Львівський безпековий форум 2019: головні акценти

Третій рік поспіль у стінах Інформаційно-культурного центру ім. А. Шептицького Українського Католицького Університету збираються авторитетні експерти та фахівці, які готові поділитися баченням проблем міжнародної безпеки, актуальними загрозами та викликами. Цьогоріч, модераторами третього Львівського безпекового форуму, що проходив з 30 жовтня по 1 листопада, виступили співголови Львівського Безпекового Форуму Оксана Сироїд, заступниця Голови Верховної Ради України та Бен Ходжес, генерал у відставці, екскомандувач ЗС США в Європі.

Актуальність теми форуму «Росія в Європі: Старі помилки та нові виклики» об’єднала більше 200 експертів з-понад 10 країн світу, серед яких: Польща, Велика Британія, США, Румунія, Туреччина, Латвія, Чехія, Німеччина, Фінляндія, Іспанія та Україна.

Впродовж двох днів було проведено вісім зустрічей у форматі дискусійних панелей:

• Історія: чи вивчили ми її уроки?;
• Розуміння та заперечення загроз;
• Відповідь на загрозу: військовий вимір;
• Медіа як критична інфраструктура;
• Критична інфраструктура: стабільність чи небезпека?;
• Мілітаризація Криму: виклики для регіону;
• Морська стратегія в Балто-Чорноморському регіоні: гарантування безпеки через систему міжнародного права;
• Майбутнє Балто-Чорноморського регіону очима молоді.

«Ми повинні розширити своє бачення і розуміння національної безпеки не лише в Україні, а й у всьому світі. Ми повинні нарешті зробити цей крок вперед,  коли ми будемо розуміти, що економіка, охорона здоров’я, довкілля, освіта - все це є невід’ємними частинами національної безпеки. Ми повинні пам’ятати наше минуле, але ми також повинні планувати своє майбутнє. Ми зможемо це зробити шляхом систематичного та послідовного планування, шляхом впровадження тих реформ і змін, які є нагальними та необхідними. Ми повинні це все робити для того, аби зміцнити наше суспільство, тому що лише сильне та об’єднане суспільство зможе успішно протистояти Росії. Якщо ми не станемо сильними та об’єднаними ми ніколи не будемо переможцями»,- цими сильними словами привітала учасників третього Безпекового форуму колишня в.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун.

Першу дискусійну платформу присвятили історії, її значенню у сучасному світі, дослідили на досвіді інших країн які проблеми очікуватимуть нас, якщо українці будуть нехтувати та забувати історію власного народу.

«Традиційно безпеку обговорюють крізь призму загроз та технологій, але насправді безпека є дуже багатовимірною» - зазначила Оксана Сироїд, нагадавши слова відомого італійського політика, філософа та письменника Нікко́ло Макіавеллі, про те, що правителю аби бути успішним слід знати історію та географію.

Неабиякий інтерес викликало публічне інтерв’ю Філіпа М. Сеїба, професора журналістики та громадської дипломатії, професора міжнародних відносин школи комунікацій в Анненберзі Університету Південної Каліфорнії (США), модератором якого виступив Юрій Лапаєв, заступник головного редактора видання «Український тиждень».

В ході виступу було розглянуто перешкоди діяльності і переваги медіа як елементу критичної інфраструктуру держави.

Спікером наголошено на тому, що медіа може не лише захищати себе, а й стати незамінним інструментом у захисті інших критичних елементів інфраструктури країни.

«Стратегія Кремля - спричиняти слабкість через руйнування, підрив, і він це робить через втручання у вибори. Втручалися в соціальні мережі, не для того, щоб просунути Дональда Трампа, але для того щоб зменшити кількість людей, які б віддали свій голос за кандидата від Демократичної партії Гілларі Клінтон. Зараз маємо інформацію про те, що Росія втрутилася в референдум щодо «Брекзиту». Тактика Кремля - втручатися у демократичні процеси тих країн, які, згідно точки зору російського керівництва, є їх ворогами», - зазначив Філіп М. Сеїб.

На думку Ф.М. Сеїба, для протидії цим явищам слід створювати більше новинних організацій, які б займались дослідженням та аналітикою новин, задля зменшення та нівелювання потоку дезінформації, що поширюється Росією.

«Занадто довго ми легковажно ставилися до інформації: треба підгострити розум і думати критично» - наголосив Філіп М. Сеїб.

Наступний день проведення Безпекового форуму у місті Львів, було розпочато із обговорення одного із найбільш гострих та болючих питань – мілітаризації окупованого Криму. До обговорення цього питання було запрошено експрезидента України Петро Порошенко. Доволі прогнозовано модератором цієї дискусії виступив генерал у відставці та екскомандувач Сухопутних військ НАТО в Європі Бен Ходжес.

«У 2013 році кількість українців, які підтримують НАТО складала 16%, сьогодні - 58%, і це - воля народу» - заявив Петро Порошенко, - «План дій щодо членства в НАТО це не лише добровільні зобов’язання України, які декларують її прагнення стати членом Альянсу, а й зобов’язання Альянсу, після виконання Україною всіх вимог, беззастережно прийняти нас до НАТО» - додав він.

Логічним продовженням обговорення мілітаризації Кремлем окупованого українського півострову, стала дискусійна панель «Морська стратегія в Балто-Чорноморському регіоні: гарантування безпеки через систему міжнародного права», яку також модерував Бен Ходжес.

Спікерами виступили: віце-адмірал, начальник штабу - перший заступник командувача ВМС України Андрій Тарасов, директор департаменту GMF у Анкарі Озгур Унлухисарчикли, директор Дипломатичної академії імені Геннадія Удовенка Сергій Корсунський, член правління Ради зовнішньої політики «Українська призма» Ганна Шелест та незалежний журналіст Юрій Луканов.

В контексті вищезгаданої проблематики Андрій Тарасов підкреслив необхідність відновлення ВМС України, насамперед як відповідь на збільшення кількості та накопичення військових формувань Росії на території анексованого Криму. Водночас було акцентовано увагу на триваючому розгортанні з боку російських  окупантів систем радіоспостереження та гідроспостереження на території українського Криму.

«Туреччина чітко виступає проти анексії Криму, бо це, насамперед, загроза для нашої безпеки. Росія замістила Туреччину як домінантну позицію в Чорному морі. Російська протиракетна система охоплює 90% нашого простору. Незаконна анексія є причиною нестабільної ситуації у Чорноморському регіоні. Також нас турбує те, як поводяться з правами кримських татар, адже серед них є значна частка турецького населення» - зазначив у своєму виступі Озгур Унлухисарчикли.

«Війна проти свободи слова триває» - це слова Юрія Луканова - незалежного журналіста та автора книги «Преса: як Росія знищила свободу слова у Криму». Він наголошує на тому, що Кремль активно проводить навчання учнів загальноосвітніх шкіл у Криму, які за задумом РФ у майбутньому «захищатимуть Крим від українців».

На завершення цьогорічного Львівського Безпекового Форуму було винесено дискусією на болючу тему обміну військовополонених та політв’язнів. До дискусії було запрошено Олександру Матвійчук, правозахисницю (ГО «Центр громадянських свобод»), нещодавно звільненого з полону моряка Андрія Оприско та Вікторію Пантюшенко, чоловік якої - Богдан Пантюшенко – вже 4 роки та 9 місяців перебуває у полоні.

Вікторія Пантюшенко, акцентувала увагу на тому, що слід більше активно піднімати у міжнародних ЗМІ та правозахисних організаціях питання про звільнення інших заручників, яких тільки на території окупованих Луганщини та Донеччини залишилось ще 227 осіб.

Також необхідно виводити з політики питання звільнення в’язнів, і не давати Путіну використовувати людей в якості інструментів політичних маніпулювань для здобуття геополітичних поступок.

Зазначимо, що у 2019 році організатори Львівського Безпекового Форуму залишились незмінні: ГО «Інститут Просвіти», Український католицький університет, КУ «Інститут міста» та Львівська міська рада. Водночас активну підтримку цьогорічному Безпековому Форуму було надано Центром інформації та документації НАТО в Україні, Міжнародним фондом  «Відродження», Фондом Ганса Зайделя та Фондом Чорного моря Німецького фонду Маршала.