальні шанси очолити уряд федеральної землі.

А тому ситуація навколо російського безпілотника має два взаємопов'язані виміри. З одного боку, Німеччина посилює заходи проти російської присутності та відкрито розглядає москву як джерело загроз. З іншого – на тлі погіршення відносин у суспільстві зростає підтримка сили, яка виступає за зближення з кремлем і перегляд політики підтримки України.

Економічні заяви путіна на ВЕФ-2026

Одразу із саміту у Бішкеку путін вилетів до Владивостока, де з 1 по 4 вересня проходив 11-й Східний економічний форум (рос. ВЕФ). Якщо в попередні роки цей майданчик позиціонувався передусім як вітрина для залучення азійського капіталу, то порядок денний цьогорічного форуму виявився сконцентрованим на внутрішніх викликах – дефіциті ліквідності, логістичних проблемах та загрозах критичній інфраструктурі. Загалом ВЕФ-2026 зафіксував перехід російської економічної системи від спроб повернення до довоєнної кон'юнктури до інституціоналізації режиму мобілізаційної адаптації.

Найбільш показовим стали заяви путіна на пленарному засіданні 3 вересня. Він фактично визнав існування серйозної проблеми самим фактом коментування теми, заявивши, що росія «помилилася», виходячи з того, що логістичні центри та НПЗ є суто цивільними об'єктами, які не можуть бути цілями атак, і повідомив про намір посилювати систему ППО.

Щодо ситуації із паливом, то диктатор теж заявив, що ситуація “перебуває під контролем”, однак на питання, чи варто звикати до дефіциту, відповів: «Ми маємо бути готовими до всього», що також слід розглядати як публічне визнання того, що російській владі не вдасться вирішити проблему найближчим часом.

Окремо він назвав «дурними вкидами» чутки про можливе заморожування вкладів населення, а також заявив про відсутність планів націоналізувати критичну інфраструктуру, що є доволі зрозумілою спробою заспокоїти частину “еліти” після путінського указу від 24 серпня, який ми аналізували минулого тижня.

Найцікавішою ж стала теза путіна про те, що фінансування бюджету за рахунок бізнесу нібито є особистою ініціативою підприємців, а не обов'язковими зборами, причому мова йде «про сотні мільярдів рублів». Фактично це визнання існування ще одного квазі-податкового каналу поповнення російського бюджету, про яке теж стало відомо ще на початку року після зустрічі путіна з олігархами та власниками великого бізнесу.

Вочевидь, що кремлівський очільник публічно згадав цю теми саме як спосіб “нагадати” представникам російської “еліти” про необхідність й надалі надавати гроші для бюджету.

Бюджетна «діра» в росії. Нові запозичення мінфіну та дефіцит регіонів

Відразу кілька новин цього тижня вкотре демонструють погіршення ситуації з бюджетним дефіцитом у рф, причому простежити проблему можна на кількох рівнях.

2 вересня мінфін рф після півторамісячної паузи повернувся до розміщення державних облігацій. Нагадаємо, раніше експерти Української призми вже аналізували призупинення аукціонів ОФЗ. Так, попередні розміщення провалювалися через слабкий попит, тоді як інвестори вимагали вищої дохідності, а за третій квартал відомству вдалося залучити лише 10,4 млрд рублів при плані в 1,5 трлн. Повернення на ринок виявилося значно «успішнішим» – мінфін розмістив увесь доступний випуск облігацій із погашенням у 2042 році на 1 трлн рублів при попиті 1,425 трлн, виконавши одразу дві третини квартального плану.

Водночас очевидно, що такий результат не свідчить про покращення ситуації на борговому ринку. Вочевидь, мінфіну вдалося заздалегідь “домовитися” з банками. Схема тут доволі проста, експерти Української призми також окремо її аналізували. Державні банки купують облігації, які надалі використовуються як застава для залучення фінансування від цб рф через операції РЕПО. Формально гроші мінфіну дають банки, але можливість банків купувати ці папери забезпечує сам центробанк. З кінця минулого року цб рф надав банківській системі понад 2 трлн рублів, а загальна заборгованість кредитних організацій перед регулятором станом на 2 вересня досягла 6,16 трлн рублів. Іншими словами, фактично ми бачимо приховану емісію для покриття бюджетного дефіциту.

Паралельно дефіцит набуває дедалі більш системного характеру й посилюється на регіональному рівні. Алєксандр Ісаков, керівник центру макроекономічних досліджень «сбербанку», спрогнозував рекордний сукупний дефіцит регіональних бюджетів у 2026 році на рівні 2 трлн рублів, що на третину більше, ніж у 2025-му. Передусім це пов'язано з погіршенням становища російського бізнесу. Так, за даними «росстату», у першому півріччі 2026 року сальдований прибуток компаній скоротився на 13%, а в червні – більш ніж у п'ять разів, тоді як частка збиткових підприємств зросла до 33,5% проти 30,4% роком раніше. При цьому допомагати регіонам федеральному центру стає дедалі складніше, адже трансферти в перше півріччя скоротилися на 2%, а субсидії – майже на 12%. Наслідки вже цілком конкретні: у 2026 році 19 російських регіонів скоротили видатки на охорону здоров'я, причому Вологодська область – на 39%, Іркутська та Кемеровська – на 30%, а Московська й Волгоградська – на чверть.

На тлі таких тенденцій цб рф попереджає про ризики подальшого погіршення ситуації. У «ризиковому» сценарії регулятор прогнозує падіння російського ВВП на 3-4% у 2027 році та ще на 1,5-2,5% у 2028-му, а падіння цін на сировину змусить уряд активніше використовувати ліквідну частину російських резервів, так званого фонду національного добробуту. Показовим є й те, що опитані центробанком аналітики цього тижня знизили прогноз зростання ВВП на 2026 рік до 0,5% і підвищили оцінку дефіциту консолідованого бюджету до 3,5% ВВП.

Путін же традиційно продовжує відкидати позицію фінансового блоку, про що нам було відомо ще на початку року. Від квітня уряд вже скоротив фінансування цивільних статей на третину, а підконтрольним відомствам доручено підготувати скорочення штату на 15%. Нагадаємо, що режим “економії” було запроваджено після того, як Сілуанов звернувся до Мішустіна й попередив, що коштів може не вистачити для вчасного здійснення всіх платежів. Таким чином тенденція демонструє подальше зростання економічних проблем.