Мікрочипи та плати для "Орєшніка" виготовляють на мінському заводі "Інтеграл"

Заступник керівника Офісу президента Павло Паліса, радник президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, а також представники СБУ та Офісу генерального прокурора провели зустріч із послами європейських держав щодо посилення санкційного тиску на Росію.

Під час зустрічі дипломатам продемонстрували уламки російських ракет «Циркон», «Калібр», Х-101 та дронів «Герань-2», якими РФ атакувала Україну в ніч на 24 травня. За даними української сторони, у зброї виявили компоненти іноземного виробництва — зі Швейцарії, Німеччини, США, Великої Британії, Японії та Китаю, частина з яких виготовлена вже цього року, - повідомили в Офісі президента.

Окремо учасникам показали плати з комплексу «Орєшнік», які, за словами посадовців, містять виключно російські та білоруські компоненти, вироблені у 2004–2014 роках.

«Нам потрібно справді зупинити постачання деталей, що надходять до Росії. Це стане значним ударом по потужностях російського оборонного виробництва», — наголосив Владислав Власюк.

Він також заявив про необхідність посилити контроль за доступом Білорусі до іноземної електроніки. Частину компонентів для російських ракет, зокрема мікрочипи та плати для крилатих ракет і «Орєшніка», виготовили на мінському заводі «Інтеграл».

Павло Паліса закликав європейські країни пришвидшити роботу над новими санкційними пакетами та ефективніше контролювати виконання вже чинних обмежень.

«Росія заявляє, що готова запускати більше ракет по Україні, особливо по Києву. Йдеться не про “центри прийняття рішень”, а про удари по цивільному населенню. Вони не здатні здійснювати такі атаки без зовнішньої промислової підтримки», — заявив він.

Українська сторона також закликала партнерів активізувати боротьбу з російським «тіньовим флотом». За даними ОП, у 2025 році РФ заробила понад 101 млрд доларів завдяки схемам обходу санкцій, а значну частину цих коштів спрямувала на виробництво озброєння.

Учасники зустрічі обговорили ризики, які «тіньовий флот» несе для європейської безпеки, зокрема у сферах шпигунства, збору інформації та екології. Україна запропонувала розширити персональні санкції проти капітанів суден та компаній, які співпрацюють із Росією.

Посли європейських держав підтримали українські пропозиції. Сторони домовилися продовжити координацію щодо посилення санкцій і перевірок суден, пов’язаних із російським «тіньовим флотом».