Кум ліліпутіна медведчук зібрав під своїми знаменами зрадників-«другоукраїнців»

Шобла колишніх проросійських діячів – депутатів від ОПЗЖ, журналістів і коментаторів, обвинувачених у сепаратизмі та держзраді політтехнологів під орудою екснардепа віктора медведчука із січня 2023 року товчеться у росіянському інфопросторі і транслює там тези рашапропаганди про Україну.

Їх діяльність відбувається під маркою «політичного руху» «Другая Украіна». І видно її переважно у соцмережах, на платформі YouTube та подекуди в рашаЗМІ. Також вони використовують спеціально створений однойменний ТГ-канал. Там і розміщується повне «зібрання творів» цих «колишніх українців».

Вони вільно оперують конструкціями на кшталт «Україною керують божевільні нацистські бандити», які ще й нав’язують «сатанізм і беззаконня». Тоді як Володимир Зеленський розв’язав «священну війну, осквернивши Києво-Печерську лавру». Українські вояки у них не інакше як «нацисти», а себе ці діячі називають пацифістами.

Кого зібрав медведчук

Як пишуть журналісти «Схем» (Радіо Свобода), у цій компашці помічені журналісти Володимир Скачко, Денис Жарких і Руслан Коцаба, «політичний експерт» Юрій Дудкін і політтехнолог Андрій Мішин. Туди ж підтягнулися і двоє депутатів міських рад: Богдан Гіганов з Одеси та Максим Невінчаний з Миколаєва (обидва – члени ОПЗЖ).

До «Другой Украіни» також долучилися: політолог Олександр Потьомкін (у 2021 році пропонував Володимиру Зеленському віддати владу Віктору Медведчуку, точне місце перебування невідоме), журналіст Олег Ясинський (мешкає в Чилі, критик декомунізації в Україні), Олена Броницька (агітувала щепитися російською вакциною і нахвалювала Медведчука, точне місце перебування невідоме), Павло Карназицький (білорус, депортований з України за антиукраїнські матеріали), Олександр Дудчак (політтехнолог із російським паспортом, місце перебування невідоме), Кирило Молчанов (35-річний політтехнолог, місце перебування невідоме).

Варто зауважити, що журналіста Володимира Скачка, обвинуваченого за частиною другою статті 110 Кримінального кодексу (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) від березня 2019 року розшукує СБУ. Після Революції Гідності він якийсь час переховувався у Києві, пописуючи проросійські статті (найчастіше для рашаЗМІ), а потім утік з України, нарікаючи нібито на відсутність… свободи слова. Останні декілька років завзято брав участь у пропагандистських проєктах кремля, і ось вкотре виплив на орбіті кума ліліпутіна. У рашаефірах Скачко виправдовував агресію рашистів, називаючи її «операцією звільнення, порятунку та помсти».

Колишній ведучий з телеканалів медведчука Руслан Коцаба теж скаржився на відсутність свободи слова. При цьому його звинувачували у державній зраді, з приводу чого відбулося декілька судів. Але на початку цього року він незрозумілим чином «зробив ноги» до США.

Звідти він успішно роздає інтерв’ю пропагандистським рашаЗМІ (останнє – для Lenta.ru) із відповідними наративами. А ще він записує у США конспірологічні відеоблоги про жахіття тамтешнього державного устрою, в яких розповідає, наприклад, що «в Америці немає свободи слова, а є FoxNews і CNN, і там, і там тупа пропаганда». Може й добре, що Коцаба утік – менше смороду тут буде.

Ще один «борець за свободу слова» Юрій Дудкін, отримавши у 2021 році підозру за статтями ст. 111 (державна зрада) та ст. 161 (порушення рівноправності громадян) та вийшовши під заставу у 2 млн грн (сплатили депутати від ОПЗЖ), у червні 2022-го втік через Польщу кудись далі.

Ще будучи в Україні, він у березні викладав відео на підтримку української армії, але щойно він виїхав та опинився за улюбленим порєбріком, одразу ж повернувся до звиклої проросійської позиції. Щоправда, його весь час роздирають якісь протиріччя, тож виголошувані тези часто суперечать одна одній.

Так, спершу Дудкін порівняв свій арешт Службою безпеки з діями гестапо. А за декілька тижнів він уже нахвалював нацистів, оскільки «Німеччина в жодному разі не втручалася у справи церкви на території СРСР, а навпаки, виганяючи жінок до Німеччини, дозволяла відвідувати православні храми». «Фашисти жодним чином не намагалися внести розкол», - просторікував Дудкін, очевидно, шукаючи паралелі з історією виселення московських попів із Києво-Печерської лаври.

Не будемо заглиблюватись в історію кожного з цих відвертих антиукраїнських покидьків. Зазначимо лише, що усі вони перетнули кордон України за доволі дивних обставин, про які ніхто не поспішає розповідати.

Зате останнім часом ці персонажі – часті гості різноманітних телепередач на московії, у них беруть інтерв’ю, та й самі вони регулярно щось транслюють через соцмережі та відеосервіс.

Ось приходить на ефір до владіміра соловйова клієнт бази псевдосоціологів та прихованих піарників «Продавці рейтингів» Кіріл Молчанов – поговорити про події у лаврі. І видає те, що потрібно вкласти у вуха московитам: «Це духовне рейдерство, бо люди, які туди прийшли, – це або відверті сатаністи, або мракобіси, і взагалі метою вони бачать повну ліквідацію православ’я як такого».

Інший кадр з обойми «Другой Украіни» пояснював у потрібних медіа, чому так і не виявили біолабораторій США на території України. Виявляється, самі американці «з початком «сво» деактивували біолабораторії – щоби вони не потрапили під контроль російської армії». Ну, логічно ж.

Третій «медведчуківець» довго не соромився, і заліпив «правду-матку»: що, виявляється, «іде війна між США та Китаєм. І проксі-союзником Китаю є росія, для цього ми є проксі-полігоном і проксі-армією. Нічого хорошого нас на цьому шляху не чекає». Ось що буває, коли тулити щойно вивчене модне слово усюди, де заманеться.

«Другая Україна» - альтернативна реальність?

Про свій новий проєкт медведчук почав розповідати ще у січні цього року. Він мав «об’єднати людей, які не згодні з позицією президента Володимира Зеленського» - їх нібито мільйони. Але говорити про майбутнє України можливо лише після її демілітаризації. Тому є ідея створити «партію миру і громадянського діалогу». Ну і далі – згідно з текстом рашаметодичок.

Офіційно «Другая Украіна» не зареєстрована ні в Україні, ні в Росії як політична партія чи громадська організація. Бренд «Другая Украіна» так само не зареєстрований як інтелектуальна власність медведчука чи його соратників. Тому, схоже, наразі це віртуальний проєкт, спікери якого використовують соціальні мережі для поширення своїх меседжів, які підхоплюють і цитують підконтрольні Кремлю медіа, зазначають журналісти «Схем».

З кінця січня 2023 року канали і сторінки під назвою «Другая Украіна» почали з’являтися в Telegram (наразі 15 тисяч підписників), YouTube (131 підписник), Facebook (8 підписників), «Вконтакте» (2230 підписників) і на «Одноклассниках» (404 учасники).

Навіщо це медведчуку і Ко? Схоже, він не полишає надії в’їхати на київський престол стараннями свого улюбленого кума. І за звичкою мусить щось злободенне віщати – а це солідніше робити, якщо у тебе за плечима яка-не яка організація (хоч і віртуальна), або й цілий «рух».

Але глобально навіть на росії великої довіри до медведчука немає. Його бештав навіть відставний фсбшник стрєлков-гіркін. Але роzzія – це країна можливостей: тут навіть компанія зрадників і покидьків зможе знайти собі не лише політичний притулок, але й місце під софітами на ТБ. Нехай там і залишаються.