Литва перед виборами президента: половина кандидатів – «ватники»

У Литві відбулися перші великі дебати між кандидатами на посаду президента цієї країни. Загалом за посаду змагаються восьмеро претендентів. Перед тим, як литовці підуть на виборчі дільниці 12 травня, заплановані ще одні дискусії між претендентами на пост номер один.

Перші президентські дебати організувала Головна виборча комісія на телеканалі національного мовника LRT на початку минулого тижня. Усі восьмеро кандидатів розповіли про найважливіші зовнішньополітичні події у разі їх обрання та поділилися своїми поглядами щодо підтримки України, міграційної політики, відносин з росією, Білоруссю та Китаєм.

Більшість кандидатів у президенти погодилися з тим, що головними зовнішньополітичними цілями Литви має бути прагнення говорити «єдиним голосом», зберегти підтримку України та забезпечити їй увагу Заходу. А також зміцнити відносини з НАТО та партнерами щодо Європейського Союзу.

Чинний президент Ґітанас Науседа заявив, що одне із головних завдань – мати «якнайбільше друзів і якнайменше ворогів». Президент нагадав, що вороги «не зміняться і вони недалеко від нас». Проте дружба Литви у форматі ЄС і НАТО «дозволяють гарантувати повну безпеку мешканців Литви».

Про передвиборчу ситуацію у Литві ЗІФ поспілкувався із громадським діячем, підприємцем і волонтером, який допомагає Україні, Валдасом Барткевічюсом.

На його думку, найбільше шансів на перемогу має чинний глава держави Ґітанас Науседа – «його перевиберуть 100%».

«Якісно Науседа також виріс, як і Зеленський. До приходу у владу Науседа був чиновником банку і з деяких питань не цілком зрозумілою була його позиція. Наприклад щодо Тайваню. Також – під час дебатів це було одним із найголовніших питань – щодо Білорусі й опозиції. У дискусії він запевнив, що підтримка Тайваню і контакти будуть на тому ж рівні, що й зараз. Китай – це не наш шлях. І дуже чітке розуміння, як треба працювати для підтримки України. Україна – у пріоритеті. Як і контакти зі західними партнерами, щоби пояснювати їм, як і чим потрібно допомагати, як організовувати та консолідувати зусилля», - розповідає Валдас Барткевічюс.

За словами співрозмовника ЗІФу, стиль виступу пана Науседи чимось нагадував репліки теперішньої прем’єр-міністерки Інґріди Шимоніте, яка також бере участь у виборах. Вона доволі лаконічна та жорстка у своїх виступах, не полюбляє гарних слів, прямолінійна.

«Науседа перейняв стиль спілкування прямолінійності. У цьому плані він уже не той рожевий поні, який був до війни, до повномасштабного вторгнення росії в Україну», - зауважив литовський волонтер.

Половина з вісьмох кандидатів, на думку Валдаса Барткевічюса – це «латентні ватники»: хтось більше, а хтось менше. Їх електорат – сталий, і один із кандидатів – Іґнас Вєґєлє – має шанс потрапити у другий тур виборів. Він – адвокат, має декілька вищих освіт, у тому числі закінчив Оксфорд. Його основна тема – неправильна боротьба з Міжнародної організації охорони здоров’я з «ковідом», яка обманула людей.

«Його позиція відповідає наративам кремля, якому це вигідно та є його зброєю. Хоча на росії не менше боролися з «ковідом» і все забороняли. В інших кандидатів проскакує тема лобіювання Калінінградської області російської федерації. Мовляв, потрібно заради транзиту бути обережними та не викликати війни. Таку думку, зокрема, підтримує Едуардас Вайткус, лікар за фахом. Його електорат – приблизно 10 відсотків виборців. Іще 20-30 % має Вєґєлє. А загалом у «ватних» кандидатів приблизно 40 % виборців у кишені. Це дуже багато, щоби ви розуміли», - каже Валдас Барткевічюс.

За його словами, ще двоє кандидатів з ознаками «ватності» – Реміґіус Жематайтіс та Андріус Мазуроніс – члени чинного парламенту Литви. Мазуроніс, наприклад, адвокатує Білорусі та радить дружити, як і Вєґєлє симпатизує Мінську та проти відштовхування лукашенка і продовжувати транзит продукції «Белкалію».

Мовляв, своїми санкціями Литва нічого не досягнула і підштовхнула лукашенка наблизитися до москви.

«Хоча, на мій погляд, це помилкова думка – лукашенко із кремлем заграє вже дуже-дуже давно, - каже Валдас Барткевічюс. – І ми не знаємо, коли путін проковтнув Білорусь. Ми не можемо знати напевне цього. «Неватні» кандидати – Інґріда Шимоніте, Дайнюс Жалімас, Ґітанас Науседа, Ґедрімас Єґлінскас (колишній заступник генерального секретаря НАТО) – вони чітко кажуть, що це все обман та пропаганда, яку підносять литовцям».

На думку співрозмовника ЗІФу, на виборах 12 травня переможе Науседа. Можливо, навіть у першому турі. Його підтримує Соціал-демократична партія Литви, яка буде у новому складі уряду. Єґлінскас і його опозиційний Демократичний союз «За Литву», найімовірніше, теж захоче долучитися до формування нового уряду. Тепер Демсоюз має 16 опозиційних парламентарів (загальна кількість депутатів у Сеймі Литви сьогодні становить 141). До виборів нового складу Сейму ще є трохи часу (заплановані у жовтні), тож ситуація може і змінитися.

А от «ватного» Вєґєлє підтримує опозиційний Союз селян і зелених Литви. У теперішньому парламенті вони мають 20 депутатів. І не виключено, що зможуть провести у новий складі Сейму приблизно таку ж кількість «багнетів». Тому наразі не зовсім зрозуміло, як складеться майбутня коаліція після виборів 25 жовтня.

«Коаліцію можуть навіть утворити партії з різною ідеологією. Наприклад, соціал-демократи, які ставлять на Науседу, та теперішні консерватори та демократи. Попри перебування в опозиції, вважаю, соціал-демократи не є «ватною» партією та готові йти на компроміси заради Литви. Бо з іншими, які підтримали Вєґєлє – зброю кремля, не уявляю на сьогодні такої коаліції. Тому маю надію, що проєвропейські партії переможуть і зуміють домовитися про об’єднання. Якщо коаліція буде політично пістрявою, є великий шанс що теперішній міністр оборони Лаурінас Кащюнас потрапить і в новий склад уряду – якщо доведе свою ефективність у теперішньому. А сьогодні він доволі активний і робить потрібні кроки у напрямку оборони та допомоги Україні. І президент Литви буде проукраїнським – тут інших варіантів нема. Він має намір бути активнішим, аніж навіть був до цього. Він і так наростив таку впевненість. І друга каденція у нього буде більш насиченою. Тому що третьої каденції бути не може. А у другій каденції можна «грати» вже на повну та  показати, яким ти був по-справжньому в такий історичний момент, яким не можна не скористатися», - підсумував Валдас Барткевічюс.

До речі, за приблизно два тижні до виборів литовські медіа – LRT і Siena – опублікували розслідування про компанію Vilpra. У ньому йдеться про бізнес сім'ї кандидата у президенти Литви Іґнаса Вєґєлі й обході санкцій. Фірма належить батькові кандидата, а керує нею його брат Мартінас.

Суть справи – у постачанні кондиціонерів до Білорусі через Киргизстан. До вересня 2023 року в цю країну відправили продукції на 2,3 млн євро, тоді як у статистиці Киргизстан відобразив імпорт лише на суму 370 тисяч євро, повідомляє Reformation. Серед постачальників обладнання і фірма Vilpra.

Її керівник Мартінас Вєґєлє заперечив журналістам-розслідувачам і зазначив, що їхня увага до фірми пов'язана суто із президентською кампанією. Сам Іґнас Вєґєлє у соцмережах заявив, що автори розслідування йому мстять, а відносини сімейної компанії з Киргизстаном назвав незначними.

Як нагадує Reformation, під час згаданих вище дебатів Вєґєлє заявив про те, що санкції підштовхують Білорусь у сферу впливу росії і висловлював невдоволення тим, що Литва взяла під захист лідерку білоруських демократичних сил Світлану Тихановську.

Колаж – зі світлин кандидатів у президенти Литви зі сайту Головної виборчої комісії