Ми повинні це сказати: росія - фашистська

Професор історії Єльського університету Тімоті Снайдер опублікував статтю в американському виданні NYT під поданим вище заголовком. Автор наводить аргументи, що дозволяють зробити висновок про фашизацію путінського режиму. У ній постійний співробітник Інституту гуманітарних наук у Відні, автор численних книг, зокрема, «Криваві землі: Європа між Гітлером та Сталіним» та «Про тиранію: двадцять уроків із ХХ століття» розкриває сутність сучасної росії та її режиму. ЗІФ подає текст у скороченому вигляді.

…Лише на полях битв Другої світової війни фашизм зазнав поразки. Тепер він повернувся. І цього разу країною, що веде фашистську війну на знищення, є Росія. Якщо Росія переможе, фашисти по всьому світу отримають втіху.

Ми помиляємося, обмежуючи наші страхи перед фашизмом певним образом Гітлера та Голокосту. Фашизм був італійським за походженням, популярним у Румунії - де фашистами були православні християни… Він мав прихильників у всій Європі (й Америці). У всіх його різновидах ішлося про торжество волі над розумом.

…Люди розходяться у думці щодо визначення поняття фашизм. Але теперішня Росія відповідає більшості критеріїв, що зазвичай застосовують вчені. Є культ навколо єдиного лідера Володимира Путіна. Він має культ мертвих, що ґрунтується на перемозі у Другій світовій війні. Є міф про минулий «золотий вік» імперської величі, що повинен бути відновлений війною зцілювального насильства - вбивчою війною проти України.

Україна вже не вперше стає об’єктом фашистської війни. Завоювання країни було головною метою війни Гітлера 1941 року. Гітлер вважав, що Радянський Союз, який тоді правив Україною, був єврейською державою: він планував замінити радянську владу на свою і претендувати на родючий сільськогосподарський ґрунт України. Радянський Союз занепав би від голоду, а Німеччина стала б імперією. Він уявляв, що це буде легко, тому що Радянський Союз, на його думку, був штучним утворенням, а українці - колонізованим народом.

Подібність із війною Путіна вражає. Кремль визначає Україну як штучну державу, чий президент єврейського походження доводить, що це нереально. Після ліквідації нечисленної еліти у кремлі вважають, що народні маси з радістю приймуть російське панування. Сьогодні саме Росія відмовляє світові в українському продовольстві, загрожуючи голодом на глобальному півдні (країни Азії, Африки, Латинської Америки та Карибського басейну, - ЗІФ).

Багато хто вагається називати сьогоднішню Росію фашистською, тому що сталінський Радянський Союз визначив себе антифашистським… За допомогою американських, британських та інших союзників Радянський Союз переміг нацистську Німеччину та її союзників 1945 року. Проте його опозиція фашизму була непослідовною.

До приходу Гітлера до влади 1933 року Радянський Союз ставився до фашистів як до ще однієї форми капіталістичного ворога. Комуністичні партії Європи мали ставитися до всіх інших партій як до ворога. Ця політика фактично сприяла сходженню Гітлера: хоча вони чисельно переважали нацистів, німецькі комуністи та соціалісти не могли співпрацювати. Після цього фіаско Сталін коригував свою політику, вимагаючи від європейських комуністичних партій створити коаліції для блокування фашистів.

Це тривало недовго. 1939 року Радянський Союз приєднався до нацистської Німеччини як фактичний союзник, і обидві держави разом вторглися в Польщу. Нацистські промови передруковувалися в радянській пресі, і нацистські офіцери захоплювалися радянською ефективністю масових депортацій. Але сьогодні росіяни про цей факт не говорять, оскільки законодавство вважає це злочином. Друга світова війна є елементом історичного міфу Путіна про невинність Росії і її втрачену велич - Росія повинна мати монополію на жертви та перемогу. Основний факт, що Сталін спричинив Другу світову війну, вступивши в союз із Гітлером, має бути не згадуваним ні вербально, ні в помислах.

Гнучкість Сталіна щодо фашизму є ключем до розуміння Росії сьогодні. За Сталіна фашизм спочатку був байдужим, потім був поганим, потім усе було добре, допоки Гітлер не зрадив Сталіна, і Німеччина вторглася у Радянський Союз - знову став поганим. Але ніхто ніколи не визначив, що це означає. Це була коробка, в яку можна було покласти що завгодно. На показових процесах комуністів «чистили» як фашистів. Під час холодної війни американці і британці стали фашистами. І «антифашизм» не завадив Сталіну атакувати євреїв під час його останньої чистки, а також його наступникам змішувати Ізраїль з нацистською Німеччиною…

У Росії ХХІ-го століття «антифашизм» просто став правом російського лідера визначати національних ворогів. Справжнім російським фашистам, таким як Олександр Дугін та Олександр Проханов, приділяли час у ЗМІ. А сам Путін спирається на творчість міжвоєнного російського фашиста Івана Ільїна. Для президента «фашист» чи «нацист» - це просто той, хто протистоїть йому чи його плану знищення України. Українці – «нацисти», бо не визнають, що вони росіяни, і чинять опір.

Мандрівнику в часі із 1930-х років не складе труднощів визначити режим Путіна як фашистський. Символ Z, мітинги, пропаганда, війна як очисний акт насильства та ями смерті навколо українських міст - це все дуже зрозуміло. Війна проти України – це не лише повернення до традиційного фашистського поля битви, а й повернення до традиційної фашистської мови і практики. Інші люди там для колонізації. Росія невинна через своє давнє минуле. Існування України – це міжнародна змова. Війна – це відповідь.

Оскільки Путін говорить про фашистів як про ворога, нам може бути важко зрозуміти, що він насправді може бути фашистом. Але у війні Росії з Україною «нацист» просто означає «недолюдський ворог» - якого росіяни можуть убити. Мова ворожнечі, спрямована проти українців, полегшує їхнє убивство, як ми бачимо в Бучі, Маріуполі та в усіх частинах України, які були під російською окупацією. Братські могили - це не якийсь нещасний випадок війни, а очікуваний наслідок фашистської війни на руйнування.

Фашисти, які називають інших людей «фашистами», - це фашизм, доведений до своєї нелогічної крайності як культ нерозумності. Це останній момент, коли мова ворожнечі перевертає реальність, а пропаганда є чистим наполяганням. Це апогей волі над думкою. Називати інших фашистами, будучи фашистом, є основною путіністською практикою. Джейсон Стенлі, американський філософ, називає це «підривною пропагандою». Я назвав це «шизофашизмом». В українців найелегантніше формулювання. Вони називають це «русизмом» («рашизмом» - ЗІФ).

Ми розуміємо про фашизм більше, ніж у 1930-их роках. Тепер ми знаємо, куди це привело. Ми повинні визнати фашизм, бо тоді ми знаємо, з чим маємо справу. Але розпізнати це не означає скасувати. Фашизм - це не дискусійна позиція, а культ волі, що випливає з вигадки. Йдеться про містику людини, яка зцілює світ насильством, і вона буде підтримуватися пропагандою до кінця. Це можна скасувати лише демонстрацією слабкості лідера. Фашистського лідера потрібно перемогти, а це означає, що ті, хто проти фашизму, повинні зробити все необхідне, щоб перемогти його. Тільки тоді міфи руйнуються.

Як і в 1930-их роках, демократія по всьому світу відступає, і фашисти почали війну зі своїми сусідами. Якщо Росія переможе в Україні, це буде не просто знищення демократії силою, хоча це досить погано. Це буде деморалізація для демократій у всьому світі. Ще до війни друзі Росії - Марін Ле Пен, Віктор Орбан, Такер Карлсон - були ворогами демократії. Перемоги фашистів на полі битви підтвердять, що сила має право, що причина в тих, хто програв, що демократії повинні зазнати невдачі.

Якби Україна не чинила опір, це була би темна весна для демократів усього світу. Якщо Україна не переможе, нас очікує десятиліття темряви.

Колаж ЗІФ