Чому ослаблення гривні на початку 2026 року — не катастрофа

"2026 рік почався не тільки морозом, новими ударами росіян, що призводять до відключень опалення і води, і істеричним Орєшніком. Але і новою панікою через падіння гривні. Іноді складається враження, що це падіння з хмарочоса. Але за фактом, гривня, почавши 2026 рік на рівні 42.3 дійшла до рівня у 43.1- 43.2. Якщо закопатись у цифри, то це буде рух на 2 відсотки. Тобто, реально, ні про що".

Про це йдеться у дописі Сергія Фурси - інвестиційного банкіра та фінансового експерта:

"Але ми все рівно чуємо «історичний максимум» і «рекордне ослаблення гривні». І дійсно, гривня там мало не коштувала ніколи. Але було б дивно, якби гривня зростала під час війни. Для гривні це, взагалі то, не характерно. Як і для будь-якої валюти країни, що розвивається. І, знов таки, це смішний рух у відсотках. Пара євро долар на світовому валютному ринку такі рухи робить регулярно.

Але чому ми побачили цей рух? Точну відповідь вам могли би дати в Нацбанку. Але вони принципово мовчать. Це політика НБУ - не коментувати рух курсу. І це цілком природньо.

Але, знов таки, чому? Перша і єдина логічна версія - ми маємо згадати про сезонність. У курса гривні ще до повномасштабного вторгнення були сезонні коливання. Гривня посилювалась на весні, коли українські аграрії в рамках посівної розпаковували свої торби з доларами і витрачали гривні. Слабшала восени, коли ті самі аграрії після збору врожаю наповнювали ті самі торби з доларами. Типова поведінка валюти аграрної наддержави, де люди люблять кеш і не люблять платити податки. І слабшала в перші тижні року (починаючи рух вниз, іноді, вже в останній тиждень року). І от ми знов побачили цей рух.

Що змушує гривню це робити? Чому гривня слабшає на новорічні свята? Вся справа в бюджеті. А саме - бюджет витрачає гроші що дурний в останні кілька тижнів року. Це і закриття всіх державних програм і різного роду 13-ті зарплати бюджетникам. Все разом. Що призводить до потрапляння в систему, в обіг, набагато більшої кількості гривні ніж зазвичай. Ось і в грудні 2025 року бюджет витратив не 10 млрд доларів (як всередньому минулого року), а десь 20 млрд доларів. Тобто витратила держава на 10 млрд доларів більше. І ці гроші, в гривневому еквіваленті, на початку року почали тиснути на курс.

Так, курс зараз не ринковий. Це зрозуміло. Поки війна курс ринковим бути не може апріорі. І він повністю під контролем Нацбанка. Але НБУ намагається враховувати реальність у валютних коливаннях. Плюс, в кінці минулого року регулятор пообіцяв давати курсу валют більше свободи, збільшуючи амплітуду коливань. Тим більше, інфляція продовжила знижуватись. Остання цифра - 8 відсотків. І свою роль жорстка політика НБУ вже зіграла.

Отже. Це не орєшнік. І не Трамп. І не відчуття наближаючогося апокаліпсіму. Це повернення до нормальності. Коли є сезонність. І коли курс може гуляти на кілька відсотків і це не означає нічого поганого.

Минулий рік курс почав на рівні 42.3. І закінчив на рівні 42.3. Це, до речі, дозволило людям, що купляли державні гривневі облігації (військові облігації) заробити за рік 16 відсотків. У доларах. Це супер висока дохідність. І мало що зміниться цього року. Ба більше, навіть якщо ми в кінці року побачимо курс 43-44, це буде зміна курсу лише на 5 відсотків. Знов дозволяючи вам не мало заробляти, якщо ви лишаєтесь в гривні і купуєте державний борг.

Який висновок? Нічого страшного не відбувається. Звичайний сезонний тиск. Який вичерпає себе за 1-2 тижні. І не треба згадувати тут Арєстовіча. Іноді це не доречно.

А курс лишається контрольованим. У Нацбанка на початку року рекордні резерви. А Україна, отримавши у 2025 році рекордну зовнішню підтримку, має гарантоване фінансове забезпечення на 2026 рік. Тому немає жодного приводу чекати техногенні фінансові катастрофи. Навіть у ці холодні дні.

То ж гривня нікуди не летить. Хоча як і всі ми, може, хотіла би зараз відлетіти у теплі краї".

Фото - Сергій Фурса/hromadske.radio