Попри протести опозиції у Грузії відбулося засідання парламенту та призначено вибори президента – його вперше обиратиме не народ

Вибори президента Грузії рішенням парламенту призначено на 14 грудня. За потреби того ж дня проведуть і другий тур голосування. Такий порядок застосують тому, що цього разу вперше президента обиратимуть не всенародним голосуванням, а Виборчою колегією.

Перше засідання начхало на кворум

Цей тиждень у Грузії багато в чому став переломним. У понеділок, 25 листопада відбулося перше засідання парламенту нового складу, який (на думку грузинської опозиції) було обрано за допомогою масових фальсифікацій.

Це засідання бойкотували опозиційні депутати. Адже більшість місць у сесійному залі, за даними виборчої комісії, здобула промосковитська партія «Грузинська мрія». Опозиція також закликала іноземних дипломатів не легітимізувати новий парламент своєю присутністю на першому засіданні. Тим часом натовп під стінами закидав будівлю парламенту яйцями на знак протесту.

Раніше представники ЄС й інших країн Заходу висловили серйозні сумніви щодо виборів 26 жовтня, на яких «Грузинська мрія», за офіційними даними, набрала 53,9% голосів й отримала 89 із 150 місць у законодавчому органі.

Решта місць розподілилися між опозиційними партіями: «Коаліція за зміни» (19 мандатів), «Єдність – Національний рух» (16 мандатів), «Сильна Грузія» (14 мандатів) і «Ґахарія – за Грузію» (12 мандатів).

Відповідно, в установчому засідання брали участь лише депутати «Грузинської мрії» – 88 обранців (депутат Чічінадзе не зміг взяти участь у засіданні за станом здоров’я). Відповідно, посади в парламенті вони «роздерибанили» на власний розсуд: спікером затвердили Шалву Папуашвілі, який вже очолював парламент минулого скликання (з 29 грудня 2021 року). Першим віцеспікером став Гія Вольскі, а лідером парламентської фракції «Грузинська мрія» став Мамука Мдінарадзе.

Також були визнані повноваження всіх 150 депутатів, партії яких подолали 5% виборчий бар'єр. Навіть попри те, що понад 40% складу парламенту цього дня були відсутні у сесійній залі.

Нелегітимний парламент?

Повноваження нинішнього парламенту Грузії не визнають ані опозиція, ані нинішня президентка Грузії, які стверджують, що результати виборів 26 жовтня були сфальсифіковані.

На Заході тим часом очікують на підсумковий звіт Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ). А поки що ЄС відряджає до Грузії «технічну комісію», заявив верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель.

Представники опозиційних партій на попередніх мітингах перед будівлею парламенту заявили, що наполягатимуть на визнанні результатів виборів недійсними. Так один з лідерів партії «Єдність – Національний рух» Георгій Вашадзе на мітингу заявив, що перевиборни повинна провести міжнародна адміністрація. А президентка Саломе Зурабішвілі назвала попереднє голосування «російським» і «тотально сфальсифікованим».

Президентка не здається

Прокуратура Грузії розслідує факти можливої фальсифікації виборів на основі звернення ЦВК від 30 жовтня 2024 року за статтею 164 КК Грузії про фальсифікацію виборів. Також позов президентки Зурабішвілі щодо невизнання результатів виборів зареєстрував Конституційний суд країни.

Тим часом президентка Грузії Саломе Зурабішвілі запропонувала план виходу з політичної кризи в країні. Вона наголосила, що вердикт про вибори в Грузії був винесений – вибори не відбулися, тому необхідно провести перевибори.

У своєму відеозверненні за підсумками першого засідання грузинського парламенту XI скликання президентка заявила, що 25 листопада одна партія розірвала Конституцію Грузії. При цьому в країні немає парламенту, і що вона з усіма готуватиметься до нових виборів.

Зурабішвілі зазначила, що їй шкода тих парламентарів, які сиділи в парламенті «із замерзлими обличчями, бо знають, що це результат сфальсифікованих виборів». Шкода Грузію, де люди вітаються один з одним, «як ми бачили сьогодні, що дійсно ганебно і увійде в історію як ганебний жест вітання або стояння на колінах», - прокоментувала Зурабішвілі прощання найстаршого депутата від «Мрії» Ладо Кахідзе (який виступив спікером на першій зустрічі) з олігархом Бідзіною Іванішвілі.

Але, наголосила президентка, їй не шкода молоде покоління – адже саме вони стоять перед парламентом, протестуючи проти обману та крадіжки «Грузинською мрією». І саме підростаюче покоління «дуже скоро візьме кермо влади цією країною в свої руки».

Ну а день першого засідання парламенту XІ скликання вона назвала «чорним понеділком» у країні. Адже спецназ і поліція охороняють двері, за якими «раби ГМ» (Грузинської мріїі) вбивають Конституцію і знущаються над парламентом, написала Зурабішвілі у мережі Х.

Вибори президента

Наступним етапом «заламування» Грузії під проросійську партію стануть т. зв. вибори президента. У випадку ІІ туру все відбудеться в один день — 14 грудня, у самій будівлі парламенту, щоправда тепер вже руками Виборчої колегії.

Президента Грузії вперше обере не населення, а Виборча колегія. Згідно з Конституцією, до цього органу входять 300 осіб, у тому числі 150 депутатів парламенту Грузії, члени Верховних рад Аджарії та Абхазької автономної республіки (у вигнанні).

Цього року 109 членів колегії зі складу представницьких органів місцевого самоврядування висунуть відповідні політичні партії згідно з квотами, визначеними ЦВК. Склад виборчої колегії також затвердить Центрвиборчком.

61 депутат від опозиції, ймовірно, не візьме участь у голосуванні, оскільки опозиційні партії не визнають легітимність парламенту XI скликання.

Право на висування кандидата в президенти Грузії мають щонайменше 30 членів виборчої колегії.

Раніше опозиційний канал «Мтаварі» повідомив, що на пост президента Грузії розглядаються кандидатури голови «Грузинської мрії» Іраклі Ґарібашвілі та Костянтина Гамсахурдії, сина першого президента Звіада Гамсахурдії.

За словами новообраного (щоправда, у сумнівний спосіб) спікера парламенту Шалви Папуашвілі, важливо, щоб вибори та інавгурація відбулися цього року, щоб термін повноважень президента становив 5, а не 6 років.

Тим часом на росії бідкаються

Росіянські топпосадовці майже традиційно вважають протести у Грузії після виборів «спробою Заходу влаштувати кольорову революцію».

Як зазначає «Эхо Кавказа», головна коняка рашаМЗС сергєй лавров на одному із заходів за участю країн СНД заявив про «спробу кольорової революції» із застосуванням «брудних політичних технологій» та організації масштабних інформаційних війн.

Очільник російської зовнішньої розвідки сєргєй наришкін на тій самій зустрічі заявив, що грузинська влада «зіткнулася з черговою спробою кольорової революції, тобто держперевороту».

«Будемо сподіватися, що вона провалиться, як раніше проявились нахабні західні спроби розхитати Білорусь і Казахстан», – озвучив наришкін найбільші очікування кремля щодо Тбілісі.

Втім, схоже що свого останнього рішучого слова грузинська опозиція ще не промовила. Питання в тому, чи зможе вона задіяти увесь свій протестний потенціал.

Світлина з відкритих джерел