Про що домовилися в Парижі

Є дві новини: хороша – ЄС та США на цьому етапі готові грати в спільну гру. Погана – позиція путіна поки незмінна: продовжувати війну. Такий висновок із останньої зустрічі Коаліції охочих у Парижі робить у своєму дописі на FB журналіст і комунікаційник Вадим Денисенко.

1. Збереження і фінансування 700-тисячної української армії наш головний козир: Європа не бачить своєї безпеки від росії без нас (якщо завтра війна в Європі, їх можуть захистити тільки ЗСУ). І цей пункт головний в питанні безпеки ЄС на весь 2026-28 роки (далі, можливо, щось у них і зʼявиться).

2. Тепер головне питання – чи зможемо ми витиснути максимум із цього єдиного нашого козиря. Максимум – це вступ до ЄС і фінансування (тому я й пишу про 2026-28рр, які є критичними для Європи). Всі інші речі, як то британсько-французькі миротворці – це антураж.

3. Поки путін не демонструє жодного бажання йти на переговори. Але після Венесуели ми маємо тримати кулаки за таку ж швидку війну в Ірані. Якщо США та Ізраїлю вдасться, у росії виникнуть серйозні нафтові проблеми в перспективі шести-девʼяти місяців. І це, у свою чергу, посилить переговорні позиції США проти Китаю та, можливо, змусить путіна зрозуміти «реалії на землі». Але поки це футурологія. Тому поки путін буде і далі тягнути час.

Вадим Денисенко, журналіст та комунікаційник, сторінка у FB